Виконай ці накази

Мета гри: аудіювання наказів учителя; тренування слухової пам’яті; вживання дієслів у минулому неозначеному часі в послідовності речень.

Зміст гри: учитель ділить клас на дві-три команди. З кожної команди він викликає по одному учню (по черзі) і дає йому ряд наказів у певній логічній послідовності. Наприклад: Touch the chalk. Take the chalk. Write the letter B on the board. Put the chalk on the board. Take the duster. Rub off the letter B. Put the duster on the board. Sit down. Учень спочатку вислуховує весь ланцюг наказів, потім виконує їх у зазначеній послідовності. Після цього він повторює, що він зробив, виражаючи кожну дію в окремому реченні. Якщо він зробив усе правильно і в правильній послідовності, а потім прокоментував усі свої минулі дії, його команда отримує стільки очок, скільки було окремих наказів. Якщо він зробив щось не те, забув щось зробити або не все згадав у своїх реченнях, його команда отримує на відповідну кількість очок менше. Далі виходить представник іншої команди, і гра триває.

Що я купив?

Мета гри: повторення назв речей, літер алфавіту; вживання дієслів to go, to buy у минулому неозначеному часі.

Зміст гри: учні по черзі говорять: I went to the shop and bought … . Перший учень повинен завершити це речення іменником, який починається з літери а (наприклад, apples). Кожен наступний учень повинен повторити речення, яке сказав попередній, додати сполучник and і назвати іменник, який починається із наступної літери. Наприклад, другий учень може сказати: I went to the shop and bought apples and bread. Якщо учень забув, що сказав попередній учасник гри, або назвав річне на ту літеру, він вибуває із гри. Гра завершується, коли в ній залишається лише один учень. Він є переможцем.

Що йде далі?

Мета гри: вживання форми майбутнього часу, повторення назв літер алфавіту, цифр або предметів; вживання мовних зразків, які виражають жаль або радість.

Зміст гри: на початку гри вчитель демонструє учням 8-10 малюнків, літер алфавіту, цифр. Шляхом фронтальної роботи він переконується, що учні знають відповідну лексику. Далі він перемішує всі картки і кладе їх на стіл купкою лицем вниз. Учні по черзі підходять до столу і намагаються відгадати, який зараз буде малюнок, літера, цифра. Якщо він відгадав, він забирає цю картку і робить наступну спробу, якщо ні, він кладе її вниз купки і уступає місце іншому учневі. Наприклад: Учень 1: It’s going to be (It’ll be) an apple. Oh,no, what a pity (кладе картку під купку). Учень 2: It’s going to be (It’ll be) a house. Oh, yes, it is. So it’s mine! How good! Учитель може продовжити гру, взявши інші 8-10 малюнків (літер, цифр). В цій грі перемагає той учень, який набере найбільше карток.

Що з цим можна робити?

Мета гри: практика у вживанні дієслова can, повторення назв предметів, дій.

Зміст гри: вчитель пише на дошці назви предметів, наприклад, a paper bag, a hammer, a mirror, a table, a pencil-box. Замість цього можна скористуватись малюнками предметів. Далі вчитель задає класу запитання: What can you do with a paper bag?

Учень 1: We can put things in it.

Учень 2: We can light fire with it.

Учень 3: We can blow in it and make a bang.

Учень 4: You can make it into a ball and play with it.

Учневі, який останній придумав, що ще можна робити з цим предметом, записується очко. В такий же спосіб вони говорять про інший предмет, пред’явлений вчителем.