- •Трипільська культура. Декоративно-ужиткове мистецтво: кераміка та її орнаментальне оздоблення
- •Культура скіфсько-сарматської доби. «Звіриний стиль» у декоративному мистецтві
- •Мистецтво Північного Причорномор’я — античне коріння нашого народу
- •Вплив візантійських християнських традицій на розвиток культури Київської держави. Давньоруське місто. Архітектура церков і соборів
- •Монументальний живопис Київської Русі. Мозаїки та фрески Софії Київської
- •Іконопис Київської Русі
- •Мистецтво книжкової мініатюри
- •Оборонна архітектура доби пізнього середньовіччя. Риси романського та готичного стилів в архітектурі. Середньовічна скульптура
- •Розвиток українського живопису в xіv- першій половині XVI ст.
- •Ренесанс: від сакрального до світського світосприймання. Ренесансна архітектура та скульптура України
- •Живопис другої половини XVI – першої половини XVII ст. (монументальний живопис, іконопис, портрет, книжкова мініатюра)
- •Графіка. Діяльність друкаря Івана Федорова
- •Тема 2. Музична культура
- •Первісні музичні інструменти
- •Музична культура східних слов’ян, античних міст Північного Причорномор’я
- •Музична культура Київської Русі: народна, придворно-світська, церковна
- •Тема II. Музична культура
- •Календарно-обрядова народна творчість
- •Родинно-обрядова народна творчість
- •Епічна народна творчість
- •Тема 3. Театральна культура
- •1. Античний театр Ольвії, Херсонесу, Боспору. Агони
- •2. Обрядовий пратеатр (стародавні народні танці, ігри, свята, ритуали)
- •3. Княжий театр. Скоморохи—перші професійні актори, музиканти, танцюристи
- •Тема 1. Образотворче мистецтво XVII-XVIII ст.
- •1. Стиль бароко в українському мистецтві
- •Барокова архітектура України (культове та світське будівництво раннього, зрілого, пізнього бароко)
- •Формування ансамблю Києво-Печерської лаври
- •Тема 1. Образотворче мистецтво XVII-XVIII ст.
- •Еволюція іконостасного різьблення в другій половині XVII — XVIII ст.
- •Барокова скульптура Києва та Лівобережжя
- •Розвиток мистецтва скульптури в Західній Україні в другій половині XVII — XVIII ст.
- •Тема 1. Образотворче мистецтво XVII-XVIII ст.
- •Розвиток монументального барокового живопису
- •Мистецтво барокового іконопису
- •Тема 1. Образотворче мистецтво XVII-XVIII ст.
- •Портретний живопис. Культ яскравої особистості
- •Народна картина світського змісту
- •Мистецтво гравюри
- •Тема II. Музична культура XVII-XVIII ст.
- •Думи та історичні пісні
- •Мистецтво кобзарів та лірників
- •Тема II. Музична культура XVII-XVIII ст.
- •1. Церковний спів
- •2. Партесний концерт
- •3. Світська музика
- •4. Творчість г.Сковороди
- •Тема II. Музична культура
- •Хоровий (духовний) концерт другої половини хviіі ст.
- •Максим Березовський. Життєвий шлях. Хоровий концерт «Не отвержи мене во время старости»
- •Артем Ведель. Життєвий та творчий шлях
- •Постать Дмитра Бортнянського в українському музичному мистецтві другої половини хviіі ст. – початку хіх ст.
- •Тема 3. Театральна культура
- •Шкільна драма
- •Вертеп – національно самобутня форма народного лялькового театру
- •Зародки професійного театрального мистецтва
- •Розділ III. Українська художня культура хіх ст.
- •Тема 1. Образотворче мистецтво Урок 17. Українська архітектура та скульптура хіх ст.
- •Стильовий розвиток української архітектури хіх ст.
- •2. Палацово-паркові комплекси України. Ландшафтні парки
- •Українська скульптура хіх ст.
- •Література:
- •Розділ III. Українська художня культура хіх ст.
- •Тема 1. Образотворче мистецтво Урок 18. Український живопис та графіка хіх ст.
- •1. Романтизм в українському живописі першої половини хіх ст.
- •2. Реалізм. Творчість т. Г. Шевченка
- •3. Український живопис та графіка другої половини хіх ст.
- •Література:
- •Розділ III. Українська художня культура хіх ст. Тема і. Образотворче мистецтво Урок 19. Декоративно-ужиткове мистецтво та народні художні промисли хіх ст.
