Урок 30. Напрями популярної музики. Музичне виконавство та освіта. План

1. Поп-музика: зміст поняття. Характеристики поп-музики як музичного жанру

2. З історії розвитку європейської поп-музики та її стилів

3. Поп-музика в Україні

4. Музичне виконавство та освіта України хх ст.

1. Поп-музика: зміст поняття. Характеристики поп-музики як музичного жанру

Поп-музика (з англ. – популярна, загальнодоступна музика) – напрям сучасної музики, вид сучасної масової культури. Термін має подвійне значення. В широкому сенсі – це будь-яка масова музика (включаючи рок, електроніку, джаз, блюз). У вузькому значенні – окремий жанр популярної музики, тобто безпосередньо поп-музика з її певними характеристиками. Поп-музика включає в себе такі піджанри як традиційний поп, латина, диско, електро-поп, танцювальна музика та ін.

Характеристики поп-музики (у вузькому сенсі) як музичного жанру:

• Основні теми – особисті переживання: емоційний світ кохання, дружби, щастя, радості, смутку, розчарування, самотності, спогаду, мрії і т.д.

• Основна (і майже єдина) форма композиції – пісня, яка будується за традиційною схемою заспів (куплет) – приспів.

• Основний засіб виразності – мелодія, від якої вимагається простота, легкість для сприймання, мелодійність.

• Головний інструмент – голос. Вокалу приділяється особлива увага. Вокальний стиль характеризується застосуванням відкритого звука, наближеним до мовлення співом, широким використання екстатичних вигуків, стогонів, завивань та інших ефектів.

• Менша увага приділяється інструментальній складовій, акомпанемент грає другорядну роль. Поп-музиканти, що акомпанують власному співу не виконують інструментальне соло (останнє найчастіше зустрічається в таких різновидах рок-музики як power metal та speed metal).

• Обмежений інструментальний ресурс – електрогітари, ударні інструменти; епізодично – саксофони, екзотичні інструменти.

• Велике значення електронної апаратури.

• Важливу роль відіграє ритмічна структура: багато пісень пишуться для танців і мають чіткий, незмінний біт (рівномірне чергування однаково підкреслених ударів.

• Основна музична одиниця – окрема пісня або сінгл. Тривалість поп-пісні – 2-4 хв., що відповідає радіо формату її звучання.

• Велике значення має візуальна подача пісні: концертне шоу, відеокліп. Тому багато виконавців мають екстравагантний вигляд, а у концертну трупу входять танцюристи, статисти, не задіяні у виконанні музики, але які мають велике значення на концертах.

• Поп орієнтований на абстрактну середню аудиторію, а не на субкультуру фанатів.

2. З історії розвитку поп-музики та її стилів

Вперше термін поп-музика прозвучав у англійській мові в 1926 р., але її історичне коріння – значно глибше. Безпосередніми попередниками поп-музики стала народна музика, дещо пізніше – вуличні романси, балади. Сучасна поп-музика формувалась паралельно з рок-музикою. Тому часто невід’ємна від неї. У 1950-60 рр. сформувалася найбільш типова форма – традиційний поп, в СРСР він називався естрадна музика або естрада. Традиційний поп виконується виконавцем-солістом під фоновий акомпанемент. Цей жанр має свої регіональні особливості: в США він тісно пов’язаний з джазом (Френк Сінатра), у Франції з шансоном (Шарль Ознавур, Едіт Піаф, Джо Дассен), в СРСР – Л.Утесов, К.Шульженко, М.Бернес.

Основним жанром танцювальної музики дискотек 60-70-х рр. став рок-н-ролл, який проникає і в поп-музику. Найбільш яскравими представниками цього напряму став ліверпульський рок-гурт Бітлз. У Європі отримує поширення і латиноамериканська поп-музика (латина) з її різноманітними танцювальними жанрами – самба, румба, ча-ча-ча, ламбада, макарена та ін.

У 70-і роки в поп-музику приходить стиль диско (євродиско), який розвивають ансамблі АВВА, Boney M та ін. Поступово поп-музика витісняє рок-н-ролл і стає основою музики дискотек.

Євродиско 80-х це – Сандра, Сісі Кетч, Модерн Токінг та ін. Їх виконавській манері показова простота текстів, переважання любовної тематики, невибагливість мелодій, «солодка» манера співу.

70-80-і роки знаменуються розвитком електро-поп-музики, що характеризується переважанням синтезаторів. У тембровому відношенні електро-поп можна вважати легкою версією електро-рока, оскільки у складі відсутній бас-гітарист. Відомими представника цього виду поп-музики є групи A-ha, Depech Mod та ін.

