88. Основи бюджетного фінансування охорони здоров’я.

Охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних та оздоровчо-профілактичних програм. Медична допомога у державних і комунальних закладах ох.здор. надається безплатно. Отже, доходи закладів охорони здоров’я формуються в основному за рахунок бюджетних асигнувань, що виділяються на підставі складеного і затвердженого кошторису.

Бюджетне фінансування ох.здоров’я відбувається за принципом відомчої підпорядкованості.

За функціональною структурою видатки на охорону здоров’я поділ. на такі підрозділи (код 0700 «Охорона здоров’я»): мед. продукція та обладнання, поліклініки та амбулаторії, швидка та невідкладна допомога, у тому числі поліклініки загального профілю та амбулаторії, спеціалізовані поліклініки тощо.

Згідно з делегуванням повноважень видатки на ох.хдоров’я фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України і місцевих бюджетів. Закріплення фінансування за бюджетом відповідного рівня відбувається виходячи з закріплених конституційних гарантій. Згідно зі ст.87 Бюджетного кодексу України на основі розмежування повноважень за рахунок Державного бюджету України здійснюються видатки на:

а) первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (багатопрофільні лікарні та поліклініки, що виконують специфічні загальнодержавні функції, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України);

б) спеціалізовану, високоспеціалізовану амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (клініки науково-дослідних інститутів, спеціалізовані лікарні, центри, лепрозорії, госпіталі для інвалідів Великої Вітчизняної війни, спеціалізовані медико-санітарні частини, спеціалізовані поліклініки, спеціалізовані стоматологічні поліклініки згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України);

в) санаторно-реабілітаційну допомогу (загальнодержавні санаторії для хворих на туберкульоз, загальнодержавні спеціалізовані санаторії для дітей та підлітків, спеціалізовані санаторії для ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про жертви нацистських переслідувань", та інвалідів, загальнодержавні реабілітаційні установи та комплекси для інвалідів згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України);

г) санітарно-епідеміологічний нагляд (санітарно-епідеміологічні станції, дезінфекційні станції, заходи боротьби з епідеміями);

ґ) інші програми в галузі охорони здоров'я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

За рахунок місцевих бюджетів здійснюють видатки на первинну медико-санітарну , амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну медичну допомогу, санітарно-курортну допомогу, програми медико-санітарної освіти.

Крім бюджетних асигнувань, джерелом фінансування медичних закладів можуть бути кошти під-в (на договірній основі про обслуговування), доходи від платних медичних послуг та кошти медичного страхування.

В Україні фінансування відбувається за моделлю Семашко – централізоване управління охороною здоров’я. Але на сьогоднішній день Україна поступово відбувається перехід до ринкової моделі, що передбачає розвиток приватного страхування.