25. Двосторонні та багатосторонні договори міжнародних фінансових організацій, їх особливості.

Джерелом міжнародного права є двосторонні та багатосторонні договори. Міжнародним договором називається явно виражена угода між державами або іншими суб'єктами міжнародного права, укладена з питань, що мають для них загальний інтерес, і покликана регулювати їх взаємовідносини шляхом створення їх взаємних прав і обов'язків.

Міжнародні організації можуть укладати наступні види договорів:

-Багатосторонні:

(а) Договори універсального типу. Наприклад, угода про заснування міжнародної фінансової організації (підписана у Бреттон-Вудзі, 1944 р.), а також угода про зміну статуту Міжнародного Валютного Фонду (підписана Ямайці, 1976 р.);

(б) Регіональні угоди.

- двосторонні:

А) Договори між державою (її урядом) та певною МФО,

Б) Договори про співпрацю МФО з:

1) Міжнародними організаціями не фінансового характеру;

2)Спеціалізованими установами ООН;

3)Безпосередньо самою ООН.

Віденська Конвенція про право міжнародних договорів (1969 р.) і Віденська Конвенція про право договорів між державами і міжнародними організаціями (1986 р.) регулюють правовідносини, що виникають при укладанні міжнародних угод, суб'єктами (учасниками) яких є держави та міжурядові організації. Згідно цих конвенцій, міжнародний договір означає міжнародну угоду, укладену державами й іншими суб'єктами міжнародного права в письмовій формі, незалежно від того, чи міститься така угода в одному, двох або декількох пов'язаних між собою документах, а також незалежно від її конкретного найменування.

Міжнародні договори, учасниками яких є інші суб’єкти міжнародних відноси (юридичні та фізичні особи), не підпадають під регулювання зазначених Віденських конвенцій. У відношенні них діють інші міжнародно-правові акти.

Різновидом міжнародних договорів є міжнародні платіжні угоди, якими встановлюються система та порядок міжнародних розрахунків за торговими та неторговими операціями. Міжнародні платіжні угоди укладаються на багатосторонній або двосторонній основі здебільшого на міжурядовому рівні, рідше – на міжвідомчому. Іноді платіжні угоди є складовими інших договорів, наприклад торгових або кредитних угод. Лише банки країн, між якими існують платіжні уго­ди, можуть встановлювати між собою прямі міжбанківські кореспондентські відносини. Якщо міжурядовими угодами встановлюю­ться загальні принципи міжнародних розрахунків, то у конкрет­них зовнішньоекономічних контрактах мають чітко формулюва­тися їх платіжні умови. Основними платіжними умовами зовнішньоекономічних до­говорів є: валюта ціни та валюта платежу, термін платежу, спосіб платежу, форма розрахунків, застереження, спрямовані на змен­шення або усунення валютного ризику.

27. Повноваження окремих державних та урядових органів України у відносинах з міжнародними фінансовими організаціями.

Повноваження окремих державних та урядових органів України згідно

(1) Конституції у сфері фінансових відносин України з МФО є наступне:

(А) Повноваження ВРУ (п. 32, ст. 85): (а) визначення засад внутрішньої та зовнішньої політики; (б) надання у встановлений законом строк згоди на обов'язковість міжнародних договорів України та денонсація міжнародних договорів.

(Б) Повноваження Президента України (пп. З, 5, ст. 106):(а) представляє державу в міжнародних відносинах;(б) здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави;(в) веде переговори та укладає міжнародні договори України;(г) призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України при міжнародних організаціях. (

В) Повноваження КМУ (п.8, ст.116) – організація та забезпечення здійснення зовнішньоекономічної діяльності України та митної справи

(2) Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (1991) започаткував формування національного законодавства з питань міжнародних фінансів.

(3) Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" (1993) – розвиває національне законодавство з питань валютного регулювання та валютного контролю..

(4) Окремі сфери взаємовідносини України з МФО регулюються нормами законодавства України з питань:

бюджету, податків, кредиту, фондового ринку, банківської, страхової, інвестиційної діяльності тощо.

(5) Закон України "Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій" (червень 1992) – є основою практичного співробітництва України з МФО. Відповідно до цього Закону:усі питання, що стосуються вступу України до даних МФО, вирішує Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України здійснює всі фінансові операції, Національний банк України виступає як банк-депозитарій МБРР.

(6) Указ Президента України "Про членство України в Європейському банку реконструкції та розвитку" (14 липня 1992 р.) засвідчив, що Україна стала членом ЄБРР і поклав початок діяльності ЄБРР в Україні.

(7) Постанова КМУ від 10 жовтня 2001 р. № 1317 "Про порядок підготовки та реалізації проектів економічного і соціального розвитку України, які підтримуються міжнародними фінансовими організаціями" регулює механізм підготовки та реалізації проектів міжнародних організацій (у тому числі МФО) з підтримки соціально-економічного розвитку України.

(8) Постановою КМУ від 15 лютого 2002 р. № 153 "Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги" регулюється порядок роботи з міжнародними програмами технічної допомоги.

(9) Стратегія економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки - стратегічний документ, що наголошує на процесах інтернаціоналізації та глобалізації господарського життя, а також підкреслює відкритий характер економіки України. Документ зазначає, що ці процеси зумовлюють необхідність продовження і поглиблення співпраці з міжнародними інституціями. Така співпраця має базуватись на усталених принципах міжнародного права, поваги взаємних інтересів і позицій.

