128. Управління зовнішньою заборгованістю. Показники управління зовнішньою заборгованістю в Україні.

Згідно з чинним законодавством України управління зовнішнім державним боргом та його обслуговування здійснює Міністерство фінансів України, у складі якого спеціально сформовано Головне управління обслуговування зовнішнього державного боргу України. Міністерство фінансів України реєструє всі іноземні кредити, залучені як від імені держави, так і під державні гарантії українськими юридичними особам. На підставі цієї інформації здійснюється статистичний облік усіх державних зовнішніх зобов’язань, ведеться моніторинг державного зовнішнього боргу, готується детальний графік платежів з його обслуговування, згідно з яким Державне казначейство забезпечує своєчасне фінансування видатків на обслуговування державного зовнішнього боргу в межах наявних фінансових ресурсів, передбачених Державним бюджетом України на вказані цілі.

Управління зовнішньою заборгованістю є однією з додаткових функцій, яку поряд з основними, виконує центральний банк держави. Так, з метою задоволення поточних потреб в іноземній валюті для виконання зовнішніх фінансових зобов’язань Національний банк України організовує на території України купівлю-продаж конвертованих валют за грн.

Для поліпшення управління зовнішньою заборгованістю необхідний державний контроль за показниками боргової залежності.

До таких показників зокрема належить питома вага зовнішнього боргу в загальній заборгованості, що в Україні сягає позначки 70 % і є критичним значенням.

Необхідно також враховувати значення показника відношення величини обслуговування зовнішнього боргу до експорту, що в Україні становить 11 % і є значно нижчим ніж в країнах Східної Європи.

За такої ситуації постає необхідність виваженого трансформування зовнішнього боргу у внутрішній, що у свою чергу вимагає від Уряду та НБУ вжиття ефективних заходів щодо радикального удосконалення внутрішнього фінансового ринку.

129. Оцінка платоспроможності України на сучасному етапі. Показники платоспроможності України, їх характеристика.

Україна має величезний економічний потенціал, але як країна з перехідною економікою відчуває гостру потребу у фінансових ресурсах, у тому числі зовнішніх кредитах для трансформації економіки.

Упродовж 1990 до сьогодні обсяг державних запозичень зростав повільніше, ніж збільшувався ВВП, унаслідок чого питома вага всього державного боргу (прямого та гарантованого державою) та її зовнішнього боргу у ВВП суттєво зменшилася. У 2007-2008 роках ці показники становили в середньому 15 та 11 % відповідно Показники за 2008 р млрд..дол США (ВВП номінальний- 145,7, Державний борг, усього-24,6, у т.ч.: державний зовнішній-18,5). Незважаючи на зменшення питомої ваги зовнішніх запозичень держави у ВВП, у найближчій перспективі вони продовжуватимуть відігравати важливу роль у формуванні фінансових ресурсів України, оскільки можливості її внутрішнього кредитного ринку обмежені.Одним із показників платоспроможності є співвідношення державного боргу країни до її ВВП. Згідно з Бюджетним Кодексом України величина основної суми її державного боргу не повинна перевищувати 60 % фактичного річного обсягу ВВП країн. Як свідчить практика, в останні роки це співвідношення не перевищувало 20 %. Співвідношення між обсягами валового зовнішнього боргу України та її ВВП також збільшується і досягає майже 60 %. Це є загрозливою для країни ситуацією.

Співвідношення між обсягами валового зовнішнього боргу України та її ВВП також збільшується і досягає майже 60 %. Це є загрозливою для країни ситуацією.

У результаті більш стрімкого нарощування зовнішньої заборгованості порівняно з обсягами експорту товарів та послуг в Україні співвідношення між валовим зовнішнім боргом та її експортом в останні роки перевищило 120 %. На жаль, це також є сигналом, який свідчить про погіршення рівня зовнішньої платоспроможності економіки нашої країни.

Коефіцієнт обслуговування довгострокового зовнішнього боргу України в останні роки дещо збільшився і становив близько 18 %.

В Україні обсяги річних платежів з обслуговування зовнішнього боргу є досить великими і перевищують 10 % ВВП. У світовій практиці вважається: якщо на обслуговування боргу країна сплачує 5 і більше відсотків ВНП, її борговий тягар є тяжким.