- •Народне декоративно-прикладне мистецтво України
- •2. Українське гончарство хіх ст.
- •Художній фаянс та фарфор хіх ст.
- •Література:
- •Тема 2. Музична культура Урок 20. Народна музика: соціально- та родинно-побутові пісні План
- •Жанрова палітра соціальної та побутової пісенної лірики
- •Соціально-побутова (станова) лірика
- •Родинно-побутова лірика (пісні про особисте життя)
- •Риси ліричної пісні:
- •Українська пісня-романс кінця хviii – поч. Хіх ст.
- •Тема. Музична культура Урок 21. Творчість с.Гулака-Артемовського, м.Колачевського, м.Вербицького План
- •2. Постать м.Колачевського в українському музичному мистецтві
- •3. М.М. Вербицький. Історія створення пісні «Ще не вмерла Україна»
- •Тема. Музична культура
- •1. М.В.Лисенко: значення, життєвий шлях, творча спадщина
- •2. М.Лисенко Музика до «Кобзаря»
- •1. М.В.Лисенко: значення, життєвий шлях, творча спадщина
- •2. М.Лисенко. «Музика до «Кобзаря»
- •Розділ III. Українська художня культура хіх ст.
- •Тема 3. Театральна культура Урок 23. Українська театральна культура хіх ст.
- •Значення драматургії для розвитку українського театру хіх ст. Творчість Івана Котляревського
- •Творчість м. Щепкіна
- •3. Театральне життя в Західній Україні
- •Література:
- •Розділ III. Українська художня культура хіх ст.
- •Тема 3. Театральна культура Урок 24. Український театр хіх ст.
- •Становлення українського театру
- •Театр корифеїв
- •3. Діяльність першого українського стаціонарного театру в Києві
- •4. Творчий шлях м. Заньковецької
- •Література:
- •Розділ IV. Українська художня культура хх ст.
- •Тема 1. Образотворче мистецтво Урок 26. Українська архітектура та скульптура початку хх ст.
- •Архітектура України початку хх ст.
- •Особливості архітектури українського модерну
- •Українська скульптура початку хх ст.
- •Література:
- •Розділ IV. Українська художня культура хх ст.
- •Тема 1. Образотворче мистецтво Урок 27. Український живопис та графіка хх ст.
- •Авангард в українському мистецтві початку хх ст.
- •2. М. Бойчук та його школа
- •Українська графіка початку хх ст.
- •Реалістичний напрям в українському живописі початку хх ст.
- •4. Соцреалізм в українському образотворчому мистецтві
- •Новітні художні процеси в Україні
- •Література:
- •Урок 28. Народне мистецтво та основні центри художніх промислів
- •1. Народні художні промисли
- •2. Основні центри художніх промислів
- •Література:
- •Тема. Музична культура Урок 29. Сучасна національна композиторська школа План
- •Хорова творчість хх ст. Та її видатні представники
- •Українські композитори-симфоністи хх ст.
- •Камерні жанри у творчості в.Косенка, в.Барвінського
- •Урок 30. Напрями популярної музики. Музичне виконавство та освіта. План
- •З історії розвитку європейської поп-музики та її стилів
- •Музичне виконавство та освіта України хх ст.
- •2. З історії розвитку поп-музики та її стилів
- •4. Музичне виконавство та освіта
- •Розділ 4. Українська художня культура хх ст.
- •Тема 3. Театральна культура Урок 31. Українська театральна культура хх ст.
- •Новаторські театральні експерименти Леся Курбаса
- •2. Мережа державних стаціонарних театрів 20-30-х рр. Хх ст.
- •3. Український театр доби соцреалізму
- •4. Сучасний український театр на зламі століть
- •Література:
- •Розділ 4. Українська художня культура хх ст.
- •Тема 4. Кіномистецтво Урок 32. Українське кіномистецтво хх ст.
- •Ігровий кінематограф. Світове значення творчості о. Довженка
- •Українське поетичне кіно та міська проза 60-х рр. Хх ст.
- •Література:
- •Розділ IV. Українська художня культура хх ст.
- •Тема 4. Кіномистецтво Урок 33. Українська анімація хх ст.
- •1. Роль фольклору у розвитку української анімації. Жанр анімаційної комедії
- •2. Творчість в. Дахна
- •3. Нова генерацію українських аніматорів
- •Література:
- •Розділ 4. Українська художня культура хх ст.
