4.3. Методичні основи розробки програм соціально-економічного розвитку регіонів

Методичні основи розробки програм розвитку регіонів.

1. Загальні положення.

Нинішня соціально-економічна ситуація в Україні характеризується значною напруженістю. Одним з засобів поліпшення ситуації є розробка програм соціально-економічного розвитку регіонів. В таких програмах повинна передбачатись структурна оптимізація господарства регіону. Структурна оптимізація — це цілеспрямована діяльність щодо формування найбільш ефективних господарських структур, незалежно від форм їх власності та господарювання. Ефективність господарських структур повинна мати таку економічну спрямованість, яка забезпечила би практичну реалізацію відтворювальної здатності та саморозвиток регіону переважно за рахунок власного потенціалу, з раціональним залученням інвестицій з-за меж регіону. Все це повинно сприяти становленню економічної самостійності регіонів та незалежності України як загальнонаціонального пріоритету.

Одночасно з реформуванням економіки та її пожвавленням повинна проводитись цілеспрямована загальнодержавна та регіональна політика стабілізації і поліпшення соціальної ситуації, розвиток галузей соціальної сфери, підвищення рівня та якості життя переважної більшості населення країни.

Зазначені методологічні положення є вихідною базою для розробки програм соціально-економічного розвитку регіонів. Це сприятиме реалізації місцевими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування своїх функцій передбачених Законами України «Про місцеві державні адміністрації» та «Про місцеве самоврядування в Україні».

Розроблені методичні рекомендації є результатом узагальнення накопиченого досвіду з організації та методики складання планів комплексного розвитку та розміщення продуктивних сил регіонів України, планів і програм соціально-економічного розвитку регіонів і міст, цільових програм з різних соціально-економічних та екологічних питань.

2. Науково-методичні положення розробки програм соціально-економічного розвитку регіонів.

Під час розробки програм соціально-економічного розвитку регіонів необхідно керуватися такими положеннями.

2.1. Складання програми соціально-економічного розвитку регіону повинно базуватися на показниках програм економічного і соціального розвитку України, підготовлених Кабінетом Міністрів України, а також у відповідності до загальнодержавних і цільових (галузевих) програм на відповідний період.

2.2. Програма соціально-економічного розвитку регіону повинна включати: систему завдань і заходів, чітко визначених виконавців, ресурсне забезпечення, терміни виконання та визначену мету кожного заходу.

При цьому, основними принципами у складанні програми повинні бути:

• забезпечення комплексного розвитку регіонів та їх ефективного функціонування;

• досягнення збалансованого розвитку всіх елементів продуктивних сил, в їх єдності як системи, на території та в часі;

• забезпечення відповідності розвитку продуктивних сил і виробничих відносин, зокрема у зайнятості населення;

• дотримання та поєднання стратегічних інтересів країни з інтересами конкретних регіонів;

• орієнтація на найбільш прогресивні форми суспільної і територіальної організації виробництва, особливо ринкового характеру;

• підвищення життєвого рівня населення, поліпшення екологічних умов його проживання, збереження екологічної рівноваги та забезпечення стабільного функціонування господарства регіону як самовідтворювальної системи.

2.3. Розробка регіональних програм має базуватися на ґрунтовному аналізі нинішньої соціально-економічної ситуації в регіонах та в Україні в цілому, визначенні джерел ресурсного забезпечення намічених завдань, враховуючи місцеві, а також загальнодержавні та зовнішні можливості.

2.4 Розробка програм соціально-економічного розвитку повинна включати економічну діяльність усіх суб’єктів господарювання, в тому числі і неформальну діяльність.

2.5. Інформаційно-статистичною базою для складання програм мають бути показники офіційної статистичної звітності, що дозволяє співставляти державні та регіональні програми соціально-економічного розвитку. У зв’язку з недосконалістю інформаційної бази можуть використовуватися матеріали вибіркових обстежень, проведених компетентними органами. Прогнозні матеріали повинні готуватися фахівцями відповідного профілю.

2.6. Загальне керівництво всією роботою з підготовки програм повинно здійснюватись відповідними державними адміністраціями і включати вибір пріоритетних напрямків перспективного розвитку регіону, узгодження напрямків розвитку підприємств і організацій усіх форм власності, підготовку програми для розгляду на сесіях відповідних органів місцевого самоврядування.

2.7. Для визначення конкретних завдань і показників використовуються певні соціальні стандарти та нормативи як для соціальної, так і виробничої сфери.

Структура і зміст програм соціально-економічного розвитку регіонів.

3. Структура і зміст розділів програми.