28. Основні результати співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями на сучасному етапі (Постанова КМУ «Стратегії співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями на 2006-2008 роки», від 20 червня 2006 р., № 844).

Членство України у МВФ, МБРР, Багатосторонньому агентстві по гарантіях інвестицій (БАГІ), Міжнародній фінансовій корпорації (МФК), МАР, Чорноморському банку торгівлі і розвитку (ЧБТР) і ЄБРР сприяє доступу до порівняно дешевих кредитних ресурсів, які надаються на пільгових умовах. Підписання у 2005 році рамкових угод між Україною та Європейським інвестиційним банком і між Україною та Північним інвестиційним банком сприятиме створенню нових можливостей фінансування пріоритетних проектів розвитку економіки в державному та приватному секторах.

За весь період співробітництва з МФО Україна (станом на 1 травня 2006 р.) отримала кредитних ресурсів на загальну суму більш як 11 млрд. доларів США, в тому числі від МВФ — 4,41 млрд. (3009,83 млн. спеціальних прав запозичення), МБРР — 4,3 млрд., МФК — 470 млн. та ЧБТР — 97,5 млн. доларів США, а також від ЄБРР — близько 2,27 млрд. євро.

Співробітництво із зазначеними організаціями сприяло урахуванню світового досвіду у процесі формування в Україні ринкової економіки, необхідної законодавчої бази та оновлення системи державного управління, забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності, розвитку приватного сектору, удосконалення системи соціального захисту, створення сприятливого середовища для економічного зростання в умовах обмежених власних ресурсів, можливостей щодо комерційних запозичень на зовнішньому ринку.

Через недоліки організаційного та інституціонального характеру не вдалося повною мірою використати можливості, які дає співробітництво з МФО. Передусім це стосується реалізації інвестиційних проектів Світового банку — за роки співробітництва використано менш як 0,43 млрд. доларів США, що становить 28,1 відсотка запропонованих на інвестиційні цілі ресурсів (1,53 млрд. доларів США).

Потребують розв’язання проблеми, пов’язані з пасивною позицією Української Сторони під час ініціювання проектів, тривалістю та складністю процедури їх підготовки і реалізації, зниженням ефективності використання позик, що надаються МФО, відсутністю досвідчених фахівців з питань управління проектами, зокрема з проведення тендерів та здійснення закупівель відповідно до установлених МФО процедур. Зазначені проблеми істотно впливають на структуру проектного портфеля Світового банку, який на даний час включає значну кількість інституціональних неприбуткових проектів.

Підвищення ефективності використання фінансових ресурсів, що надаються МФО, потребує удосконалення законодавства, яке регулює питання щодо процедури підготовки та реалізації проектів, здійснення місцевих запозичень та надання державних гарантій, впровадження касового обслуговування проектів через Державне казначейство та удосконалення системи управління проектами, підвищення якості та поліпшення структури проектних портфелів МФО.

На сьогодні Україна вже отримала перший транш кредиту від МВФ у розмірі $15,15 млрд., зараз вирішується питання отримання другого траншу у розмірі $1,5 млрд.

29. Напрями та завдання співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями (Постанова КМУ «Стратегії співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями на 2006-2008 роки», від 20 червня 2006 р., № 844).

Нині співпраця з МФО ведеться відповідно до Стратегії про співробітництва з МФО на 2006-2008 роки (затверджена Урядом у 2006 р.) . Проекти соціально-економічного розвитку України що підтримуються МФО поділяються на (а) системні та (б) інвестиційні. (а) Системні проекти - проекти, спрямовані на підтримку реформ в Україні, в рамках яких фінансові ресурси, що надаються МФО, використовуються для збалансування державного бюджету. Не передбачається цільове спрямування коштів цих проектів одержувачами на конкретні програми.

Головним розпорядником коштів державного бюджету в рамках системних проектів є Мінфін (Державний бюджет України), а відповідальною установою за дотриманням вимог позик від МФО визначено Міністерство економіки України.

(б) Інвестиційні проекти - проекти, які впроваджуються юридичними особами на умовах фінансової самоокупності та передбачають обов'язкове спів-фінансування проекту. Процес підготовки та реалізації проектів співпраці з МФО умовно поділяється на три етапи: Ініціювання проектів, Підготовка проектів, Реалізація проектів.

Міністерство фінансів України має:(а) забезпечити включення коштів, передбачуваних планами співробітництва з МФО, до державного бюджету; б) контролювати цільове використання позичальником коштів МФО.

Передбачається здійснення поступового переходу від проектів,спрямованих на підтримку державного бюджету і програми реформування економіки, до більш перспективних самоокупних інвестиційних проектів, реалізація яких дасть змогу впровадити ефективні ринкові інструменти управління економічними процесами, забезпечити розвиток інфраструктури та підвищити конкурентоспроможність товарів і послуг. Стратегія реалізовуватиметься шляхом фінансового, технічного і консультаційного співробітництва з МФО та країнами – донорами відповідно до міжнародних договорів України.

30. Перспективи співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями (Постанова КМУ «Стратегії співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями на 2006-2008 роки», від 20 червня 2006 р., № 844).

