Бал Запах і смак

5 – Чистий, приємний, злегка солодкуватий.

4 – Недостатньо виражений, порожній.

3 – Слабкі: кормовий, хлівний, окислений, прогірклий, нечистий.

2 – Явні: кормовий, хлівний, окислений, прогірклий, слабкий затхлий, слабкий гіркий.

1 – Сильні: кормовий, у тому числі цибулі, часнику, полиню,

хлівний, явний затхлий.

0 – Дуже сильні: прогірклий, пліснявий, гнильний, запах

нафтопродуктів, лікарський, миючих і дезинфікуючих речовин.

Результати оцінки запаху і смаку використовують для встановлення якості молока за ДСТ 3662-97 "Молоко коров'яче незбиране. Вимоги при закупівлі".

Густина молока

Відповідно до ДСТУ 3625-84 густина (об'ємна маса) це – маса молока при 20ºС, яка міститься в одиниці об'єму (г/см³). Цей показник використовується для перерахування кількості молока, вираженого в кілограмах, у літри і навпаки, для встановлення його натуральності, розрахунку за формулами вмісту сухої речовини, сухого знежиреного залишку молока та інших його компонентів з використанням спеціальних коефіцієнтів. Густина незбираного коров'ячого молока коливається в межах 1,027-1,032 (в окремих корів від 1,026 до 1,034), а в середньому для збірного коров'ячого молока вона прийнята за постійну величину, рівну 1,030 г/см³. Густина знежиреного молока вище, ніж цільного, і досягає 1,036 г/см³. У вершків густина близька до одиниці і в залежності від їх жирності коливається від 1,005 до 1,025 г/см³. Густина молозива – 1,038-1,050 г/см³.

Густина молока залежить від його хімічного складу, тому що в складових частин молока вона різна. Так, густина молочного жиру дорівнює 0,924; сухого знежиреного залишку – 1,6; білків 1,26; солей 2,16; лактози – 1,55 г/см³.

Техніка визначення

1. У нахилений скляний циліндр на 250 мл по стінці обережно наливають 170-200 мл добре перемішаного молока і ставлять його на рівну поверхню.

2. Чистий сухий ареометр повільно занурюють у циліндр із молоком до поділки 1,030 і залишають в спокої на 1-2 хв. Ареометр не повинен доторкатися до стінки циліндра, між ними повинна бути відстань не менше 0,5 см.

3. Роблять два відліки: один по верхній шкалі (температура), інший – по нижній (густина). Температуру визначають з точністю до 0,5°С. Меніск молока повинен знаходитися на рівні очей. Відлік роблять по верхньому меніску з точністю до половини найменшого поділу шкали. Якщо температура молока дорівнює 20ºС, то фактична його густина відповідає відліченому по нижній шкалі показнику. Якщо ж температура вище або нижче 20ºС – вводять поправку на температуру:

а) за допомогою таблиці 1. По вертикальній графі знаходять густину, що відповідає показанню ареометра, а по горизонталі – графу з температурою досліджуваного молока. У місці перетину зазначених граф одержують густину молока, приведену до 20ºС;

б) за допомогою коефіцієнта поправки (якщо немає таблиці). На кожен градус температури нижче чи вище 20ºС роблять поправку, яка дорівнює + 0,0002 г/см³ або 0,2ºА. При температурі молока нижче 20ºС, коефіцієнт 0,0002 множать на різницю температур і добуток віднімають від показника ареометра; при температурі вище 20ºС добуток додають до показника ареометра.

Приклад. Визначити густину молока при 20ºС, якщо температура його 17ºС, а на шкалі занурення ареометра відзначається 32ºА. Різниця температур 3ºС (20–17). Поправка на температуру складає 0,2·3=0,6°А. Тоді густина молока, виражена в градусах ареометра і приведена до 20ºС дорівнює 31,4ºА (32°–0,6°). Для переводу густини досліджуваного молока в г/см³ перед отриманою цифрою треба підставити 1,0. Одержимо 1,0314 г/см³.