Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МФО 136.docx
Скачиваний:
7
Добавлен:
17.04.2019
Размер:
319 Кб
Скачать
☆

64. Роль Міжнародного Валютного Фонду (imf) у розвитку світової валютної системи у період після 1978 року.

Міжнародний Валютний Фонд є спеціалізованою установою Організації Об’єднаних Націй (ООН) бере участь у роботі Економічної та Соціальної ради ООН. Він заснований на міжнародній конференції ООН, що відбулась у Бреттон –Вудсі (США) з 1 по 22 липня 1944 р. Станом на початок 2011 р. IMF налічував 187 держав-членів. Статутний капітал складав 7,6 млрд. долл. В цьому же році Франція взяла перший кредит.

Роль МВФ у період після 1978 року можна розглянути на прикладі наради "сімки" — то завжди пошук компромісів і, як пра­вило, своєрідний "торг", у процесі, як то нерідко, виявляються розбіжності, гострі суперечки (наприклад, "процентні" війни першої половини 80-х років або ж претензії США до Японії та ФРН з приводу надмірної обережності в стимулюванні еко­номічної активності в другій половині того ж десятиліття). Тому потрібен був компетентний і нейтральний арбітр. Ним став МВФ. Його директор-розпорядник запрошується на всі наради "сімки", навіть ті, що проводяться у найвужчому складі. Він бере участь у виробленні найбільш відповідальних рішень.

Про вихід Фонду за межі валютного регулювання і розши­рення його функцій як аналітичної й регулюючої інстанції свідчить його ключова роль разом із МБРР у розв'язанні кризи зовнішньої заборгованості. По-перше, ці організації стали ви­конувати роль всесвітнього форуму для обговорення проблеми на міжурядовому рівні і для прийняття рішень, що спиралися б на солідну фінансову базу. По-друге, вони є каналом під­тримки іноземного фінансування країн-боржників. По-третє, вони сприяють урядам цих країн у пошуку шляхів стабілізації й структурної перебудови для виходу з кризи і прискорення розвитку.

Згадаємо, що саме на сесіях МВФ—МБРР були представлені такі радикальні заходи, як "план Бейксра", рішення "сімки" скасувати борги найменш розвинутих країн і т. ін. МВФ та МБРР стали виконувати функції координації й гарантування всієї системи зовнішнього фінансування країн-боржників. За­хідні комерційні банки йдуть на співробітництво з цими кра­їнами лише за умов участі міжнародних валютно-фінансових організацій. Практично всі "пожежні" заходи з короткостроко­вого фінансування країн, що опинилися на грані банкрутства, з 1982 р. очолює МВФ. Будь-які нові кредити або ж відкладення строків сплати боргів комерційні банки надають лише за умов, що країни-боржники негайно вступають у переговори з МВФ для узгодження програм економічних реформ.

65. Роль sdr (Спеціальних Прав Запозичення) у поліпшенні міжнародної ліквідності

країн-учасниць Міжнародного Валютного Фонду (IMF).

СПЗ — це міжнародні резервні та платіжні за­соби, що випускаються МВФ і викори­стовуються для безготівкових міжнародних розрахунків та як роз­рахункова одиниця. Вони призначенні для регулювання сальдо платіжних балансів держав-членів МВФ і забезпечують ці держави додатковою ліквідністю. Вони розподіляються між країнами — членами МВФ пропорційно до їхніх квот. Членський внесок у розмірі квоти кожна країна — учасниця мусить повністю сплатити Фонду. До 25 % внеску сплачується у резервних активах, що визначаються Фондом (СПЗ чи вільно конвертована ва­люта), а решта — у власній валюті держави. Кредити надаються у межах рахунку загальних ресурсів (сплачений капітал, що складається із внесків країн-членів) і спеціального рахунку в умовних одиницях СПЗ, які періодично випускаються з 1970 р. і розподіляються між учасниками опе­рацій у системі СПЗ пропорційно до їх квоти в статутному капіталі Фонду.

За загальним рахунком країни-члени можуть отримувати зарубіжну валюту без будь-яких умов і лімітів у межах 25% своєї квоти в капіталі Фонду. Надання кредитів понад цю суму обумовлюється виконанням рекомендацій Фонду в галузі економічної й соціальної політики. Окрім загальних кредитів держави-члени можуть отримувати кредити цільові (на конкретні цілі). Найвища межа заборгованості країни Фонду за всіма кредитами може досягати 400 — 440% її квоти. Але це значною мірою залежить від стану її платіжного балансу та виконання рекомендацій Фонду.

На початок 2009 року МВФ було випущено 217 372,7 млн СПЗ.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]