Література:

1. Макаренко Н. Петриківка та Опішня просять захистити. – Молодь України.–2005.– 22 лют.

2. Народні промисли – справа державна. – /Інф./ – День. – 2006.–7 черв.

3. Від ремесла до творчості: Збірник / Упоряд. Ю. Г. Легенький. – К.: Час, 1990. – 152 с.

4. Гриб А. Гончарі // Віл. життя. – 1974.– 3 лют.

5. Традиції народного промислу. /Інф./ – Уряд. кур’єр.– 2004.– 9 квіт.

6. Хомич Т. Світ пізнає Петриківку. – Уряд. кур’єр.– 2005.– 23 верес.

7. Нікітченко В. Тріумф Петриківських узорів. – Робітн. газ.– 2005.– 14 верес.

8. http://vuzlib.com/content/view/82/78/

http://www.irp.te.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=361:2009-11-06-17-29-15&catid=89:2009-10-30-18-22-27

Тема. Музична культура Урок 29. Сучасна національна композиторська школа План

1. Музичне мистецтво ХХ ст.: загальні особливості розвитку

2. Хорова творчість ХХ ст. та її видатні представники

3. Українські композитори-симфоністи ХХ ст.

4. Камерні жанри у творчості В.Косенка, В.Барвінського

1.Музичне мистецтво ХХ ст.: загальні особливості розвитку

Музичне мистецтво ХХ ст. пройшло тривалий, складний і надзвичайно суперечливий шлях. Більшість композиторів, про який йтиметься нижче, змушені були творити в межах напряму, що набрав статусу закону у 30‑і роки ХХ ст. і отримав назву соціалістичний реалізм. Його головні риси: однобоке та декларативне спрямовування творчості на відображення успіхів будівництва соціалізму, нівелювання індивідуального, новаторського, національного, підкорення мистецького процесу строгим ідеологічним нормам. Лише у 60-х роках ХХ ст. з’являються альтернативні соцреалізму напрями. В умовах переслідування «інакомислячих» митців, творились видатні зразки музичного мистецтва ХХ ст. Аналізуючи найяскравіші музичні явища, звернемось перш за все до хорових, вокально-симфонічних, симфонічних та камерних жанрів.

2. Хорова творчість хх ст. Та її видатні представники

Хорова творчість ХХ ст. розвивалась на ґрунті потужних традицій ХІХ ст. Досить поширеним у довоєнні роки був жанр хорової обробки. До нього звертались М.Леонтович, К.Стеценко, Я.Степовий. У воєнні та повоєнні роки з’являються надзвичайно нові, сміливі обробки Б.Лятошинського («Лугом іду»), що перетворили цей жанр на розвинуті драматичні сцени.

Яскравою сторінкою вітчизняної хорової музики ХХ ст. є творчість Л.Ревуцького (1889-1977 рр.) – композитора, піаніста, педагога музично-громадського діяча. Учень М.Лисенка, Р.Гліера, він закінчив Київську консерваторію по класу композиції, тривалий час працював на посаді її професора. З його класу вийшли брати Майбороди, А.Філіпенко. Неоціненною є редакційна діяльність митця, він здійснив фундаментальну редакцію опери М.Лисенка «Тарас Бульба». Серед творів композитора – дві симфонії, Увертюра до опери «Тарас Бульба», Концерт для фортепіано з оркестром. Незмінною популярністю серед слухачів та виконавців користується кантата-поема «Хустина», написана за поезією Т.Шевченка. Це драматична розповідь про дівчину, що, проводжаючи в далеку дорогу коханого чумака, дарує йому на щастя та долю вишиту хустину. Але чумак вмирає, так і не зустрівшись з нареченою. Хустину над його могилою «вітер розвіває», а сама дівчина «у черницях косу розплітає». Музика твору чутливо реагує на поетичний зміст, відтворюючи динаміку емоційного життя головних персонажів. Твір пронизують інтонації веснянок, чумацьких та ліричних пісень.

Видатним майстром хорової а також вокально-симфонічної творчості був західноукраїнський композитор, музикознавець, педагог, диригент, фольклорист С.П.Людкевич (1879-1879 рр.). Освіту він здобув у Львівському (філологічну) та Віденському (музикознавчну) університетах. Захистив дисертацію на тему: «Програмна музика». Досліджував проблему співності поезій Шевченка, тому багато творів пише на його тексти. Більше п’ятдесяти років віддав педагогічні роботі у Львівській консерваторії. С.Людкевич – автор першої української кантати-симфонії «Кавказ» (за поемою Т.Шевченка). Поєднавши риси хорової кантати із образністю та закономірностями будови симфонічного циклу, композитор створив грандіозну картину страждань та героїчної боротьби поневолених народів у царській Росії. В доробку композитора такі хорові полотна як «Заповіт», «Наймит», «Косар», «Конкістадори». Звертався він і до симфонічних жанрів: «Прикарпатська симфонія», увертюра «На Новий рік колядниця», сюїта «Голоси Карпат», симфонічні поеми «Мойсей», «Дніпро» та ін.