145.Фінансові та політичні аспекти видатків бюджету на оборону.

Видатки Б-ту - кошти, спрям-ні на здійснення програм та заходів, передбач. відповідним бю-ом. До видатків бю-ту не належать: погашення боргу; надання кредитів з Б-ту; розміщення бюдж. коштів на депозитах; придбання ц.п.; повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів (обов'язкових платежів) та ін. доходів бюджету, проведення їх бюдж. відшкодування.

Вид-и на оборону та безпеку держави зумовлені природою і функціями держави, необ­хідністю захисту її інтересів у між народ. співтоваристві.

Зак. «Про оборону України», визначено воєнну доктри­ну держави, яка грунт-ся на принципах оборонної достат­ності Збройних сил і на тому, що У не визнає війну як засіб розв'язання між народ. проблем; прагне до нейтралі­тету та дотримання неядерних принципів, а тому поставила за мету не приймати, не виробляти і не набувати ядерної зброї. У не має територіал. претензій до жодної держави тощо.

Виходячи із спрямованості воєнної доктрини особливістю вид-ів на нац. оборону і безпеку є те, що вони не пов'язані з проведенням агресії, війн, з участю у міжнародних конфліктах тощо. Головне завдання Зброй­н. сил У, це захист держ. суверенітету, незалежності та територ. цілісності. У виступає на світ. арені за послідовне втілення принципу неподіль­ності та гарант-ня безпеки усіх держав за безпеки кожної, а також за право всіх держав обирати ті засоби безпеки, які вони вважають за доцільне. З метою посилення гарантій нац-ої безпеки У провадить політику інтеграції до європ. та євроатлантичних політ. та ек. організацій співробітництва та структур безпеки, бере участь у роботі ОБСЄ, Раді Євроатлантичного партнерства, у Прог­рамі партнерство заради миру.

Отже, абсолютні обсяги видатків на оборону і безпеку дер­жави визначаються такими чинниками:

-міжнар становище та пріоритети зовн. держ. політики;

-участь у військ. угрупованнях;

-рівень розвитку ек-ки і фінанси. можливості дер­жави з фін-ня оборони;

-територія країни, довжина та характер кордонів;

-обсяг грош. утримання та пенс. забезпечення військовослужбовців;

-рівень цін на сучасну військову техніку, вартість та обсяги поставок для армії і флоту;

-витрати на культурно-побутові потреби військовослуж­бовців.

Вид-ки на оборону та безпеку держави мають не продукт. характер, оскільки вони не сприяють приросту ВВП, розвитку продукт. сил, і тому важливим питанням є об ґрунт-ня абсолютних обсягів вказаних видатків. Адже скорочення Зброй. сил, зменшення військ. видатків дає змогу спрямувати бюдж. кошти на ін. потреби краї­ни, зокрема на забезпечення стійкого ек. зростання, розвиток науки і техніки, збільшення ін вест. ресурсів, покращення добробуту населення.

Склад видатків на нац. оборону згідно з функц-ою класифікацією вид-ів бю-ту наступний:

-утримання Збройних сил У;

-закупівля озброєння та військової техніки;

-капітальне будівн-во і придбання обладнання для Мі­н оборони, буд-во житла для військовослуж­бовців;

-науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи;

-ін. видатки в галузі оборони;

-мобілізаційна підготовка галузей народ. Господарства.

До складу видатків на правоохоронну ді-ть та забез­печення безпеки держави долучаються вид-ки на утримання: -органів внутр. справ; -внутр. військ МВС України; -прокуратури; -кримінально-виправної системи; -Прикордонних військ; -Служби безпеки У; -Пожежної охорони; -Головного управління урядового зв'язку; -ін. правоохоронних органів (управління держ. охорони, розвідувальних органів, нац. бюро розслідувань).

Фін-ня вид-ів Міноборони У, Служби безпеки та правоохоронних органів здійснюється Держ. казначейством У. Для цього розпорядни­кам бюдж. коштів у органі Держ. казначейства відкриваються особові та реєстраційні рахунки;

Розпорядники бюджетних коштів можуть бути трьох ступенів. Напр., для установ Мін оборони У: -головним розпорядником коштів є Міністр оборони У; -розпорядн-ми коштів 2го ступеня є командуючі опе­ративних командувань і видів Зброй. сил; -розпорядн-ми коштів 3го ступеня є командири (на­чальники) військових частин, установ та організацій.

Особові рахунки відкриваються головним розпорядникам коштів і розпорядникам коштів 2го ступеня, в них відображаються кошти, надані для викор-ня на утримання своєї установи, на централізовані заходи і для перерах-ня підвідомчим установам. Реєстраційні рахунки відкриваються розпорядникам коштів всіх ступенів для обліку витрат, передбачених їхніми кошторисами доходів і вид-ів.

Кошти на здійснення видатків Мін оборони У, Служби безпеки та правоохоронних органів перерах-ся Головним управлінням Держ. казначейства на рахунки обласних управлінь Держ. казначейства. Розподіл кош­тів на обласному рівні здійснює розпорядник 2го ступеня.

Фін-ня органів і установ, які забезпечують нац. оборону, правоохоронну дія-ть та безпеку дер­жави, провадиться на підставі кошторисів доходів і видатків. Зведені кошториси розглядаються у Мінфін У та включаються до проекту держ. бю-ту У. Крім бюдж., у вказаних установах можуть бути позабюдж. кошти (спеціальні та депозитні кошти, суми за дорученнями та ін.), але обсяг їх незначний. Отже, фінан­сові ресурси Збройних сил, правоохоронних та інших органів утворюються за рахунок бюдж. і позабюдж. коштів, а втрачаються за цільовим призначенням на:

-оперативно-службову діяльність;

-бойову підготовку;

-оплату поставок озброєння, військової техніки, палива, продовольства, речового майна, необхідного для проведення бойової підготовки воїнів;

-виплату основних і додаткових видів грош. утри­мання військовослужбовців;

-забезпечення господарсько-побутових потреб військ, правоохоронних органів та органів безпеки держави;

-утримання військових навчал. закладів, військових академій, госпіталів, санаторіїв, лікувальних закладів;

-капітальне будівництво, ремонт озброєнь та військової техніки.

Згідно з ек. класифікацією у єдиному кошторисі доходів і видатків вирізняють поточні та капітальні видатки. До поточних видатків належать:

-основні та додаткові види грош. утримання війсь­ковослужбовців, з/п вільнонайманих працівників, премії, матеріальна допомога тощо;

-нарах-ня на з/п вільно найманих пра­цівників;

-придбання предметів і матеріалів;

-видатки на відрядження;

-оплата послуг з утримання бюдж. установ;

-оплата комунальних послуг та енергоносіїв;

-дослідження та розробки, державні програми;

-пиплата процентів за позичками банк.х установ;

-трансферти ін. установам і організаціям (виплата пенсій і допомоги).

Капітал. вид-ки включають: придбання обладнання і предметів довгострок. користування, капітал. буд-тво та капітал. ремонт.

Контроль за цільовим викор-ям бюдж. коштів здійснюють Верх Рада У, КабМін, Мінфін.