- •Трипільська культура. Декоративно-ужиткове мистецтво: кераміка та її орнаментальне оздоблення
- •Культура скіфсько-сарматської доби. «Звіриний стиль» у декоративному мистецтві
- •Мистецтво Північного Причорномор’я — античне коріння нашого народу
- •Вплив візантійських християнських традицій на розвиток культури Київської держави. Давньоруське місто. Архітектура церков і соборів
- •Монументальний живопис Київської Русі. Мозаїки та фрески Софії Київської
- •Іконопис Київської Русі
- •Мистецтво книжкової мініатюри
- •Оборонна архітектура доби пізнього середньовіччя. Риси романського та готичного стилів в архітектурі. Середньовічна скульптура
- •Розвиток українського живопису в xіv- першій половині XVI ст.
- •Ренесанс: від сакрального до світського світосприймання. Ренесансна архітектура та скульптура України
- •Живопис другої половини XVI – першої половини XVII ст. (монументальний живопис, іконопис, портрет, книжкова мініатюра)
- •Графіка. Діяльність друкаря Івана Федорова
- •Тема 2. Музична культура
- •Первісні музичні інструменти
- •Музична культура східних слов’ян, античних міст Північного Причорномор’я
- •Музична культура Київської Русі: народна, придворно-світська, церковна
- •Тема II. Музична культура
- •Календарно-обрядова народна творчість
- •Родинно-обрядова народна творчість
- •Епічна народна творчість
- •Тема 3. Театральна культура
- •1. Античний театр Ольвії, Херсонесу, Боспору. Агони
- •2. Обрядовий пратеатр (стародавні народні танці, ігри, свята, ритуали)
- •3. Княжий театр. Скоморохи—перші професійні актори, музиканти, танцюристи
- •Тема 1. Образотворче мистецтво XVII-XVIII ст.
- •1. Стиль бароко в українському мистецтві
- •Барокова архітектура України (культове та світське будівництво раннього, зрілого, пізнього бароко)
- •Формування ансамблю Києво-Печерської лаври
- •Тема 1. Образотворче мистецтво XVII-XVIII ст.
- •Еволюція іконостасного різьблення в другій половині XVII — XVIII ст.
- •Барокова скульптура Києва та Лівобережжя
- •Розвиток мистецтва скульптури в Західній Україні в другій половині XVII — XVIII ст.
- •Тема 1. Образотворче мистецтво XVII-XVIII ст.
- •Розвиток монументального барокового живопису
- •Мистецтво барокового іконопису
- •Тема 1. Образотворче мистецтво XVII-XVIII ст.
- •Портретний живопис. Культ яскравої особистості
- •Народна картина світського змісту
- •Мистецтво гравюри
- •Тема II. Музична культура XVII-XVIII ст.
- •Думи та історичні пісні
- •Мистецтво кобзарів та лірників
- •Тема II. Музична культура XVII-XVIII ст.
- •1. Церковний спів
- •2. Партесний концерт
- •3. Світська музика
- •4. Творчість г.Сковороди
- •Тема II. Музична культура
- •Хоровий (духовний) концерт другої половини хviіі ст.
- •Максим Березовський. Життєвий шлях. Хоровий концерт «Не отвержи мене во время старости»
- •Артем Ведель. Життєвий та творчий шлях
- •Постать Дмитра Бортнянського в українському музичному мистецтві другої половини хviіі ст. – початку хіх ст.
- •Тема 3. Театральна культура
- •Шкільна драма
- •Вертеп – національно самобутня форма народного лялькового театру
- •Зародки професійного театрального мистецтва
- •Розділ III. Українська художня культура хіх ст.
- •Тема 1. Образотворче мистецтво Урок 17. Українська архітектура та скульптура хіх ст.
- •Стильовий розвиток української архітектури хіх ст.
- •2. Палацово-паркові комплекси України. Ландшафтні парки
- •Українська скульптура хіх ст.
- •Література:
- •Розділ III. Українська художня культура хіх ст.
- •Тема 1. Образотворче мистецтво Урок 18. Український живопис та графіка хіх ст.
- •1. Романтизм в українському живописі першої половини хіх ст.
- •2. Реалізм. Творчість т. Г. Шевченка
- •3. Український живопис та графіка другої половини хіх ст.
- •Література:
- •Розділ III. Українська художня культура хіх ст. Тема і. Образотворче мистецтво Урок 19. Декоративно-ужиткове мистецтво та народні художні промисли хіх ст.
- •Народне декоративно-прикладне мистецтво України
- •2. Українське гончарство хіх ст.
- •Художній фаянс та фарфор хіх ст.
- •Література:
- •Тема 2. Музична культура Урок 20. Народна музика: соціально- та родинно-побутові пісні План
- •Жанрова палітра соціальної та побутової пісенної лірики
- •Соціально-побутова (станова) лірика
- •Родинно-побутова лірика (пісні про особисте життя)
- •Риси ліричної пісні:
- •Українська пісня-романс кінця хviii – поч. Хіх ст.