3.1.Структура програми соціально-економічного розвитку регіону обумовлена доцільністю відображення в її розрахунках і заходах пріоритетних напрямків його розвитку. Програма повинна мати чітку структуру, бути зручною у користуванні, включати конкретні заходи, виражені загальнодоступними термінами.

3.2. Програма складається з двох розділів — аналітичного та прогнозного. Кожен з розділів включає підрозділи, конкретні табличні розрахунки наводяться в кінці підрозділів.

3.3. Аналітична частина програми містить комплексний аналіз та оцінку природних умов і ресурсів, демографічної та трудоресурсної ситуації, рівня життя населення, економічного потенціалу в сферах і галузях, розвитку соціальної сфери, зовнішньоекономічної діяльності, форм просторової організації господарства, екологічної ситуації в регіоні. При цьому використовуються натуральні та вартісні показники оцінки.

В аналітичній частині вказуються загальнодержавні, галузеві та регіональні програми, які виконуються на території регіону, прийняті центральними державними органами та регіональними держадміністраціями, рішення з різних економічних, соціальних, екологічних та інших питань. Наводяться дані щодо ефективності заходів, що будуть виконуватись, виявляються найбільш гострі проблеми регіону та визначаються пріоритети його подальшого розвитку.

В цій частині програми чітко визначається мета, яку намічається досягнути в кінцевому виконанні та на конкретних етапах, основні розрахункові дані щодо ресурсного забезпечення виконання заходів програми як за рахунок власних (регіональних) ресурсів, так і ймовірних інших джерел.

Особливості кожного регіону можуть диктувати необхідність виділення певних субрегіонів, з конкретними цілями й заходами вирішення найголовніших проблем розвитку господарства. Визначення головних проблем, із зазначенням їх локалізації та гостроти прояву, мають бути в узагальнених аналітичних і прогнозних матеріалах. В них повинні бути виявлені також фактори, що впливають на динаміку розвитку процесу.

Завершується аналітична частина визначенням найважливіших тенденцій розвитку економічних, соціальних та екологічних процесів виявленням і конкретним переліком диспропорцій, проблем розвитку господарського комплексу в нинішніх умовах та тих, що можуть з’явитися у перспективі, оцінкою стану ринкових перетворень та їх соціально-економічних наслідків, проблеми бюджетного забезпечення регіону.

3.4. Прогнозна частина програми містить перелік основних загальнорегіональних та найголовніших субрегіональних цілей і пріоритетів соціально-економічного розвитку у перспективі. Тут визначаються найважливіші завдання, засоби та механізми їх вирішення, відповідальні за виконання та терміни виконання.

Особлива увага приділяється розвитку матеріального виробництва шляхом широкого запровадження ринкових механізмів господарювання, в тому числі, створення різноманітних територіальних ринкових форм у вигляді спеціальних економічних зон або із застосуванням спеціальних економічних умов господарювання для окремих портів, міст, технопарків тощо.

Виконання намічених заходів у різних сферах економічної діяльності повинно передбачати широку участь ринкової інфраструктури – комерційних банків, інвестиційних і страхових компаній, бірж та ін.

У прогнозній частині повинно бути збалансовано виробництво товарів народного споживання та послуг з попитом на них в даному регіоні та за його межами, заходи з формування ринків збуту та зростання споживання на місцевому рівні.

Цей розділ повинен включати завдання, що стосуються підвищення рівня життя населення, зокрема, зростання рівня заробітної плати, посилення соціального захисту непрацюючих, покращення демографічної та трудоресурсної ситуації, фізичного та інтелектуального розвитку населення, створення сприятливих екологічних умов його проживання тощо.

У цьому ж розділі надається також інформація щодо ресурсного забезпечення програми соціально-економічного розвитку. Особлива увага повинна приділятися фінансовому забезпеченню виконання намічених заходів. При цьому, повинні бути чітко визначені обсяги коштів та джерела їх фінансування.

4. Система основних показників розробки програми.

Аналітичні матеріали та прогнозні розрахунки включають систему натуральних та відносних показників, які дають кількісну характеристику різних соціально-економічних процесів. Найбільш загальну характеристику економічних процесів дають показники валового регіонального продукту (загальний та в розрахунку на душу населення, а також виробництво продукції промисловості та сільського господарства (в цілому та в розрахунку або на душу населення, або 1 га сільськогосподарських угідь чи орної землі). В соціальній сфері узагальнюючими показниками є обсяг роздрібного товарообігу, реалізація платних послуг населенню, грошові доходи на душу населення.

Перелік основних показників у різних сферах і галузях економічної діяльності надається під час розгляду відповідних розділів програми.