67. Порядок розрахунку відсотків по sdr (Спеціальних Прав Запозичення).

Відсоткова ставка SDR забезпечує базис для обчислення відсотків, які нараховуються для членів на регулярних (не концесійних) позиках МВФ, відсотки сплачувані і нараховані членам на їхні SDR капіталовкладення, також відсотки, сплачувані членам на частки їх квотових внесків.

Процентна ставка SDR визначається щотижня і базується на середньозваженій величині представляючих % ставок на короткострокових позиках на ринках грошей кошика валют SDR.

Величина ставки відсотка по кожній з валют, що входять у валютний кошик СПЗ, дор річній дохідності найнадійніших цінних паперів, що випускаються у кожній з цих валют:

- для євро – тримісячні EUREPO;

- для японської єни – 13-ти тижневі облігації Японії;

- для фунта стерлінгів – тримісячні казначейські векселі Великої Британії;

- для долара США – тримісячні казначейські векселі США.

63. Роль Міжнародного Валютного Фонду (imf) у розвитку світової валютної системи у період до 1973 року.

Міжнародний Валютний Фонд є спеціалізованою установою Організації Об’єднаних Націй (ООН) бере участь у роботі Економічної та Соціальної ради ООН. Він заснований на міжнародній конференції ООН, що відбулась у Бреттон –Вудсі (США) з 1 по 22 липня 1944 р. Станом на початок 2011 р. IMF налічував 187 держав-членів. Статутний капітал складав 7,6 млрд. долл. В цьому же році Франція взяла перший кредит.

Були визначені три основні принципи нової валютної системи.

1. Спочатку був введений золотодевізний стандарт, в основі якого були дві валюти - долар США та англійський фунт стерлінгів, але згодом через ослаблення фунта і зміцнення долара в реальності стандарт перетворився на золотодоларового.

2. Для додання долара статусу головної резервної валюти Казначейство США продовжувало обмін доларів на золото іноземним центральним банкам і урядовим установам за офіційним курсом 1934 р. - 35 доларів за тройську унцію (тройська унція - вагова одиниця золота та інших дорогоцінних металів, 1 / 12 частка англійського золотомонетного фунта; тройська унція = 31,10348 грама).

3. Відхилення від встановленого паритету суворо регламентувалося вузьким коридором (± 1%). Обов'язком центральних банків було підтримання існуючого коридору проведенням валютних інтервенцій, девальвація валют понад 10% припускалася лише з дозволу МВФ. До 70-х рр.. запаси золота перерозподілилися на користь Європи ($ 47 млрд - Європа, $ 11,1 млрд - США). У той же період назріли проблеми з міжнародною ліквідністю, тому що видобуток золота з 1948 по 1969 р. зросла на 50%, а світовий експорт - більш ніж в 2,5 рази. Золота перестало вистачати для підтримки золотого паритету долара. У цей же час почав знижуватися довіру до долара як до резервної валюти з-за величезного дефіциту платіжного балансу США, до того ж США, з появою нових фінансових центрів у Західній Європі та Японії, втратили своє абсолютне домінування в світових фінансах.

Спроби збереження діючої системи не мали успіху. Бретто-вудская валютна система остаточно припинила своє існування 16 березня 1973, коли Міжнародна конференція в Парижі підпорядкувала курси валют законами ринку. З цього моменту курси валют нефіксовані і стали змінюватися під впливом попиту та пропозиції всупереч Статуту МВФ. З часу початку його функціонування МВФ зазнав значних змін, що знайшло відображення у двох поправках до статуту Фонду. Перша з них, прийнята в 1969, стосувалася введення умовної грошової одиниці - «спеціальних прав запозичення» (Special Drawing Rights (SDR)