Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
БС.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
25.04.2019
Размер:
991.23 Кб
Скачать

25.Видатки бюджету на науку, засади її фінансування

Важливим напрямком видатків бюджету є видатки на науку. Бюджетне фін-ня науки відбувається у 2 способи:

1)фін-ня наукової тематики (напрямів наукових досліджень).

2)фін-ня наукових закладів.

У фін-ні наукової тематики розрізняють 2 напрями наукових досліджень:

-фундаментальні дослідження – пошукові теоретичні напрями науки. Особливістю цих досліджень є те, що визначити наперед результативність та ефективність таких досліджень дуже складно через непрогнозованість результатів, тому неможливо встановити їх вартісну оцінку. Через те, що існує великий ризик неефективності ці дослідження фін-ся за допомогою бюджету або спеціальних фондів;

-прикладні дослідження – пов'язані з впровадженням у практику результатів фундаментальних досліджень, які завершилися певними винаходами. Оскільки такі дослідження мають прогнозовану ефективність і можливе встановлення їх вартісної оцінки, то фін-ня може здійснюватись за рахунок коштів замовника (міністерства, відомства).

Бюджетне фін-ня наукових досліджень здійснюється шляхом базового (для забезпечення фундаментал наукових досліджень; найважливіших для держави напрямів досліджень; розвитку інфраструктури наукової і науково-технічної діяльності) та програмно-цільового фін-ня(здійснюється на конкурсній основі для:науково-технічних програм і окремих розробок, спрямованих на реалізацію пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки тощо).

Для фін-ня наукової тематики розробляються кошториси на кожну тему.

Також виокремлюють видатки на фін-ня науково-дослідних інститутів та прирівнених до них закладів. Існує певна спеціалізація наукових закладів:

+ академічні науково-дослідні заклади, підпорядковані Національній академіх наук, займаються насампред фундаментал дослідженнями, тому їх діяльність фін-ся з Держ бюджету. У частині прикладних досліджень фін-ня здійснюється за рахунок замовника;

+ відомчі заклади, основний профіль яких прикладні дослідження, спрямовані на розвиток даної галузі. Фін-ня здійснюється за рахунок централізованих коштів міністерств і відомств або за кошти замовників.

Обсяг фін-ня насамперед визначається штатним розписом. Штатний розпис наукового закладу затверджує його керівник. Фонд оплати праці розраховується шляхом множення кількості посад на середню ставку зарплати по закладу. Ставка з/п залежить від посади, наукового ступеня та вченого звання.

26. Видатки бюджету на обслуговування державного боргу, його структура.

Державний борг — це загальна сума заборгованості держави, яка складається з усіх випущених і непогашених зобов'язань держави, включаючи боргові зобов'язання держави, що вступають у дію у результаті виданих гарантій за кредитами або зобов'язань, що виникають на підставі законодавства або договору. У БК зафіксовано обов'язковість зменшення держ боргу, якщо його обсяг дорівнюватиме 60% ВВП.

За БК борг класифікується за типом кредитора (внутрішній – перед юр особами, банківськими установами тощо, зовнішній – перед міжнар організаціями тощо) та за типом боргового зобов'язання (облігації внутрішньої та зовніш позики, ін державні цінні папери, державні позики, кредити)

Розрізняють поточний і капітальний, внутрішній і зовнішній борги.

Поточний борг — це сума заборгованості, що підлягає погашенню в поточному році разом з належними до сплати в цей період процентами з усіх випущених на даний момент позик. Капітальний борг — це загальна сума заборгованості і процентів, що мають бути виплачені за позиками.

Внутрішній борг — це заборгованість кредиторам всередині даної держави; зовнішній борг — кредиторам за межами даної країни.

Управління державним боргом полягає у забезпеченні платоспроможності держави, тобто можливості погашення боргів. В управлінні внутрішнім і зовнішнім боргами існують певні специфічні ознаки. Платоспроможність за внутрішніми позиками забезпечується, як правило, за рахунок внутрішніх джерел. Платоспроможність за зовнішнім боргом залежить насамперед від валютних надходжень.

Можуть застосовуватись такі способи коригування позикової політики: конверсія; консолідація; уніфікація; обмін за регресивним співвідношенням; відстрочка погашення; анулювання.

Основними джерелами обслуговування боргу можуть бути: кошти, отримані державою в процесі приватизації, держ запозичення, кошти бюджету, золотовалютні резерви.

Запозичення до місцевих бюджетів здійснюється з певною метою і підлягають обов'язковому поверненню. Запозичення можуть бути здійснені лише до бюджету розвитку.

Держава не несе відповідальності за зобов'язаннями за запозиченнями до місцевих бюджетів, несуть відповідні ради та органи місц самоврядування.

Видатки на обслуговування боргу здійснюються за рахунок коштів загального фонду бюджету.

Видатки на обслуговування боргу місцевих бюджетів не можуть щорічно перевищувати 10 % видатків від загального фонду відповідного місцевого бюджету протягом будь-якого бюджетного періоду, коли планується обслуговування боргу.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]