Подальший розвиток співробітництва з МФО ґрунтуватиметься на таких принципах:

• посилення ролі Української Сторони в процесі підготовки та реалізації проектів, зокрема на стадії їх ініціювання та під час залучення міжнародної технічної допомоги;

• підвищення якості комплексної експертизи проектних пропозицій, зокрема стосовно доцільності залучення фінансових ресурсів МФО для підтримки загальнодержавних та галузевих програм розвитку;

• концентрація фінансових, технічних і консультативних ресурсів, що надаються МФО та донорами міжнародної технічної допомоги, на пріоритетних напрямах проведення економічних та соціальних реформ;

• "оздоровлення" проектного портфеля Світового банку шляхом реструктуризації у найкоротший строк проектів, щодо реалізації яких виникли проблеми;

• збільшення частки самоокупних інвестиційних проектів у кредитних портфелях МФО;

• максимальне використання можливостей МФО, зокрема МФК, БАГІ, ЄБРР та ЧБТР, з метою розширення співробітництва з приватним сектором економіки, що не передбачає прямих зобов'язань держави або надання державних гарантій;

• мінімізація нових державних запозичень для реалізації інституціональних проектів, крім тих, що пов'язані з безпекою життя людини, охороною здоров'я та освітою.

Співробітництво з МБРР здійснюватиметься у напрямі розроблення ефективних програм і проектів, реалізація яких сприятиме економічному зростанню України.

Співробітництво з МВФ з огляду на стабілізацію макроекономічної ситуації базуватиметься в подальшому на остаточному переході до безкредитних відносин, проведенні консультацій при формуванні макроекономічної політики держави.

Планується активізувати співробітництво з БАГІ шляхом надання іноземним інвесторам, які працюють в Україні, гарантій від некомерційних ризиків та створення організаційно-технічних умов, сприятливих для інвестування.

Подальше співробітництво з ЄБРР передбачає збільшення обсягів фінансових ресурсів, що надаються організацією як державному, так і приватному сектору економіки. Для реалізації проектів з високим ступенем ризику залучатимуться одночасно ресурси ЄБРР, інших МФО та іноземних інвесторів.

31. Напрямки державної політики України у сфері підвищення ефективності співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями (Постанови КМУ «Стратегії співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями на 2006-2008 роки», від 20 червня 2006 р., № 844).

Осн. завданнями державної політики у сфері підвищення ефективності співробітництва з МФО є:

• удосконалення процедури та методологічної бази підготовки проектів з метою досягнення цілей, дотримання графіків та визначених бюджетів у процесі їх реалізації;

• перехід на казначейське обслуговування у процесі виконання проектів МФО;

• удосконалення системи управління проектами МФО;

• удосконалення механізму правового регулювання питань щодо здійснення місцевих запозичень та надання державних гарантій, врахування у державному бюджеті позик, що надаватимуться МФО, та відповідного співфінансування за рахунок внутрішніх джерел;

• оптимізація процедури проектного циклу та синхронізація їх з процедурами МФО;

• удосконалення системи контролю, моніторингу та оцінки ефективності використання фінансових ресурсів МФО;  

• удосконалення механізму взаємодії між Мінекономіки - координатором співробітництва з МФО і Мінфіном

• підвищення кваліфікації працівників органів виконавчої влади, які задіяні у підготовці та реалізації проектів;

• створення автоматизованої бази даних, яка забезпечить інформаційне та аналітичне супроводження проектів МФО на всіх стадіях та сприятиме проведенню постійного моніторингу виконання проектів, виявленню ризиків;

• посилення відповідальності позичальників за своєчасне та цільове використання кредитних ресурсів МФО.

32. Порядок ініціювання інвестицій проектів, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями в Україні (Постанова КМУ "Про порядок ініціювання, підготовки та реалізації проектів економічного і соціального розвитку України, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями", від 26 листопада 2008 р. № 1027).

Ініціатор проекту, може бути будь-який орган державної або місцевої влади та утворена тими установа чи орг-я та суб’єкт гос-ня. Саме він розробляє проектну пропозицію згідно із визначеними вимогами та подає її Мінекономіки. Мінфін для розроблення проектної пропозиції за зверненням ініціатора проводить оцінку фінансового стану потенційного бенефіціара інвестиційного проекту, реалізація якого передбачається на умовах фінансової самоокупності та у рамках якого погашення і обслуговування позики здійснюватиметься за рахунок коштів бенефіціара.

Мінекономіки проводить у п'ятиденний строк після надходження проектної пропозиції оцінку її відповідності визначеним вимогам і у разі виявлення розбіжностей повертає її ініціаторові. У разі відповідності проектної пропозиції вимогам Мінекономіки надсилає її на розгляд заінтересованим органам виконавчої влади та інформує про це ініціатора проекту. Заінтересовані органи виконавчої влади у двотижневий строк після надходження проектної пропозиції проводять в межах своїх повноважень експертизу та надсилають експертні висновки Мінекономіки, а копії - ініціаторові проекту.

У разі коли результати експертизи негативні, або виникли розбіжності чи висловлено зауваження під час проведення експертизи, Мінекономіки організовує роботу з розгляду певних питань та їх урегулювання.