У 80-і рр. завдяки появі музичного телебачення, зокрема одному з перших музичних каналів MTV формується культура відеокліпів. У цей час у США з’являються такі зірки як Мадонна, Майкл Джексон, Уітні Хьюстон, що популяризуються своє мистецтво засобами відео. На сучасні сцені поп-музики представлені всі її напрями. Традиційні засоби функціонування поп-музики – концерти, кліпи, фестивалі, дискотеки збагатились розгалуженою клубною культурою.

3. Поп-музика в Україні

В українській музичній культурі ХХ ст. поп-музика стала продовженням фольклорних традицій одиночного, гуртового, масового співу. Її попередниками були українська пісня-романс та солоспів.

Активний розвиток цього мистецтва розпочався у 50-60-і рр., коли домінуючим став традиційний поп. Класикою жанру вважаються твори П.Майбороди, І.Шамо, О.Білаша, пізніше І.Поклада, І.Кириліної, О.Злотника, С.Сабадаша, В.Івасюка. Злетом своєї популярності естрадна пісня завдячує прекрасним оперним співакам, що включили цей жанр до свого репертуару – Б.Гмирі, Д.Гнатюку, Д.Петриненко, А.Мокренко, А.Солов’яненку та ін. Значне місце посіла естрадна пісня в репертуарі провідної сучасної співачки Рівненщини Н.Фарини.

У другій половині 60-х рр. створюються перші вітчизняні професійні колективи традиційної естрадної пісні (ВІА) – «Смерічка», «Кобза», «Світязь». Серед найпопулярніших ВІА 70-х – «Червона рута», «Краяни», «Водограй» та ін.

У 70-х рр. поп-музика зазнає суттєвого впливу євродиско, рок-н-роллу а також танців твісту, вальсу, танго, шейку. Виникає особливий різновид естрадної пісні – шлягер – розважальна, танцювальна пісня. Провідні риси: тема кохання (без поглибленого психологізму, розкрита досить поверхово), неглибока поезія із спрощеними віршованими римами, лексичні, образні стереотипи. Чудові зразки гармонійного поєднання європейських танцювальних ритмів з традиціями української пісенної культури демонструють А.Кос-Анатольський (вальс-бостон «Коли заснули сині гори», «Карпатське танго»), М. Скорик («Намалюй мені ніч», «Не топчіть конвалій») та ін.

Українське євродиско розвинулось пізніше, ніж європейське та російське. Його представляють І.Білик, О.Юнакова та група «Пліч-о-пліч», Ірчик зі Львова, Ю.Клованич та група «Смак». Цим творам показова деяка музично-естетична невибагливість, одноманітність гармонічної мови, проте вишуканість аранжувань. Можна вважати, що ці пісні виконували перш за все функцію комунікації, а не художньо-естетичного впливу.

Естрадна пісня 70-80-х зазнає змін. УВ ній намічається і міцнішає тенденція до театральної видовищності, концертності виконавства. Оскільки будь-яка, в тому числі і естрадно-пісенна творчість у «радянському суспільстві» знаходилась під пильним оком цензорів, то тривалий час існувала заборона на тиражування творчості окремих європейських поп- та рок-гуртів. У середині 80-х європейська розважальна музика була реабілітована, що зумовило розширення стильового діапазону українських виконавців і водночас появу певних кризових ознак. Це виявилось перш за все у домінуванні російськомовного репертуару. Так течію поп-рок, або ПЕП (примоднена естрадна пісня, за визначенням А.Троїцького) представляють Л.Доліна, Т.Повалій, пізніше Ж.Боднарук, О.Пономарьов та ін. Особливостями їх репертуару є якісні поетичні тексти, глибока образність та інтелектуалізм змісту, широке використання арсеналу рок-інструментарію та рок-виконавства (бас-гітара, важкий ритм, вокальні та інструментальні імпровізації. Водночас в цей час окремі гурти повертаються до відтворення стилю домашнього побутового музикування. Зокрема мова йде про ансамбль «Тріо Маренич», що стимулював появу української акустичної музики (авторської пісні). Сьогодні у Рівному досить популярним є гурт «Срібна терція», що творчо збагачує традиції родини Маренич.

У другій половині 80-х – 90-х роках в українській поп-музиці стрімко розвиваються підліткові групи та електро-поп-музика (Руся, Сана, Зоряна, А.Лорак, Н.Корольова, група «Вечірня школа»), а також виконавці «української музики» (Р.Лижичко, К.Чілі, Росава).

Сучасні ПЕП за глибиною змісту та виконавською складністю наближаються до оперних номерів арій, ансамблів). Прикладом може слугувати композиція «Пустельник» Дз. Сумарук та В.Якимця з репертуару вокального гурту «Пікардійська терція», окремі твори з репертуару Т.Повалій, О.Пономарьова.