- •Трипільська культура. Декоративно-ужиткове мистецтво: кераміка та її орнаментальне оздоблення
- •Культура скіфсько-сарматської доби. «Звіриний стиль» у декоративному мистецтві
- •Мистецтво Північного Причорномор’я — античне коріння нашого народу
- •Вплив візантійських християнських традицій на розвиток культури Київської держави. Давньоруське місто. Архітектура церков і соборів
- •Монументальний живопис Київської Русі. Мозаїки та фрески Софії Київської
- •Іконопис Київської Русі
- •Мистецтво книжкової мініатюри
- •Оборонна архітектура доби пізнього середньовіччя. Риси романського та готичного стилів в архітектурі. Середньовічна скульптура
- •Розвиток українського живопису в xіv- першій половині XVI ст.
- •Ренесанс: від сакрального до світського світосприймання. Ренесансна архітектура та скульптура України
- •Живопис другої половини XVI – першої половини XVII ст. (монументальний живопис, іконопис, портрет, книжкова мініатюра)
- •Графіка. Діяльність друкаря Івана Федорова
- •Тема 2. Музична культура
- •Первісні музичні інструменти
- •Музична культура східних слов’ян, античних міст Північного Причорномор’я
- •Музична культура Київської Русі: народна, придворно-світська, церковна
- •Тема II. Музична культура
- •Календарно-обрядова народна творчість
- •Родинно-обрядова народна творчість
- •Епічна народна творчість
- •Тема 3. Театральна культура
- •1. Античний театр Ольвії, Херсонесу, Боспору. Агони
- •2. Обрядовий пратеатр (стародавні народні танці, ігри, свята, ритуали)
- •3. Княжий театр. Скоморохи—перші професійні актори, музиканти, танцюристи
- •Тема 1. Образотворче мистецтво XVII-XVIII ст.
- •1. Стиль бароко в українському мистецтві
- •Барокова архітектура України (культове та світське будівництво раннього, зрілого, пізнього бароко)
- •Формування ансамблю Києво-Печерської лаври
- •Тема 1. Образотворче мистецтво XVII-XVIII ст.
- •Еволюція іконостасного різьблення в другій половині XVII — XVIII ст.
- •Барокова скульптура Києва та Лівобережжя
- •Розвиток мистецтва скульптури в Західній Україні в другій половині XVII — XVIII ст.
- •Тема 1. Образотворче мистецтво XVII-XVIII ст.
- •Розвиток монументального барокового живопису
- •Мистецтво барокового іконопису
- •Тема 1. Образотворче мистецтво XVII-XVIII ст.
- •Портретний живопис. Культ яскравої особистості
- •Народна картина світського змісту
- •Мистецтво гравюри
- •Тема II. Музична культура XVII-XVIII ст.
- •Думи та історичні пісні
- •Мистецтво кобзарів та лірників
- •Тема II. Музична культура XVII-XVIII ст.
- •1. Церковний спів
- •2. Партесний концерт
- •3. Світська музика
- •4. Творчість г.Сковороди
- •Тема II. Музична культура
- •Хоровий (духовний) концерт другої половини хviіі ст.
- •Максим Березовський. Життєвий шлях. Хоровий концерт «Не отвержи мене во время старости»
- •Артем Ведель. Життєвий та творчий шлях
- •Постать Дмитра Бортнянського в українському музичному мистецтві другої половини хviіі ст. – початку хіх ст.
- •Тема 3. Театральна культура
- •Шкільна драма
- •Вертеп – національно самобутня форма народного лялькового театру
- •Зародки професійного театрального мистецтва
- •Розділ III. Українська художня культура хіх ст.
- •Тема 1. Образотворче мистецтво Урок 17. Українська архітектура та скульптура хіх ст.
- •Стильовий розвиток української архітектури хіх ст.
- •2. Палацово-паркові комплекси України. Ландшафтні парки
- •Українська скульптура хіх ст.
- •Література:
- •Розділ III. Українська художня культура хіх ст.
- •Тема 1. Образотворче мистецтво Урок 18. Український живопис та графіка хіх ст.
- •1. Романтизм в українському живописі першої половини хіх ст.
- •2. Реалізм. Творчість т. Г. Шевченка
- •3. Український живопис та графіка другої половини хіх ст.
- •Література:
- •Розділ III. Українська художня культура хіх ст. Тема і. Образотворче мистецтво Урок 19. Декоративно-ужиткове мистецтво та народні художні промисли хіх ст.
- •Народне декоративно-прикладне мистецтво України
- •2. Українське гончарство хіх ст.
- •Художній фаянс та фарфор хіх ст.