За результатами експертизи, проведеної заінтересованими органами виконавчої влади, Мінекономіки приймає у тритижневий строк рішення про доцільність підготовки інвестиційного проекту та визначає відповідального виконавця. Копія рішення надсилається разом з відповідними рекомендаціями і застереженнями (у разі їх наявності) КМУ, Мінфіну, відповідальному виконавцю та ініціаторові проекту.

Після надходження повідомлення від МФО про підтримку інвестиційного проекту Мінекономіки інформує про це в тижневий строк Кабінет Міністрів України, Мінфін та відповідального виконавця.

Загальний строк проведення експертизи проектної пропозиції заінтересованими органами виконавчої влади та прийняття Мінекономіки рішення про доцільність підготовки інвестиційного проекту і визначення відповідального виконавця не повинен перевищувати двох місяців з дня надходження документів, що відповідають вимогам.

Мінекономіки забезпечує збереження в установленому порядку документів, які стали підставою для прийняття рішення про доцільність підготовки інвестиційного проекту та визначення відповідального виконавця.

33. Порядок ініціювання системних проектів, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями в Україні (Постанова КМУ "Про порядок ініціювання, підготовки та реалізації проектів економічного і соціального розвитку України, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями", від 26 листопада 2008 р. № 1027).

Мінфін під час складання проекту державного бюджету на відповідний рік надсилає Мінекономіки інформацію про обсяг фінансових ресурсів, які необхідно залучити від МФО в рамках системного проекту для фінансування державного бюджету.

Якщо договором України з МФО передбачено також реалізацію іншого системного проекту, процедура його ініціювання не застосовується.

У разі коли реалізацію системного проекту не передбачено договором України з МФО, Мінекономіки з урахуванням інформації Мінфіну проводить за участю заінтересованих центральних органів виконавчої влади консультації з МФО і узгоджує цілі, завдання та порядок підготовки такого проекту. Центральні органи виконавчої влади вносять на запит Мінекономіки конкретні пропозиції щодо заходів, які планується здійснити для досягнення цілей системного проекту, та пропозиції до проекту Листа Уряду України до МФО.

Мінекономіки: - готує разом з МФО на підставі таких пропозицій проект програми стратегічних та інституціональних реформ, що включає заходи, прогнозні показники, очікувані середньострокові результати реалізації системного проекту, та проект Листа Уряду України до МФО; - вносить Кабінетові Міністрів України проект акта про доцільність підготовки системного проекту, до якого додаються проект програми стратегічних та інституціональних реформ, проект Листа Уряду України до МФО та інформація Мінфіну. На підставі прийнятого Кабінетом Міністрів України акта про доцільність підготовки системного проекту Мінекономіки звертається в тижневий строк до МФО з пропозицією щодо спільної підготовки такого проекту і подає їй інформацію, пов'язану з його підготовкою, а Мінфін під час підготовки проекту закону про державний бюджет на відповідний рік або про внесення змін до закону про державний бюджет на поточний рік ураховує обсяг фінансових ресурсів, які передбачається залучити від МФО.

Після надходження повідомлення МФО про підтримку системного проекту Мінекономіки інформує про це в тижневий строк Кабінет Міністрів України та Мінфін.

34. Порядок підготовки інвестиційних проектів, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями в Україні (Постанова КМУ "Про порядок ініціювання, підготовки та реалізації проектів економічного і соціального розвитку України, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями", від 26 листопада 2008 р. № 1027).

Строк підготовки інвестиційного проекту не повинен перевищувати 12 місяців і передбачає наступне:

1)Відповідальний виконавець у місячний строк після отримання від Мінекономіки інформації щодо надходження повідомлення МФО про підтримку інвестиційного проекту приймає рішення про організацію роботи з його підготовки, призначає координатора проекту, утворює групу управління проектом, складає за погодженням з МФО план заходів з підготовки інвестиційного проекту з урахуванням строків, передбачених для складення і розгляду проекту закону про державний бюджет та його прийняття, і подає його копію до Мінекономіки.

2) Відповідальний виконавець згідно з планом заходів з підготовки інвестиційного проекту розробляє разом з МФО і бенефіціаром та погоджує з Мінекономіки, Мінфіном, МЗС, Мін'юстом, іншими заінтересованими органами державної влади.

3) Після надходження від МФО запрошення на переговори відповідальний виконавець вносить документи на розгляд Кабінету Міністрів України для: - прийняття акта про залучення фінансових ресурсів МФО;- внесення згідно із законодавством Президентові України пропозиції про проведення переговорів і підписання договору України з МФО - у разі укладення договору від імені України;- прийняття акта про проведення переговорів і підписання договору України з МФО.

4) Мінфін готує на запит відповідального виконавця висновки щодо фінансових умов договору України з МФО і можливих наслідків їх виконання, зокрема впливу на державний бюджет та зовнішній борг України, і щодо оцінки фінансового стану бенефіціара.

5) Відповідальний виконавець до проведення переговорів забезпечує в установленому законодавством порядку подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту акта про затвердження проекту будівництва або інвестиційної програми.

6) Після прийняття Кабінетом Міністрів України акта про залучення фінансових ресурсів МФО для реалізації інвестиційного проекту відповідальний виконавець - головний розпорядник бюджетних коштів подає в установленому порядку Мінфіну пропозиції щодо визначення видатків, які передбачається здійснювати за рахунок фінансових ресурсів, що залучаються від МФО для реалізації інвестиційного проекту, у проекті закону про державний бюджет на відповідний рік або про внесення змін до закону про державний бюджет на поточний рік.

