60. Фінансові продукти та послуги Міжнародного Валютного Фонду (imf).

2 осн види фін продуктів:

1) Консультування країн-членів з питань фінансово-економічної політики.

Консультування є постійною формою діяльності Фон­ду. Консультуючись зі своїми членами, МВФ отримує інформа­цію про те, наскільки відповідально і відкрито діє країна, встано­влюючи умови, на яких уряди та приватні особи інших країн купують і продають її валюту, а також інформацію про загальний економічний стан країни. МВФ використовує три типи консуль­тацій: щорічні, додаткові (у випадках, якщо країна несподівано опиняється в складній економічній ситуації або є підозра, що її дії суперечать «кодексу поведінки» і можуть завдати шкоди іншим країнам) та спеціальні.

Надання конс послуг країнам-членам МВФ має такі форми:

• підвищення кваліфікації національних кадрів (Інститут МВФ);

• технічна допомога, що її надають експерти зі складу служ­бовців Фонду;

• інформаційне обслуговування (публікація щорічних та що­місячних статистичних матеріалів, видання серій спеціальних брошур тощо).

2) Кредитування країн-членів.

МВФ надає фінансову допомогу країнам-членам у межах різноманітних механізмів фінансування, що розрізняються в ос­новному за типом проблем платіжного балансу, для ліквідації яких вони призначені, ступенем розгорнутості програми стабілізації в країні та умовами надання кредитів.

Безпосереднє фінансування здійснюється за допомогою таких механізмів, як резервний транш, кредитні транші.

Резервним траншем (першою порцією іноземної валюти) країни-члена називають перевищення її квоти в МВФ над «скоригованою» сумою її національної валюти, що знаходиться у Фонді на рахунку загальних ресурсів..

Резервна частка і сума позик, наданих країною-членом Фонду в межах додаткових кредитних угод, складають резервну позицію цієї країни у Фонді. Резервний транш може надаватися країні в рамках її резервної позиції у Фонді. Країна-член резерв­ний транш може вважати своїм резервним активом, який можна мобілізувати в найкоротші строки.

Кредитні транші. МВФ надає кредити у вигляді 4 траншів, кожний з яких дорівнює 25% квоти. Купівля кредитних траншів дозволяється країнам-членам тільки для фін-ня ек-х заходів, спрямованих на подолання труднощів з платіжним балансом. Країна, що звернулася до Ф по кредитні транші, може також ви­користовувати повністю або частково і резервну частку.

Поетапне фінансування. може здійснюв двома шляхами: з використанням механізму ре­зервних кредитів — кредитів «стенд-бай» або в межах механізму розширеного фінансування — розширені кредити.

Головною метою механізму «резервних кредитів» є кредитування макроекономічних стабілізаційних програм. Призна­чення «розшир кредитів» — надання валютних коштів країнам-членам з метою фі­нансування дефіцитів їхніх платіжних балансів на більш трива­лий час і в більших розмірах, ніж це передбачено статутом МВФ у межах політики звичайних кредитних часток (траншів).

Розширене фінансування надається країнам, які мають труд­нощі з платіжним балансом, зумовлені структурною незбалансованістю виробництва, торгівлі та цін, або країнам, які не мають можливості активно проводити політику економічного розвитку у зв'язку із незадовільним станом платіжного балансу.

Механізм додаткового фінансування — МДФ було запроваджено в 1977 р. для країн, що мали хронічний дефіцит платіжного балансу і вичерпали ліміти отримання звичайних кредитів за рахунок звичайних позикових ресурсів. Він використовувався для реалізації країнами-членами масштабних стабілізаційних економічних програм і передбачав та­кож згоду країни-позичальника з умовами Фонду. Країни-члени можуть використовувати додаткове фінансування тільки у вигляді резервних кредитів, які передбачають використання верхніх кре­дитних часток або розширених кредитів. Тривалість кредитуван­ня — один-три роки.

Пільгове фінансування. спрямоване на порівняно довгострокову до­помогу країнам, що розвиваються, та найбіднішим країнам: ме­ханізм фінансування структурної перебудови (МФСП), створе­ний у 1986 р., та механізм розширеного фінансування структур­ної перебудови (МРФСП), створений у 1987 році.

Позики по МФСП призначені на підтримку середньострокових програм макроекономічної стабілізації і структур­ної перебудови.

Механізм розширеного фінансування структурної перебудови створено з метою надання додаткових коштів найбіднішим країнам-членам, які здійснюють трирічні макроекономічні програми.

Спеціальне фінансування. Три механізми:

1) компенсаційного фінансу­вання і фінансування за непередбачених обставин;

2) фінансування буферних запасів;

3) фінансування системних трансформацій.

Механізм компенсаційного фі­нансування, а 1988 р. в результаті його об'єднання з механізмом фінансування за зовнішніх непередбачених обставин був утворе­ний МКФФНО. Згідно з цим механізмом кредити надаються у таких випад­ках: недоотримання експортних надходжень, за великі витрати на імпорт зерна, інші непередбачені обставини (зовнішні). До перелі­ку послуг, на які можна отримати компенсаційне фінансування, належать також надходження від експлуатації нафтопроводів, плата за транзит суден через канали, доходи від судноплавства, транс­портні перевезення, будівництво, страхування тощо. Цей тип кре­диту створений для того, щоб надавати країнам-членам, які здійс­нюють програми перебудови за допомогою МВФ, більш широкий захист від несприятливої зміни зовнішніх економічних умов.

Механізм фінансування буферних запасів Призначен­ня — надавати допомогу кр-чл з несприятливим станом платіжного балансу через несприятливу кон'юнктуру на сві­тових товарних ринках. Він полягає у фінансуванні внесків у створені міжнародні буферні запаси сировинних товарів відповідно до товарних угод. Такі запаси створюються під егідою ЮНКТАД для пом'якшення коливань цін на експорт і запобіган­ня можливому зниженню обсягів експортних надходжень.

Механізм фінансування системних трансформацій — створено для надання допомоги країнам-членам, які мають ускладнення зі здійсненням зовнішніх платежів внаслідок глибоких порушень традиційних торговельних зв'язків і структу­ри платежів, зумовлених переходом від державної торгівлі за позаринковими цінами до вільної торгівлі за ринковими цінами. Отримувати допомогу в межах СТФ можуть тільки ті країни, які перебувають на початкових етапах процесу перетворень і по­ки що не можуть скласти програму, для реалізації якої МВФ міг би використати можливості інших механізмів фінансування.