49.Документування руху грошових коштів по рахунках в банку. Основні правила документообігу при безготівкових розрахунках

Основним нормативним актом в бухгалтерському обліку є закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Цей закон визначає правові засади регулювання, організації ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності в Україні.

Згідно цього закону контроль за додержанням законодавства про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні здійснюється відповідними органами в межах їх повноважень, передбачених законами.

Одним із основних нормативних актів також є національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку - це нормативно-правові акти, затверджені Міністерством фінансів України, що визначають принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам (це визначення дано в законі України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”).

1. П (С) БО 4"Рух грошових коштів". Методологія обліку та порядок розкриття інформації про рух грошових коштів визначається П (С) БО 4"Рух грошових коштів". Згідно до П (С) БО 4 Метою складання звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах (далі - грошові кошти) за звітний період. У звіті про рух грошових коштів наводяться дані про рух грошових коштів протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

2. Закон " Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

3. Положення про виконання установами банків доручень підприємства та розрахункових документів на безспірне списання (стягнення) коштів. Це положення визначає порядок виконання установами банків доручень підприємствах організацій та установ усіх форм власності, фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності та розрахункових документів на безспірне списання коштів у разі їх недостатності на рахунках підприємств

4. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні. Ця інструкція розроблена відповідно до законів: "України "Про Національний банк України", Про банки і банківську діяльність, інших законодавчих актів України та нормативно правових актів НБУ. Інструкція встановлює загальні правила, форми і стандарти розрахунків банків та інших юридичних і фізичних осіб у грошовій одиниці України на території України, що здійснюється за участю банку.

Розрахункові документи складаються на бланках, форми яких визначені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (за винятком платіжного доручення платника, що складається в довільній формі).

Якщо закінчення строку пред'явлення розрахункового документа в банк припадає на неробочий день, то останнім днем вважається робочий день, наступний за неробочим.

Розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, виконуються в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня.

Якщо до банку надійшло разом кілька розрахункових документів, то при їх виконанні додержується такий порядок: спочатку виконуються платіжні вимоги, оформлені на підставі рішень судів, потім — розрахункові документи на сплату платежів до бюджетів, після цього - платіжні вимоги, оформлені на підставі інших виконавчих документів. Усі інші документи виконуються у порядку їх послідовного надходження.

Списання коштів з рахунку платника здійснюється на підставі першого примірника розрахункового документа, який залишається на зберіганні в банку платника. Інші примірники розрахункового документа, але не менше ніж один (за винятком розрахункових чеків), банк передає платнику.

Платіжну вимогу стягувач може відкликати в будь-який час до списання коштів з рахунку платника шляхом подання до банку, що обслуговує стягувача, листа про відкликання.

Банк, що обслуговує отримувача, зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунку отримувача і його коду (номера), що зазначені в електронному розрахунковому документі, і приймати цей документ до виконання тільки тоді, коли вони належать цьому отримувачу. У разі їх невідповідності банк має право затримати суму переказу на строк до двох робочих днів для встановлення належного отримувача цих коштів. У разі неможливості встановлення належного отримувача банк зобов'язаний повернути кошти. У разі недотримання цих вимог відповідальність за шкоду, завдану суб'єктам переказу, покладається на банк, що обслуговує отримувача.