7) Керівник офіційної делегації чи представник України подає у десятиденний строк після закінчення переговорів з МФО копію протоколу і звіт про виконання директив разом з погодженими з МЗС висновками та пропозиціями щодо подальших дій.

8) За результатами переговорів з МФО надсилається в установленому порядку Лист Уряду України до МФО, якщо це передбачено проектом договору України з МФО для проекту розвитку інституціональної спроможності органів виконавчої влади, установ та організацій.

9) Після проведення переговорів України з МФО і надходження повідомлення МФО про схвалення інвестиційного проекту та надання позики Україні Мінфін укладає у двотижневий строк договір з бенефіціаром та/або відповідальним виконавцем, а у разі потреби - також договір з міською радою.

Мін'юст з урахуванням інформації Мінфіну готує висновок щодо здійснення внутрішньодержавної процедури, необхідної для набрання чинності зазначеним договором України з МФО, та надсилає його відповідальному виконавцю.

МЗС з урахуванням визначеного договором України з МФО строку набрання чинності вносить пропозиції щодо його ратифікації:

Мін'юст у десятиденний строк після набрання чинності законом про ратифікацію договору України з МФО готує і подає МФО юридичний висновок згідно із зазначеним договором, а його копії - Кабінету Міністрів України, Мінекономіки, Мінфіну, МЗС та відповідальному виконавцю.

Відповідальний виконавець подає у двотижневий строк МЗС оригінал договору разом з повідомленням МФО про набрання ним чинності.

35. Порядок підготовки системних проектів, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями в Україні (Постанова КМУ "Про порядок ініціювання, підготовки та реалізації проектів економічного і соціального розвитку України, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями", від 26 листопада 2008 р. № 1027):

Міністерство економіки на підставі повідомлення міжнародної організації про підтримку системного проекту або на підставі договору України з міжнародною організацією готує разом з нею та погоджує із всіма зацікавленими державними органами та установами документи, що мають подаватись на розгляд КМУ перед початком переговорів з МФО.

На підставі акта Президента України або КМУ про проведення переговорів і підписання договору України з міжнародною організацією з нею проводяться переговори. Якщо за результатами переговорів міжнародна організація приймає рішення про схвалення системного проекту та надання позики Україні, Міністерство економіки організовує підписання договору України з цією організацією, а Міністерство Фінансів відкриває відповідний рахунок у Національному банку.

36. Порядок реалізації проектів, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями в Україні (Постанова КМУ "Про порядок ініціювання, підготовки та реалізації проектів економічного і соціального розвитку України, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями", від 26 листопада 2008 р. № 1027):

Порядок реалізації проектів, що фінансуються міжнародними фінансовими організаціями в Україні включає в себе: планування заходів з реалізації проектів,ж банківське обслуговування проектів та управління проектами.

Для реалізації інвестиційного проекту відповідальний виконавець після набрання чинності договором України з МФО готує план заходів з реалізації проекту. Крім цього, за погодженням з МФО готується план закупівлі необхідних для цього товарів, робіт та послуг. Копії цих документів надсилаються відповідно до Міністерства економіки та Міністерства фінансів.

Якщо договором України з МФО передбачено реалізацію системного проекту, то Міністерство економіки розробляє разом з зацікавленими державними органами план заходів з реалізації такого проекту. Він має узгоджуватись з програмою стратегічних та інституціональних реформ, і у ньому визначаються виконавці проекту. Інформація про підготовку цього документа надсилається до КМУ.

Щодо банківського обслуговування проектів, що фінансуються МФО, то Мінфін у місячний строк після набрання чинності договором України з МФО проводить відбір банків з урахуванням вимог цієї організації.. у таких банках відкриваються певні рахунки, а до МФО надсилається перелік осіб та письмове підтвердження їхніх повноважень на підписання запитів на одержання коштів з банківських рахунків, також надаються зразки підписів кожної з осіб.

Обслуговування позики, наданої га реалізації інвестиційних проектів, що фінансуються МБРР, здійснює Державне Казначейство згідно із спеціальним Порядком якщо бенефіціаром є не бюджетна установа та ВАТ Державний експортно-імпортний банк України, якщо бенефіціаром знову ж таки є не бюджетна установа.

Відповідальний виконавець та (або) бенефіціар подає до Мінфіну, а Мінфін розглядає і подає до МФО і відповідних банків платіжні та підтвердні документи протягом п’яти робочих днів. Відповідальність за достовірність даних у підтверджених документах несе відповідальний виконавець та (або) бенефіціар.

Відповідальний виконавець безпосередньо або через бенефіціара і групу управління проектом забезпечує: управління проектом та його бюджетом, а також МФО закупівлю товарів та послуг за рахунок коштів МФО.

Управління проектом включає в себе розроблення та виконання плану заходів з: реалізації проекту, його моніторингу та підготовку звітів про реалізацію проекту.

Управління бюджетом проекту передбачає:

1. підготовку запитів до МФО на одержання коштів позики та запитів на одержання таких коштів з відповідних рахунків.;

2. цільове використання коштів;

3. підготовку фінансових звітів, ведення бухгалтерського обліку, зберігання фінансових та інших документів, необхідних для проведення аудиту проекту;

4. організація аудиту проекту.