- •Тема. Музична культура Урок 21. Творчість с.Гулака-Артемовського, м.Колачевського, м.Вербицького План
- •2. Постать м.Колачевського в українському музичному мистецтві
- •3. М.М. Вербицький. Історія створення пісні «Ще не вмерла Україна»
- •Тема. Музична культура
- •1. М.В.Лисенко: значення, життєвий шлях, творча спадщина
- •2. М.Лисенко Музика до «Кобзаря»
- •1. М.В.Лисенко: значення, життєвий шлях, творча спадщина
- •2. М.Лисенко. «Музика до «Кобзаря»
- •Розділ III. Українська художня культура хіх ст.
- •Тема 3. Театральна культура Урок 23. Українська театральна культура хіх ст.
- •Значення драматургії для розвитку українського театру хіх ст. Творчість Івана Котляревського
- •Творчість м. Щепкіна
- •3. Театральне життя в Західній Україні
- •Література:
- •Розділ III. Українська художня культура хіх ст.
- •Тема 3. Театральна культура Урок 24. Український театр хіх ст.
- •Становлення українського театру
- •Театр корифеїв
- •3. Діяльність першого українського стаціонарного театру в Києві
- •4. Творчий шлях м. Заньковецької
- •Література:
- •Розділ IV. Українська художня культура хх ст.
- •Тема 1. Образотворче мистецтво Урок 26. Українська архітектура та скульптура початку хх ст.
- •Архітектура України початку хх ст.
- •Особливості архітектури українського модерну
- •Українська скульптура початку хх ст.
- •Література:
- •Розділ IV. Українська художня культура хх ст.
- •Тема 1. Образотворче мистецтво Урок 27. Український живопис та графіка хх ст.
- •Авангард в українському мистецтві початку хх ст.
- •2. М. Бойчук та його школа
- •Українська графіка початку хх ст.
- •Реалістичний напрям в українському живописі початку хх ст.
- •4. Соцреалізм в українському образотворчому мистецтві
- •Новітні художні процеси в Україні
- •Література:
- •Урок 28. Народне мистецтво та основні центри художніх промислів
- •1. Народні художні промисли
- •2. Основні центри художніх промислів
- •Література:
- •Тема. Музична культура Урок 29. Сучасна національна композиторська школа План
- •Хорова творчість хх ст. Та її видатні представники
- •Українські композитори-симфоністи хх ст.
- •Камерні жанри у творчості в.Косенка, в.Барвінського
- •Урок 30. Напрями популярної музики. Музичне виконавство та освіта. План
- •З історії розвитку європейської поп-музики та її стилів
- •Музичне виконавство та освіта України хх ст.
- •2. З історії розвитку поп-музики та її стилів
- •4. Музичне виконавство та освіта
- •Розділ 4. Українська художня культура хх ст.
- •Тема 3. Театральна культура Урок 31. Українська театральна культура хх ст.
- •Новаторські театральні експерименти Леся Курбаса
- •2. Мережа державних стаціонарних театрів 20-30-х рр. Хх ст.
- •3. Український театр доби соцреалізму
- •4. Сучасний український театр на зламі століть
- •Література:
- •Розділ 4. Українська художня культура хх ст.
- •Тема 4. Кіномистецтво Урок 32. Українське кіномистецтво хх ст.
- •Ігровий кінематограф. Світове значення творчості о. Довженка
- •Українське поетичне кіно та міська проза 60-х рр. Хх ст.
- •Література:
- •Розділ IV. Українська художня культура хх ст.
- •Тема 4. Кіномистецтво Урок 33. Українська анімація хх ст.
- •1. Роль фольклору у розвитку української анімації. Жанр анімаційної комедії
- •2. Творчість в. Дахна
- •3. Нова генерацію українських аніматорів
- •Література:
- •Розділ 4. Українська художня культура хх ст.
- •Тема 5. Художня культура української діаспори Урок 34. Художня культура української діаспори
- •Культурно-мистецьке життя української діаспори
- •2. Творчість о. Архипенка
- •3. Сакральне мистецтво української діаспори
- •Література:
2. Українське гончарство хіх ст.
У XIX ст. кожний район гончарного промислу мав характерні художні особливості виробів, які залежали від природних якостей матеріалів, технологічного рівня виробництва, локальних традицій тощо. Майже кожен осередок представлений провідними майстрами з яскравою творчою індивідуальністю.
На Наддніпрянщині у с. Дибинці (тепер село у Богуславському районі Київської області) працювали відомі гончарі: К. Масюк, М. Пащенко,
К. Пащенко, С. Родак, Є. Проценко та ін. Їхні миски, тарілки, глечики, тикви та інші вироби відзначалися характерним рослинним розписом із доповненням крапок, рисок і «гребінців», а також різноманітних зооморфних мотивів. Розпис виконували технікою ріжкування по білому, червоному, рідше рожевому тлі.
Виробам опішнянських гончарів була властива своєрідна декоративність. Так, Федір Червінка, крім гравіювання по вологому черепку, наліплював рельєфні орнаментальні деталі; Василь Поросний у плетиво мальованого рослинного орнаменту вводив казкових звірів і птахів, а художник-кераміст Юрій Лебіщак (1873-1927) розробляв декор на основі мотивів, запозичених із шовкових гаптів.