- •Література:
- •Тема 2. Музична культура Урок 20. Народна музика: соціально- та родинно-побутові пісні План
- •Жанрова палітра соціальної та побутової пісенної лірики
- •Соціально-побутова (станова) лірика
- •Родинно-побутова лірика (пісні про особисте життя)
- •Риси ліричної пісні:
- •Українська пісня-романс кінця хviii – поч. Хіх ст.
- •Тема. Музична культура Урок 21. Творчість с.Гулака-Артемовського, м.Колачевського, м.Вербицького План
- •2. Постать м.Колачевського в українському музичному мистецтві
- •3. М.М. Вербицький. Історія створення пісні «Ще не вмерла Україна»
- •Тема. Музична культура
- •1. М.В.Лисенко: значення, життєвий шлях, творча спадщина
- •2. М.Лисенко Музика до «Кобзаря»
- •1. М.В.Лисенко: значення, життєвий шлях, творча спадщина
- •2. М.Лисенко. «Музика до «Кобзаря»
- •Розділ III. Українська художня культура хіх ст.
- •Тема 3. Театральна культура Урок 23. Українська театральна культура хіх ст.
- •Значення драматургії для розвитку українського театру хіх ст. Творчість Івана Котляревського
- •Творчість м. Щепкіна
- •3. Театральне життя в Західній Україні
- •Література:
- •Розділ III. Українська художня культура хіх ст.
- •Тема 3. Театральна культура Урок 24. Український театр хіх ст.
- •Становлення українського театру
- •Театр корифеїв
- •3. Діяльність першого українського стаціонарного театру в Києві
- •4. Творчий шлях м. Заньковецької
- •Література:
- •Розділ IV. Українська художня культура хх ст.
- •Тема 1. Образотворче мистецтво Урок 26. Українська архітектура та скульптура початку хх ст.
- •Архітектура України початку хх ст.
- •Особливості архітектури українського модерну
- •Українська скульптура початку хх ст.
- •Література:
- •Розділ IV. Українська художня культура хх ст.
- •Тема 1. Образотворче мистецтво Урок 27. Український живопис та графіка хх ст.
- •Авангард в українському мистецтві початку хх ст.
- •2. М. Бойчук та його школа
- •Українська графіка початку хх ст.
- •Реалістичний напрям в українському живописі початку хх ст.
- •4. Соцреалізм в українському образотворчому мистецтві
- •Новітні художні процеси в Україні
- •Література:
- •Урок 28. Народне мистецтво та основні центри художніх промислів
- •1. Народні художні промисли
- •2. Основні центри художніх промислів
- •Література:
- •Тема. Музична культура Урок 29. Сучасна національна композиторська школа План
- •Хорова творчість хх ст. Та її видатні представники
- •Українські композитори-симфоністи хх ст.
- •Камерні жанри у творчості в.Косенка, в.Барвінського
- •Урок 30. Напрями популярної музики. Музичне виконавство та освіта. План
- •З історії розвитку європейської поп-музики та її стилів
- •Музичне виконавство та освіта України хх ст.
- •2. З історії розвитку поп-музики та її стилів
- •4. Музичне виконавство та освіта
- •Розділ 4. Українська художня культура хх ст.
- •Тема 3. Театральна культура Урок 31. Українська театральна культура хх ст.
- •Новаторські театральні експерименти Леся Курбаса
- •2. Мережа державних стаціонарних театрів 20-30-х рр. Хх ст.
- •3. Український театр доби соцреалізму
- •4. Сучасний український театр на зламі століть
- •Література:
- •Розділ 4. Українська художня культура хх ст.
- •Тема 4. Кіномистецтво Урок 32. Українське кіномистецтво хх ст.
- •Ігровий кінематограф. Світове значення творчості о. Довженка
- •Українське поетичне кіно та міська проза 60-х рр. Хх ст.
- •Література:
- •Розділ IV. Українська художня культура хх ст.
- •Тема 4. Кіномистецтво Урок 33. Українська анімація хх ст.
- •1. Роль фольклору у розвитку української анімації. Жанр анімаційної комедії
- •2. Творчість в. Дахна
- •3. Нова генерацію українських аніматорів
- •Література:
- •Розділ 4. Українська художня культура хх ст.
- •Тема 5. Художня культура української діаспори Урок 34. Художня культура української діаспори
- •Культурно-мистецьке життя української діаспори
- •2. Творчість о. Архипенка
- •3. Сакральне мистецтво української діаспори
- •Література:
Розділ 4. Українська художня культура хх ст.
Тема 3. Театральна культура Урок 31. Українська театральна культура хх ст.
