Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Посібник художня культура 10 клас.doc
Скачиваний:
114
Добавлен:
06.11.2018
Размер:
1.41 Mб
Скачать

3. М.М. Вербицький. Історія створення пісні «Ще не вмерла Україна»

Михайло Михайлович Вербицький (1815-1870) – один із перших професійних композиторів Галичини, хоровий диригент, гітарист, музикознавець. Його вважають засновником Перемишльської композиторської школи. Музики навчався у співацько-музичній школі у Перемишлі у чеського педагога А.Нанке, композиції у Ф.Лоренца (1946).

У 1850 р. закінчив Львівську духовну семінарію. Тривалий час працював священиком. Писав музику для театру («Жовнір-чарівник», «Гриць Мазниця»). Його 15 симфоній являли собою увертюри, що відкривали театральні вистави. Автор десятків хорових творів духовного та світського змісту («Ще не вмерла Україна», «Заповіт», «Де Дніпро наш котить хвилі»).

Вірш «Ще не вмерла Україна» народився у 1862 р. і відразу ж потрапив у розряд «крамольного». Його автор – поет, фольклорист, етнограф П.Чубинський за свою віддану любов до України був надовго засланий до Архангельської губернії. Знаменним виявився той факт, що вірш був опублікований під авторством Т.Шевченка у львівському журналі «Мета». Ідея братнього єднання, духовної спорідненості українців, розмежованих двома монархіями, була близькою не лише Шевченкові та Чубинському, нею пронизані виступи передових вітчизняних діячів культури середини минулого століття. Вірш П.Чубинського набув популярності, а через декілька років був покладений на музику М.Вербицьким. Цікаво, що перший варіант являв собою солоспів у супроводі гітарі, лише пізніше він став хоровим твором. На східній Україні до 1917 р. цей твір переслідувався, друкувався у неповному обсязі, у зміненому вигляді. Його поширення вважалось державним злочином. Таким чином народившись віршем на Наддніпрянській Україні, твір став піснею-гімном на Галичині. Його музика увібрала в себе риси українських історичних, козацьких пісень, має яскраво виражений урочистий маршовий характер. Твір вражав сучасників широтою осмислення історичної долі народу, переконливою вірою в його духовне відродження. Саме ці риси зумовили безсмертя пісні, її відродження у ХХ ст. разом з відродженням незалежності українців, а у 1991 р. набуття нею статусу державного гімну України.

Література

  1. Архімович Л. Б. Українська класична опера. - К.: Муз. Україна, 1957.

  2. Загайкевич М. П. М. Вербицький. - Львів, 1998.

  3. Загайкевич М.П. Музичне життя Західної України другої половини ХІХ ст. - К.: Муз. Україна, 1960.

  4. Історія української музики в 6-ти томах. - К.: Наукова думка, 1989-2004. - Т. 1.

  5. Кауфман Л. М. Гулак-Артемовський. - К.: Муз. Україна, 1973.

  6. Кияновська Л. О. Українська музична культура. - К.: Муз. Україна, 2000.

  7. Корній Л. Б. Історія української музики в 3 т. - К.: 1998.- Т.2.

  8. Масол Л. М., Никало С. А., Веселовська Г. І., Оніщенко О.І. Художня культура України / За загальною редакцією Л. М. Масол. - Київ: Вища школа, 2006. - 239 с.

  9. Муха А. І. Композитори України та української діаспори. - К.: Муз. Україна, 2004.

  10. Ольховський А. Нарис історії української музики. - К.: Муз. Україна, 2003.

  11. Погребник Ф. Українські пісні-гімни. - К.: Тов. «Знання», МП «Пам’ятки України», 1992

  12. Федотов Є. М. Колачевський. - К.: Музична Україна, 1991.

  13. Шреєр-Ткаченко О. Я. Історія української музики. Ч.1. - К.: Муз. Україна, 1980.