Серед подільських гончарів особливої поваги заслуговують Андрій Гончар (1828-1933) з с. Бубнівка, який перший запровадив у своєму селі виробництво червоного посуду, мальованого технікою ріжкування; Петро Лукашенко і Павло Самолович з Бару, що оздоблювали миски тематичними фігурними композиціями; Петро Білоок, Микола Небесний і Роман Червоняк зі Смотрича, які використовували оригінальний розпис на основі фляндрівки; Яків Бацуца (1854-1932) з с. Адамівка, який своїм неполиваним посудом кулястоподібних форм, розписаним силуетними фігурками тощо, уславився на всеросійських і міжнародних виставках.
На Гуцульщині провідними осередками гончарства у XIX ст. стали Косів і Пістинь. Славу косівській кераміці принесла самобутня творчість Олекси Бахметюка (1820-1882). На його мисках, дзбанках, кахлях зустрічаємо зображення рільників і пастухів, солдатів і панів, музикантів і шинкарів, мельників, ткачів і гончарів. Таким чином, завдяки майстрам
О. Бахметюку, родині Баранюків – Петру (1816-1880), Михайлові (1834-1902), Йосипу (1863-1942), а також Гнатові Кощуку (1860-1899), Михайлу Білецькому (1870-1942) та іншим, у середині XIX ст. виникла й розвинулася школа косівської кераміки.
Водночас зародилася пістинська школа гончарства (село неподалік від Косова), пов’язана з відомими родинами гончарів Волощуків, Зондюків, Кошаків, Михалевичів, Тимчуків та ін. Вони здебільшого виготовляли мальовані миски, тарелі і дзбанки. Крім цього, Петро Тимчук (1878-1924) виробляв оригінальні фігурки кіз, баранів, оленів із горщиками на спині для кімнатних квітів.
Посуд різноманітного призначення і форми виготовляли у давніх керамічних центрах Львівщини – Гавареччині, Глинську, Лагодові, Сасові, Сокалі, Шпиколосах, Яворові та ін. Майстри Ф. Гусарський з Лагодова,
Я. Домарецький з Сасова, Д. Муц з Шпиколосів виготовляли сірий посуд, інколи оздоблюючи його ліпним декором та вигладжуванням. Визначний майстер мальованих гончарних виробів у цьому регіоні Василь Шостопалець (1816-1879) із Сокаля прикрашував свої твори ритованими і мальованими розетами, «соняшниками», гілками пишних квітів, «пташками» тощо. Його талант виявився у виготовленні фігурного посуду для напоїв, що нагадує людські постаті. На цих дзбанках з доліпленими головами паничів, шинкарів, ченців зустрічаємо також написи: приказки, побажання й сентенції, сповнені народного гумору.
На Закарпатті у другій половині XIX ст. поширився підполив’яний розпис. Хустські гончарі Андрій Лех (1887-1909) і його син Йосип Лех (1872-1946) розписували вироби пензликом (характерний квітковий орнамент, нанесений широкими мазками по рожевому черепку глечиків, дзбанків, горщиків) на зразок вільного малювання фаянсового посуду. В осередках Гуді, Драгові та Мирчі виробляли сірий посуд з лискучими візерунками. Однак у Драгові найбільшою популярністю користувався неполив’яний посуд, оздоблений білим та коричневим ангобами геометричним орнаментом (техніка ріжкуванння).
Кахлярство у цей час на Україні набуло значного поширення. З середини XIX ст. кахляні печі все частіше зустрічалися в хатах міщан і селян середнього достатку. Виробництво кахлів стало масовим. Майже всі знамениті гончарі XIX ст. були водночас і прекрасними кахлярами. У деяких визначних осередках гончарства – наприклад, у Глухові, Ніжині, Конотопі (Чернігівської області), Кролевці, Шатрищах (Сумської області), Глинську, Яворові (Львівської області) та ін. виникли дрібні кахлярські підприємства. У XIX ст. кахлі розписували орнаментальними, переважно рослинно-квітковими та декоративними (зображення птахів, тварин, людей, будівель, тощо) малюнками. Орнаментальністю відзначаються кахлі з Канева, Ніжина й Конотопа (характерний «фіалковий» мотив); композиціями з квітів, птахів і тварин — кахлі з Сокаля (В. Шостопалець). Щетині (П. Кошак), сюжетними розписами з розмаїттям побутових сцен (музиканти, на полюванні, у млині, праля, прогулянка в кареті, в корчмі, залицяння, вершники, бійка тощо), військової атрибутики – кахлі з с. Сунки (Черкаська обл.), м. Ічня (Чернігівська обл.), Коломиї (ймовірно, майстер В. Словицький), Косова (О. Бахметюк) та ін.
Таким чином у другій половині XIX ст., незважаючи на зростання конкуренції з боку промисловців, гончарство в Україні досягло чи не найбільшого розповсюдження, технологічної досконалості й високого художнього рівня творів.