-
Новаторські театральні експерименти Леся Курбаса
Лесь Курбас — митець європейської освіченості, знав вісім мов, вивчав історію і теорію світового театрального мистецтва, розвивав кращі традиції українського театру корифеїв, прагнув зберегти притаманну йому національну самобутність. Митець вперше в історії українського професійного театру розробив комплексну програму театральної реформи, що включала виховання нового інтелігентного актора-громадянина, нового типу режисера — ідейного і творчого інтерпретатора п'єси та вистави, розвиток принципу студійності, втілення на практиці етичних засад діяльності театрального колективу тощо. Серед однодумців Леся Курбаса — П. Самійленко, Й. Шевченко, М. Терещенко, С. Бондарчук, С. Мануйлович; талановита акторська молодь — Г. Юра, В. Василько (пізніше вони самостійно проводили в театрі режисерську роботу), С. Семидор.
Лесь Курбас (Олександр-Зенон Степанович Курбас) народився 25 лютого 1887 року в місті Самбір (тепер Львівської області) у родині акторів галицького театру Степана та Ванди Курбасів. Навчався у Тернопільській гімназії, у Віденському та Львівському університетах. Тому цілком природно, що Лесь увібрав у себе все те, що могла дати йому європейська культура. Вже тоді Курбас мріяв працювати на Надніпрянській Україні, де існував сильний демократичний театр Садовського (Київ) і де поруч була висока театральна культура. 1916 року його мрія здійснилась, він вступає до цього театру. Акторська творчість Курбаса в театрі Миколи Садовського обіцяла розвинутися, але сталося так, що він приніс свій акторський талант у жертву режисерському. Головна увага й енергія молодого митця були скеровані на організацію студії молодих акторів, з якої виріс згодом Молодий театр. Назва "Молодий театр" з'явилася вже влітку 1917 року. Молодий театр — це театр пошуків нових форм втілення сучасної та класичної драматургії. З цього театру взяли початок кілька українських театрів. Влітку 1920 року Лесь Курбас зібрав своїх кращих акторів, хто добровільно приєднався з Київського театру ім Шевченка, і під назвою "Кийдрамте"(Київський драматичний театр) трупа почала своє турне по містах Київщини. Спочатку осіли у Білій Церкві, потім в Умані.
Лесь Курбас був засновником спочатку політичного (1922-1926), а потім і філософського (1926-1933) театру в Україні. У виставах свого філософського театру "Березіль" (Харків) Курбас малює всесвіт, де головним стає особлива довіра до життя людини у всіх його суперечностях. Лесь Курбас і "березільці" знайшли свого драматурга, п’єси якого були співзвучні їхнім естетичним засадам. Таким драматургом став Микола Куліш. Першою його п’єсою, що побачила світло рампи на сцені "Березолю", стала "Комуна у степах" (Київ). Творча співпраця тривала і в Харкові. У Харкові все було під одним дахом і під одним проводом — Курбасовим. У театрі діяв мюзик-хол (спектаклі "Шпана", "Алло на хвилі", "Чотири Чемберлени"), агітпроп. Було підготовлено серію "Костюмовані історії" (спектаклі "Жакерія", "Сава Чалий", "Король бавиться", "Змова Фієско").
П'єси М.Куліша "Народний Малахай", "Мина Мазайло", на жаль, не знайшли розуміння у критики. Проти Леся Курбаса були висунуті звинувачення в "похмурості", викривленні оптимістичної радянської дійсності. Багато чого з творчих пошуків Курбаса не розумілося широкими масами глядачів. Це стосується і його вистави "Маклена Граса", яка досягає справжньої філософської глибини. Але незважаючи на несприятливу для творчості атмосферу нерозуміння, недоброзичливості, Лесь Курбас не занепадав духом, він до останньої можливості вів боротьбу з поширеними у той час тенденціями спрощенства, вульгаризації мистецтва. Опоненти ж щонайменшу невдачу Л. Курбаса завжди розцінювали як цілковитий провал театру. Можливо, саме тому, що режисер не відступив, не поступився своїми переконаннями, його було наклепницьки обмовлено, звільнено з посади керівника "Березолю" і заарештовано у Москві, де він кілька місяців працював у єврейському театрі на Малій Бронній. Його було вислано на будівництво Біломорсько-Балтійського каналу на Медвежу Гору, потім його відправили на Соловки. 1937 року після повторного суду його було розстріляно, а 1957 року посмертно реабілітовано.
1989 року на фасаді Харківського державного академічного українського драматичного театру ім. Т. Г.Шевченка було встановлено меморіальну дошку в пам'ять про Леся Курбаса, а "Мала сцена" театру знову отримала назву "Березіль".