Організація закупівлі товарів, робіт, послуг за рахунок коштів виділених МФО включає в себе:

1) підготовку та реалізацію плану закупівель;

2) підготовку, моніторинг та контроль контрактів згідно з вимогами МФО проведення аудиту проекту по завершенні реалізації інвестиційного проекту забезпечує відповідальний виконавець або бенефіціар, а по системному проекту – Мінфін. Аудит здійснюється у строк, визначений договором України з МФО. Витрати на його проведення фінансуються з джерел, передбачених цим же договором.

37. Порядок моніторингу проектів, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями в Україні (Постанова КМУ "Про порядок ініціювання, підготовки та реалізації проектів економічного і соціального розвитку України, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями", від 26 листопада 2008 р. № 1027):

Моніторинг(спостереження) за станом підготовки та реалізації проектів, що фінансуються в Україні МФО, проводиться Міністерством економіки України МФО, відповідальним виконавцем та (або) бенефіціаром, Міністерством фінансів.

Міністерство фінансів моніторить: 1) Використання коштів позики; 2) Виконання фінансових зобов’язань за договорами між Україною та МФО; Мінфіном та бенефіціаром та (або) відповідальним виконавцем; Мінфіном і міською радою.

Відповідальний виконавець має забезпечити через координатора інвестиційного проекту нагляд за його підготовкою і реалізацією, а також за роботою групи управління проектом. Моніториться хід виконання наступного: - планів заходів з підготовки та реалізації проекту; - плану закупівель; - бюджету проекту; - підготовки фінансової звітності; - оцінки досягнення показників результативності.

У разі моніторингу інвестиційного проекту відповідальний виконавець має надсилати Мінекономіки звіти у наступні періоди: - по проектах, що знаходяться на стадії підготовки, - щокварталу до 10 числа наступного місяця; - по проектах, що перебувають на стадії реалізації, - у період до 10 січня наступного року.

Якщо йдеться про системні проекти, то звіти їх з підготовки або реалізації надсилаються щокварталу до Мінекономіки не пізніше 15 числа наступного місяця.

Бенефіціар має надавати до Мінфіну та відповідальному виконавцю звіти про стан закупівель та про рух коштів на банківських рахунках у такі терміни:

- щомісяця до 10 числа – за позиками, залученими під державні гарантії;

- щокварталу до 10 числа наступного місяця – за позиками, залученими державою.

Мінфін має подавати КМУ та Мінекономіки щокварталу до 20 числа наступного місяця таку інформацію:

1. звіт про стан обслуговування та погашення позики;

2. звіт прос стан використання позики;

3. аналітичні довідки;

4. після прийняття закону про державний бюджет подається інформація про передбачені в державному бюджеті видатки, що фінансуються за рахунок коштів міжнародних організацій.

Мінекономіки разом з МФО та відповідальними виконавцями має провадити піврічний та (або) річний огляд стану підготовки і реалізації проектів. За результатами такого моніторингу Мінекономіки готує та подає до КМУ:

1) за даними, одержаними від відповідальних виконавців, Мінфіну та МФО:

- щокварталу до 30 числа наступного місяця звіт про стан ініціювання, підготовки та реалізації інвестиційних проектів, використання коштів позик разом з пропозиціями щодо вирішення проблемних питань;

- до 30 числа місяця, що настає за кожним півріччям, інформацію про стан залучення міжнародної технічної допомоги, спрямованої на підтримку інвестиційних і системних проектів, зокрема консультативно-дорадчої допомоги МФО;

- щороку до 30 січня звіт про результативність інвестиційних проектів;

2) на підставі даних, одержаних від міжнародної організації та виконавців системного проекту, щокварталу до 25 числа наступного місяця інформацію про результати виконання програми стратегічних та інституціональних реформ у рамках системного проекту.

38.Порядок залучення міжнародної технічної допомоги в Україні (Постанова КМУ "Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги", від 15 лютого 2002 р. № 153).

Міжнародна технічна допомога є ресурсами та послугами, що відповідно до міжнародних договорів України надаються донорами на безоплатній та безповоротній основі з метою її підтримки.

Реципієнтом міжнародної технічної допомоги є резидент (фіз., юр. особа), який безпосередньо отримує цю допомогу. Необхідне цільове використання коштів, які мають бути зараховані на баланс протягом 10 календарних днів.

Форми залучення міжнародної технічної допомоги:

1. Майно, що ввозиться або набувається в Україні і яке необхідне для виконання поставлених проектом завдань

2. Роботи та послуги

3. Права інтелектуальної власності

4. Фінансові ресурси у нац. чи інозем. валюті

5. Інших ресурсів, що не заборонені законодавством

Порядок залучення міжнародної технічної допомоги в Україні: для її залучення міністерства тв. Інші органи виконавчої влади України щороку до 1 лютого мають подати до Мінекономіки пропозиції щодо регіональних і галузевих пріоритетів для залучення такої міжнародної допомоги.

На підставі поданих пропозицій Мінекономіки здійснює наступне: а)аналізує пропозиції на їхню відповідність Державній програмі економічного і соціального розвитку України та програмам розвитку відповідних галузей, б) узгоджує з донорами стратегічні програми на підставі цих пропозицій, в) формує щорічні програми міжнародної технічної допомоги.

