77.Міжбюджетні трансферти та їх види в Україні

Міжбюджетні трансферти - кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого.Види міжбюджетних трансфертів 1. Міжбюджетні трансферти поділяються на: 1) дотацію вирівнювання; 2) субвенції; 3) кошти, що передаються до державного бюджету та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів; 4) додаткові дотації.

Трансферти, що надаються з Державного бюджету України місцевим бюджетам У Державному бюджеті України можуть передбачатися такі трансферти місцевим бюджетам: 1) дотація вирівнювання бюджету Автономної Республіки Крим, обласним бюджетам, бюджетам міст Києва та Севастополя, районним бюджетам та бюджетам міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, іншим бюджетам місцевого самоврядування, для яких у державному бюджеті визначаються міжбюджетні трансферти; 2) додаткова дотація на вирівнювання фінансової забезпеченості місцевих бюджетів; 3) субвенції на здійснення державних програм соціального захисту; 4) додаткова дотація на компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, внаслідок надання пільг, встановлених державою; 5) субвенція на виконання інвестиційних програм (проектів); 6) інші додаткові дотації та субвенції. Таким чином. Бюджетним кодексом України виділено три групи міжбюджетних трансфертів:

1.Трансферти, що здійснюються в порядку вирівнювання бю­джетної спроможності на безоплатній і безповоротній основі для покриття поточних видатків:

дотація вирівнювання дохідної спроможності бюджету;

трансферт, що передаються до Державного бюджету та міс­цевих бюджетів.

2. Трансферти, що надаються для використання на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про його надання:

-субвенція на здійснення програм соціального захисту, що надасться з державного бюджету України;

-субвенція на компенсацію втрат доходів бюджетів місцево­го самоврядування на виконання власних повноважень унаслідок надання пільг, встановлених державою (надається з державногобюджету);

-субвенція на виконання інвестиційних проектів;

-субвенції на виконання власних повноважень територіальних громад сіл,селищ,міст та їх об’єднань.

3.Інші трансферти,що надаються на безоплатній і безповоротній основі у вигляді дотації.

78.Місцеві бюджети в Україні, структура і правовий характер.

Згідно Бюджетного кодексу місцеві бюджети - це бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування. Відповідні місцеві бюджети затверджуються Верховною ра­дою АР Крим та відповідними радами у вигляді рішення про міс­цевий бюджет. Місцеві бюджети мають подібну до Державного бюджету структурну будову і включають:

-річний план формування та використання фінансових ре­сурсів з розподілом на загальний і спеціальний фонди;

-види доходів і видатків відповідно до бюджетної класифікації

-граничний розмір бюджетного дефіциту (профіциту) із за­значенням джерел їх покриття;

-міжбюджетні трансферти.

Загальний фонд місцевого бюджету — це складова частина бюджету , яка формується за рахунок доходів загального призна­чення, а саме: усі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду; усі видатки бюджету за ра­хунок надходжень до загального фонду бюджету.

До складу загального фонду місцевих бюджетів входить резерв­ний фонд. Загальні правові підстави формування та використання резервного фонду бюджету визначені Бюджетним кодексом України, згідно з якою він створюється для здійснення непередбачених видатків. Рішення щодо необхідності створення резервного фон­ду місцевого бюджету приймає відповідна рада. Фонд не може пере­вищувати 1 % обсягу видатків загального фонду місцевого бюджету. Виконавчі органи місцевого самоврядування щомісячно звітують пе­ред вищим органом — відповідною радою про витрачання коштів ре­зервного фонду відповідного місцевого бюджету.

Для по­криття тимчасових касових розривів, що виникають під час вико­нання загального фонду місцевого бюджету, Рада міністрів Авто­номної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад за рішенням Верховної ради Автономної Республіки Крим чи відповідної ради можуть отримувати корот­котермінові позички у фінансово-кредитних установах на термін до трьох місяців, але в межах поточного бюджетного періоду.

Спеціальний фонд місцевих бюджетів — це складова, яка може формуватися за рахунок коштів з визначених джерел і передбачених на фінансування відповідних видатків. Складові доходів і видатків спеціального фонду місцевого бюджету аналогічні Державному бюджету. Створення та функціонування фонду регулюється стат­тею В Бюджетного кодексу України. Підставою для рішення відпо­відної ради про створення спеціального фонду в складі місцевого бюджету може бути виключно закон про Державний бюджет України.

Складовою частиною спеціального фонду місцевого бюджету є бюджет розвитку. Відповідно до Бюджетного кодек­су України кошти бюджету розвитку призначені для погашення основної суми боргу місцевого бюджету (крім боргу що утворю­ється за умови короткострокових позичок на погашення тимчасо­вого касового розриву), капітальних вкладень та внесків місцевих органів влади у статутні фонди суб'єктів підприємницької діяль­ності, тобто для розвитку соціальної та економічної інфраструк­тури регіону. Джерелами формування бюджету розвитку місце­вих бюджетів є: надходження дивідендів; кошти від відчуження майна, яке знаходиться у комунальній власності; кошти від повер­нення позик та відсотки, сплачені за користування ними.

Складовою частиною спеціального фонду місцевих бюджетів є цільові фонди. Формуються цільові фонди із суворо визначених джерел на конкретні напрями видатків. За складом і структурою цільові фонди різних бюджетів можуть суттєво відрізнятися. Так, до цільового фонду міського бюджету міста Києва включені: пайові кошти інвесторів (забудовників) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, та кошти, що сплачуються в порядку компенсації за інженерну підготовку території; кошти від плати за право тимчасового використання місць для розташуваня об' єктів зовнішньої реклами, які перебувають у комунальній власності міста; кошти від інвестиційних угод; кошти, отримані для будівництва житла; кошти (гранти), які перераховуються до бюджету міста Києва фізичними і юридичними особами.

Доходи місцевих бюджетів поділяють: відповідно до делегування повноважень — закріплені та регулюючі; залежно від ролі і трансфертних відносинах -доходи, що враховуються або не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.

Закріплені загальнодержавні доходи — це доходи, які повністю (у твердо фіксованому розмірі) або частково надходять до певною рівня бюджету. Регулюючі загальнодержавні доходи —- це доходи, закріплені за бюджетами вищого рівня, що передаються до бюджетів нижчого рівня за диференційованими і щорічно змінюваними нормативами відрахувань з метою збалансування бюджетів нижчого рівня.Тобто підставою для зарахування регулюючих доходів у бюджет нижчого рівня є нормативно-правовий акт (затверджений бюджет) бюджету вищого рівня.

Власні доходи бюджетів формуються за рахунок надходжень від власних джерел доходів які, у свою чергу, можуть також роз­поділятися за відсотковими відрахуваннями на бюджети нижчого рівня. Базою для формування власних доходів місцевих бюджетів є передусім комунальна власність територіальних громад.

До складу доходів місцевого бюджету належать міжбюджетні трансферти, призначені для вирівнювання фінансової бази регіону. Слід запам'ятати, що відповідно до Бюджетного кодексі України дохідна частина місцевих бюджетів складається з доходів, які враховуються, та з доходів, які не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.