33. Кількість соматичних клітин в 1 см3 молока,

Час витікання суміші, с	Кількість соматичних клітин в 1 см3 молока, тис.
12,0-18,0	До 300
18,1-25,0	301-500
25,1-31,0	501-750
31,1-37,0	751-1000
37,1-46,0	1001-1250
46,1-58,0	1251-1500

6. Після проведення аналізу суміші прилад промивають 2-3 рази дистильованою водою і 4-5 разів продувають гумовою грушею – прилад готовий для подальших досліджень.

Самостійна робота

Завдання 1. В досліджуваних пробах молока від окремих корів встановити наявність захворювання на мастит. Результати дослідження представити у вигляді таблиці 34.

34. Аналіз проб молока окремих корів на виявлення маститного

Показники	Проби молока
	1	2	3
Колір
Консистенція
Густина, ºА
Жир, %
Лактоза, %
СОМО, %
Кислотність, ºТ
Проба з: димастином
мастидином
бромтимолова
Проба на відстоювання

Завданя 2. В досліджуваних пробах молока визначити кількість соматичних клітин візуальним способом. Результати представити за формою табл. 35.

35. Визначення кількості соматичних клітин в пробах молока

Проби молока	Характеристика консистенції молока	Кількість соматичних клітин в 1 см3 молока
1
2
3

Контрольні запитання

1. Як змінюється склад і властивості молока при захворюванні корови на мастит.

2. Перерахуйте методи контролю маститного молока від окремих корів.

3. В чому полягає суть кольорових реакцій з димастином, мастидином, маститодіагностом і мастопримом?

4. Перерахуйте методи контролю домішок анормального молока до збірного.

5. Визначення кількості соматичних клітин у молоці візуальним способом.

6. Визначення кількості соматичних клітин у молоці за допомогою віскозиметрів.

Т е м а 14 сепарування молока

Мета заняття: Вивчити будову сепаратора, принцип його роботи та фактори, які впливають на ефективність сепарування.

Сепарування – процес розділення молока на вершки і знежирене молоко за допомогою сепараторів-вершковідокремлювачів. Сепаратори підрозділяють на відкриті, напіввідкриті та герметичні.

У відкритих сепараторах молоко надходить у барабан, а відведення вершків і знежиреного молока відбувається при стиканні з повітрям; у напіввідкритих – молоко відводиться в барабан відкритим потоком, а вершки та знежирене молоко – по закритих трубопроводах; у герметичних сепараторах молоко подається у барабан, а вершки і знежирене молоко відводяться у закритому потоці.

На молочних комплексах і фермах застосовують переважно відкриті й напіввідкриті сепаратори СОМ-3-1000 і СПМФ-2000 (рис. 1).

Напіввідкриті сепаратори застосовують у тих господарствах, де сепарують не менше 3 т молока протягом одного разу. Герметичні сепаратори входять у комплекти поточних технологічних ліній на великих молочних комплексах, а також на підприємствах молочної промисловості.

Усі сепаратори складаються з таких основних вузлів: барабана, привідного механізму, приймально-вивідного пристрою, станини. Головний робочий орган сепаратора – барабан, в якому відбувається розділення молока на вершки і знежирене молоко (рис. 2).

Рис. 1. Сепаратор СПМФ-2000:

1 – патрубок для знежиреного молока; 2 – приймальна лійка; 3 – патрубок для вершків; 4 – кришка барабана; 5 – електродвигун.

Вибір сепаратора для господарства. При виборі сепараторів враховують максимальну кількість молока за добу, яке необхідно просепарувати. При цьому звичайно орієнтуються на літні місяці. Коли молоко сепарують тільки для випоювання телятам, то добову продуктивність сепаратора визначають потребою господарства у знежиреному молоці в період масового отелення; порядок надходження молока протягом доби залежно від кратності доїння корів у господарстві; сепарування повинно тривати не довше 1-1,5 год.

2. Схема розділення молока в барабані сепаратора:

1 – вхідний отвір центральної трубки; 2 – отвір для виходу вершків; 3 – отвір для виходу знежиреного молока; 4 – боковий канал; 5 – верхня розподільна тарілка; 7 – тарілка; 8 – корпус; 9 – кришка; 10 – отвір; 11 – тарілкотримач; 12 – трубка; 13 – гайка.