У разі надходження від донора пропозицій щодо започаткування проекту технічної допомоги, бенефіціар або потенційний реципієнт готує відповідний запит, який складається із супровідного листа, проектної пропозиції та листа підтримки.

39. Порядок державної реєстрації проектів (програм) міжнародної технічної допомоги в Україні (Постанова КМУ "Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги", від 15 лютого 2002 р. № 153).

Державна реєстрація проектів (програм) є підставою для акредитації їх виконавців, а також надання підтверджень щодо наявності відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України.

Державна реєстрація проектів (програм) провадиться Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції.

Для державної реєстрації проектів (програм) реципієнт (реципієнти) та донор або уповноважена ними особа подає до Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції звернення, що включає:

• клопотання про державну реєстрацію проекту (програми), яке містить відомості про: донора; виконавця реципієнта бенефіціара.

• засвідчену донором копію контракту, укладеного між донором і виконавцем, або його частини, в якій визначено цілі, завдання проекту (програми), види та обсяги міжнародної технічної допомоги, яка надається для цілей проекту (програми), кошторисну вартість, термін та етапи реалізації проекту (програми);

• документ (технічне завдання, меморандум, протокол про наміри, план діяльності тощо), який підтверджує узгодження цілей, завдань, діяльності за проектом (програмою) між донором або виконавцем і реципієнтом (бенефіціаром) та містить перелік майна, робіт і послуг, прав інтелектуальної власності, інших ресурсів, що придбаваються, надаються в рамках проекту (програми).

• Окремо виділяються запланована проектом (програмою) діяльність, очікувані результати та критерії їх досягнення;

• лист-погодження Головдержслужби у разі, коли проектом (програмою) передбачено підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації державних службовців України.

Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції розглядає подані документи протягом 20 робочих днів починаючи від дня надходження документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, і приймає рішення щодо проведення державної реєстрації проекту (програми).

У державній реєстрації проектів (програм) може бути відмовлено в разі:

• невідповідності поданих заявником документів вимогам пункту 14 цього Порядку;

• невідповідності проекту (програми) узгодженій з донором стратегічній або щорічній програмі;

• виявлення в поданих документах недостовірної інформації.

Державна реєстрація проекту (програми) підтверджується реєстраційною карткою проекту (програми)

Одночасно з видачею реєстраційної картки проекту (програми) робиться відповідний запис у Державному реєстрі проектів (програм), що зберігається в Міністерстві економіки та з питань європейської інтеграції.

У Державному реєстрі проектів (програм) зазначаються номер і дата державної реєстрації проекту (програми), назва, цілі та вартість проекту (програми)

40. Порядок використання міжнародної технічної допомоги в Україні (Постанова КМУ "Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги", від 15 лютого 2002 р. № 153).

Реципієнт забезпечує цільове використання міжнародної технічної допомоги під час реалізації проектів (програм).

Реципієнт забезпечує зарахування на баланс матеріальних цінностей, що надійшли в рамках проектів (програм), протягом 10 календарних днів.

Бенефіціар здійснює нагляд за цільовим використанням міжнародної технічної допомоги реципієнтом протягом терміну реалізації проекту (програми).

У разі виявлення порушень реципієнтами законодавства та міжнародних договорів України, нецільового використання міжнародної технічної допомоги під час реалізації проектів (програм), незадовільних результатів моніторингу проекту (програми) Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції зобов'язане порушити перед донорами питання щодо зупинення реалізації проекту (програми) до усунення реципієнтами виявлених порушень або повного його припинення.

41. Порядок моніторингу міжнародної технічної допомоги в Україні (Постанова КМУ "Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги", від 15 лютого 2002 р. № 153).

Моніторинг проектів — система спостереження за станом реалізації проекту

Моніторинг проводиться Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції разом із уповноваженими представниками донора (за згодою) та бенефіціара під час реалізації проекту (програми) (поточний моніторинг) і на заключному етапі реалізації (заключний моніторинг).

Для забезпечення поточного моніторингу реципієнт (у випадку, передбаченому пунктом 15 цього Порядку, - бенефіціар) подає до Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції:

• один раз на півроку картку піврічного моніторингу проекту (програми), складену за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку, завізовану відповідальною особою та підписану керівником реципієнта;

• копії протоколів засідань наглядових рад та експертних груп, що утворюються для супроводження діяльності за проектом (програмою), якщо це передбачено проектом (програмою);

• щорічний звіт про стан реалізації проекту (програми).

Реципієнт (бенефіціар) сприяє вивченню Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції стану реалізації проекту (програми) на місці.

Для забезпечення заключного моніторингу реципієнт (у випадку, передбаченому пунктом 15 цього Порядку, - бенефіціар) подає до Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції підсумковий звіт про досягнуті результати відповідно до визначених на початку проекту (програми) критеріїв.

Неподання реципієнтом (бенефіціаром) до Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції документів, зазначених у підпунктах 25 і 26 цього Порядку, вважається рівнозначним незадовільному впровадженню проекту (програми).

Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції аналізує результати поточного та заключного моніторингу щодо:

• досягнення очікуваних результатів;

• впливу результатів реалізації проекту (програми) на розвиток відповідної галузі або регіону.

Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції готує відповідні висновки, рекомендації та заходи щодо подальшого процесу залучення та використання міжнародної технічної допомоги.

Для цього у Міністерстві можуть утворюватись експертні ради, робочі групи із залученням представників відповідних органів виконавчої влади, незалежних експертів, представників донорів, виконавців і реципієнтів.

42. Порядок залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги в Україні (за матеріалами Постанови КМУ "Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги", від 15 лютого 2002 р. № 153.

Міжнародна технічна допомога - ресурси та послуги, що відповідно до міжнародних договорів України надаються донорами на безоплатній та безповоротній основі з метою підтримки України

МТД може залучатись у вигляді:

• будь-якого майна, необхідного для забезпечення виконання завдань проектів (програм), яке ввозиться або набувається в Україні;

• робіт і послуг;

• прав інтелектуальної власності;

• фінансових ресурсів (грантів) у національній чи іноземній валюті;

• інших ресурсів, не заборонених законодавством, у тому числі стипендій.

Мінекономіки та з питань європейської інтеграції аналізує подані міністерствами та ін. органами влади пропозиції на відповідність пріоритетним напрямам, визначеним у Державній програмі економічного і соціального розвитку України.

Реципієнт забезпечує цільове використання МТД під час реалізації проектів (програм), а також зарахування на баланс матеріальних цінностей

Бенефіціар здійснює нагляд за цільовим використанням міжнародної технічної допомоги реципієнтом протягом терміну реалізації проекту (програми)

Моніторинг проектів — система спостереження за станом реалізації проекту

Моніторинг проводиться Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції разом із уповноваженими представниками донора (за згодою) та бенефіціара під час реалізації проекту (програми) (поточний моніторинг) і на заключному етапі реалізації (заключний моніторинг).

Для забезпечення поточного моніторингу реципієнт (у випадку, передбаченому пунктом 15 цього Порядку, - бенефіціар) подає до Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції: картку піврічного моніторингу проекту (програми), копії протоколів засідань наглядових рад та експертних груп, щорічний звіт про стан реалізації проекту (програми).

Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції аналізує результати поточного та заключного моніторингу щодо:

• досягнення очікуваних результатів;

• впливу результатів реалізації проекту (програми) на розвиток відповідної галузі або регіону.

Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції готує відповідні висновки, рекомендації та заходи щодо подальшого процесу залучення та використання міжнародної технічної допомоги.

43. Системні проекти міжнародних фінансових організацій в Україні. Їх сутність та роль у формуванні Державного бюджету України. Роль Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України у роботі з коштами системних проектів міжнародних фінансових організацій.

Системний проект – довгостроковий проект МФО на території України пов’язаний з наданням коштів в Державний бюджет з метою фінансування програм соціального,економічного,інституційного розвитку. По системним проектам бюджет отримує додаткові кошти,що мають чітке цільове призначення. Такі проекти зазвичай є вузько направленими. Приклади – проекти по створенню земельних кадастрів,проект ти по боротьбі з ВІЛ/СНІД, туберкульозом,програми допомоги соціальній сфері, розвиток державної статистики,проект доступу до фінансових ресурсів.

Мінекономіки – розробляє проект співпраці з МФО на наступний рік. У проекті плану співробітництва з МФО наводиться перелік спільних з МФО проектів і заходів з ініціювання, підготовки та реалізації таких проектів, перелік заходів з підготовки стратегічних та програмних документів з питань співробітництва з

МФО і заходів, спрямованих на підвищення результативності співробітництва в планованому році. До МінЕконом. надсилаються проектні пропозиції, мін економ. проводить відбір проектів. Мінекономіки узгоджує пропозиції з МФО.Мінеконом подає щоквартальні звіти щодо виконання інвестиційних проектів, відхилення від планових показників,про результати інституціональних чи стратегічних реформ в рамках системних проектів.Разом з МФО проводить огляд стану проекту раз на 6 чи 12 місяців з метою вироблення рішень щодо подальшої співпраці.

МінФін – виступає фінансовим агентом уряду. Мінфін під час складання проекту державного бюджету на відповідний рік надсилає Мінекономіки інформацію про обсяг фінансових ресурсів, які необхідно залучити від МФО в рамках системного проекту для фінансування державного бюджету. Мінфін готує на запит відповідального виконавця висновки щодо фінансових умов договору України з МФО і можливих наслідків їх виконання, зокрема впливу на державний бюджет та зовнішній борг України, і щодо оцінки фінансового стану бенефіціара. Мінфін в установленому порядку передбачає позику у проекті закону про державний бюджет на відповідний рік. Після проведення переговорів України з МФО і надходження повідомлення МФО про схвалення інвестиційного проекту та надання позики Україні Мінфін укладає у двотижневий строк договір з бенефіціаром та/або відповідальним виконавцем, а у разі потреби - також договір з міською радою. Мінфін проводить у місячний строк після набрання чинності

договором України з МФО відбір банків з урахуванням вимог МФО, відкриває в таких банках рахунки, надсилає до МФО і відповідних банків перелік осіб та письмове підтвердження їх повноваження на підписання запитів на одержання коштів, а також зразок підпису кожної особи. Мінфін здійснює в межах своїх повноважень контроль за цільовим використанням коштів позики бенефіціаром та аналізує стан виконання фінансових зобов'язань за договором України з МФО.