- •Тема 5. Художня культура української діаспори Урок 34. Художня культура української діаспори
- •Культурно-мистецьке життя української діаспори
- •2. Творчість о. Архипенка
- •3. Сакральне мистецтво української діаспори
- •Література:
Тема. Музична культура
Урок 22. М.Лисенко – основоположник національної композиторської школи в Україні. Музичне виконавство та освіта.
План
1. М.В.Лисенко: значення, життєвий шлях, творча спадщина
2. М.Лисенко Музика до «Кобзаря»
3. Музична творчість, виконавство та освіта ХІХ ст.
1. М.В.Лисенко: значення, життєвий шлях, творча спадщина
Значення постаті Миколи Віталійовича Лисенка (1842-1812 рр.) в українській музичній культурі складно переоцінити. Не даремно його називали «серцем української музики». Його творча діяльність була напрочуд різноманітною.
М.В.Лисенко є засновником української класичної школи ХІХ ст. Він створив основні жанри професійної музики на основі народної творчості: оперного (героїко-історична, побутова, лірична, сатирична, казкова дитяча); кантати, обробки української народної пісні, солоспіву, інструментальної мініатюри, вокальних та інструментальних циклів.
Він є видатним піаністом-солістом, акомпаніатором, піаністом-ансамблістом свого часу.
Він є хоровим диригентом – пропагандистом української хорової творчості. До Лисенка а Україні не існувало жодного професійного хору, за винятком церковних. Лише завдяки високій диригентській майстерності самодіяльні хори, створені композитором виконували складні твори на належному мистецькому рівні.
Лисенко є педагогом, засновником музично-драматичної школи – закладу, що готував вітчизняні професійні музичні та театральні кадри. Методична система Лисенка не втратила свого значення і сьогодні.
Він є одним із засновників української фольклористики. Автор досліджень про творчість О.Вересая, про українські народні музичні інструменти, зокрема про торбан. Першим здійснив нотний запис української думи.
В.Лисенко є активним музично-громадським діячем: пропагандистом слов’янської, вітчизняної музичної творчості, організатором численних концертів (Київ, Петербург), керівником та учасником шевченківських концертів, засновником та керівником клубу «Родина».
Головні дати життя і творчості
|
22.03.1842 |
Народився в с.Гриньки (Полтавщина) в дворянській родині. Фактори формування світогляду: батько (з роду козаків, військових), мати (вихованка Смольного інституту), дружба з М.Старицьким, фольклорне середовище, військова оркестрова музика, заняття фортепіано з матір’ю та приватними вчителями, культура аристократичних салонів тощо. |
|
1852-1859 |
Навчання в Київських пансіонах та Харківській гімназії. Приватні заняття музикою. Перші творчі спроби. Виступи на званих вечорах, балах. Блискучий імпровізатор. |
|
1859-1864 |
Один рік навчання в Харківському університеті. Приватні заняття фортепіано з чеським педагогом Вільчеком. Навчання у Київському університеті (природничий відділ). Університетські побратими М.Лисенка: Т.Рильський – економіст, збирач народних пісень; Б.Познанський – письменник, етнограф, фольклорист; М.Драгоманов – історик, педагог; П.Демуцький – засновник одного з перших селянських хорів в с. Охматівка. Участь в роботі студентського театрального гуртка, створення та керування студентським хором. Просвітницька діяльність: організація вечорів пам’яті Т.Шевченка. Музика до п’єси В.Гоголя «Простак». Робота над оперою «Гаркуша» (сюжет О.Стороженка, не завершена). Створення численних танцювальних п’єс для молодіжних вечорів. Запис та гармонізація народних пісень. Захист дисертації на ступінь кандидата природничих наук. |
|
1864-1866, 1866- 1867 |
Таращанський повіт (Київщина). Працює мировим посередником. Разом з батьком збирає різноманітні етнографічні матеріали. Повернення до Києва. Підготовка до друку першої збірки народних пісень. Створення опери-памфлету «Андріашиада» |
|
1867-1869 |
