15. Бюджетний федералізм і його засади.

Сутність і призначення бюджету і бюджетної системи в цілому полягає у задоволенні потреб соціальної сфери з дотриманням принципу субсидіарності, тобто — у виконанні функцій держави.

Законодавче зафіксований розподіл функціональних повноважень та відповідальності структур різних рівнів влади являє собою бюджетний федералізм. На цій основі видатки бюджетів класифікують за видами функціональних повноважень: видатки на неделеговані державні повноваження (на забезпеч конституційн ладу, держ суверенітету), видатки на делеговані(1 група –фінансув установ, що надають першочерг соц послуги, і розташов найближче до споживача; 2 груп – гарантов держ для всіх громадян Укр.;3 груп – окремі категорії громадян чи програм для них) та власні повноваження (реалізац прав місцевого самоврядування). Розподіл делегованих державних повноважень здійснюється на основі функціональної класифікації видатків бюджету між різними рівнями місцевого самоврядування. Таким чином БФ – законодавчо зафіксований розподіл функціональних повноважень та відповідальності різних рівнів влади з паритетним розмежуванням на цій основі доходів і видатків між ними(табюджетами) на засадах державної соц-економ і політ доцільності, соц етики, міжрегіон, між націонал та суспільної солідарності.

Отже, поєднуючи владні повноваження з фінансовими можливостями, бюджетний федералізм охоплює широке коло питань менеджменту взагалі і бюджетного менеджменту зокрема — від політичних процедур приймання рішень до скоординованої організації фінансових потоків у масштабах держави й ефективного управління ними. Федералізм існує в різних формах. Західні дослідники виділяють внутрішньодержавний, асиметричний, кооперативний, бюрократичний, двосторонній, виконавчий та інші, обумовлені національними особливостями (наприклад, Швейцарія), різновидності федералізму. І всі вони так чи інакше торкаються розподілу компетенції та фінансових ресурсів між державним (центральним, федеральним) і низовими (місцевими) бюджетами. Для країн Європейського Союзу бюджетний федералізм вже набув своїх особливостей і вийшов на міждержавний рівень.

У політичному плані бюджетний федералізм можна інтерпретувати з позицій «демократії участі», тобто демократичної співучасті у виборі, розробленні та реалізації бюджетних програм представників усіх заінтересованих сторін. За допомогою бюджетного федералізму відбувається пряме зарахування податків за установленими квотами в бюджети. У демократичному суспільстві бюджетний федералізм – продукт суспільної згоди відносно бюджетної політики згладжування, нівелювання регіональних і локальних асиметрій економічного розвитку та соціального добробуту, що відображає стереотипи мислення й поведінки людей, які вміють домовлятися, йти на компроміси.

Усі механізми сучасного бюджетного федералізму спрямовані на заохочення до активного прагнення до самодостатності, опори на власні сили, нарощування фінансово-економічного потенціалу. Ринок і конкуренція цілком об'єктивно змушують адміністрацію створювати привабливий образ своїх територій з метою залучення інвестицій, вигідних проектів, міжнародних ярмарків, конкурсів і виставок, конфесіє, фестивалів ічемпіонатів.