Навчання в Лейпцігській консерваторії за двома спеціальностями – фортепіанна виконавська та композиторська. Викладачі: Мошелес (друг Бетховена), Венцель (друг Шумана), видатний теоретик Рейнеке. Видає першу збірку народних пісень (всього було 7 випусків). Виступ у великому слов’янському концерті у Празі (1867 р.), виконання українських народних пісень у власній фортепіанній обробці. Шлях до Лейпцігу пролягав через м. Рівне. Твори: квартет, тріо «Юнацька симфонія» (дипломна робота), «Фортепіанна сюїта старовинних танців». Початок циклу «Музика до «Кобзаря» (кантата «Заповіт», солоспів «Ой одна я, одна»). Симфонічна увертюра на тему «Ой запив козак, запив». |
|
1869-1874
|
Повернення до Києва. Виступи в якості піаніста. Початок систематичної диригентсько-хорової роботи. Викладач музичної школи при Київському відділі РМТ, в Інституті благородних панянок. Керівництво (разом зі М.Старицьким) аматорським театральним гуртком, який мав дозвіл на постановку українських п’єс. Для нього були створені оперета «Чорноморці», опера «Різдвяна ніч». Подорож до Гуцульщини та Сербії (1873 р.): записи народних пісень («Верховино, світку ти наш»), зустріч з Остапом Вересаєм. Початок наукового опрацювання зібраних фольклорних матеріалів. Реферат «Характеристика музичних особливостей малоруських дум і пісень у виконанні О.Вересая» – одна з перших наукових праць про український фольклор. |
|
1874-1876 |
Навчання інструментовці у Римського-Корсакова в Петербурзі. Спілкування з композиторами «Могучей кучки». Організація виступів О.Вересая в Соляному містечку (в рамках концертів слов’янської музики). Нова редакція «Різдвяної ночі». Під впливом кучкістів виникає симфонічна п’єса «Український козак-шумка». |
|
70-80-90-і рр. |
Повернення до Києва (1876 р.). 70-90-і рр. – розквіт творчості. Активна робота з підготовки сталої театральної трупи, хоч з 1876 р. були припинені прилюдні виступи театрального гуртка. З 1881 р. (поправки до указу 1876 р.) відновлення виступів. Об’єднання двох колективів Лисенка – Старицького і Кропивницького – Саксаганського. Твори: хорова поема «Б’ють пороги», хори «На прю!», «Іван Гус», кантати «На вічну пам’ять Котляревському», «Радуйся, ниво неполитая» інші твори з «Музики до «Кобзаря». Опери «Утоплена», «Наталка Полтавка», «Тарас Бульба», три дитячі опери. Творчі контакти з І.Франком, Лесею Українкою, Ф.Колессою, М.Коцюбинським, С.Крушельницькою. Здійснення хорових мандрівок Україною. |
|
90-і рр. 1904
|
1903 р. – 35-річчя творчої діяльності Лисенка. Відкриття Музично-драматичної школи. Випускники: Л.Ревуцький, К.Стеценко, О.Кошиць, В.Верховинець та ін. Багатотомне видання власних творів. |
|
1908 |
Очолив «Український клуб», де проводяться музично-літературні вечори, освітні літні курси для народних вчителів. Твори: опера-сатира «Енеїда», опера-хвилинка «Ноктюрн», хори «Вічний революціонер», «Ой що в полі за димове». |
|
1912 |
Смерть. Похований на Байковому кладовищі. Сьогодні ім’я М.Лисенка з гордістю носять Львівська музична академія, Харківський театр опери та балету, Київська спеціалізована музична школа, струнний квартет Київської філармонії. Встановлено стипендію та премію його імені. З 1962 р. проводиться всеукраїнський конкурс ім.Лисенка. У Києві в будинку, де мешкав композитор до 1912 р. відкрито музичну вітальню родини Лисенка. Пам’ятники М.В. Лисенкові споруджено у Києві та с. Гриньках. |
Творчий спадок
Обробки українських народних пісень (500): 7 випусків різножанрових пісень, обробки українських народних пісень для хору – 12 хорових десятків, народні пісні для хору з ф-но (17), для хору без супроводу (53). Збірка обрядових «Молодощі» та ін.
Цикл «Музика до «Кобзаря» – 82 твори.
Камерні вокальні твори на слова різних авторів – 51.
Хори та ансамблі – 26.
Твори для театру – 20. Опери – 11 та 3 незавершені.
Симфонія До мажор («Юнацька» під редакцією М.Скорика). Увертюра на тему «Ой запив козак, запив». Оркестрова фантазія «Український козак-шумка».
Камерні ансамблі.
П’єси для фортепіано – 36.
4 наукові праці: «Характеристика музичних особливостей малоруських дум і пісень у виконанні О.Вересая», «Про торбан і музику пісень Відорта», «Народні музичні інструменти на Україні», «Ноти Думи про Хмельницького і Барабаша».