Техніка визначення

1. У колбу відміряють 10 мл молока, додають 10 крапель 1%-ного спиртового розчину фенолфталеїну і титрують 0,1 н. розчином лугу до слабо-рожевого забарвлення (за еталоном), що не зникає при перемішуванні.

2. Долити 2 мл свіженейтралізованого формаліну. Рожеве забарвлення зникне. Відзначають і записують рівень лугу в бюретці, знову титрують вміст колби до забарвлення за еталоном.

Для визначення відсоткового вмісту загального білка в молоці кількість 0,1 н. розчину лугу, який використали для титрування після додавання формаліну, множать на коефіцієнт 1,94. Роблять не менше двох паралельних визначень. Розбіжності при титруванні не повинні перевищувати 0,05 мл лугу.

Приклад. На титрування 10 мл молока пішло 1,6 мл 0,1 н. розчину лугу. Загальна кількість білка в молоці буде:

1,6 · 1,94 = 3,1%.

Визначення кількості казеїну, альбуміну і глобуліну.

Кількість казеїну визначають методом формольного титрування як і вміст загального білка.

Отримана кількість лугу, що пішло на титрування суміші після додавання формаліну, множать на коефіцієнт 1,51. Результат вкаже на кількість казеїну в молоці.

Загальна кількість сироваткових білків (альбумін + глобулін) установлюють розрахунковим методом по різниці між вмістом загального білка, отриманого методом формольного титрування і казеїну.

Фактори, що впливають на точність аналізу

1) неоднакова інтенсивність забарвлення при титруванні до і після додавання формаліну;

2) якість формаліну. Використовують тільки нейтральний і свіжевиготовлений формалін;

3) висока кислотність молока. Вона повинна бути не вищою 22ºТ.

2. Визначення загальної кількості білка на аналізаторі молока am-2, rl-2.

Метод заснований на визначенні різниці показників заломлення променя світла, що проходить через молоко і виділену з нього безбілкову сироватку (хлористим кальцієм при кип'ятінні). Показник заломлення молока складається з показників заломлення води і складових частин молока (лактози, солей, білків і не азотистих білкових речовин). Наявність у молоці жиру, консервантів, ступінь кислотності, режим пастеризації і температура не впливають на точність визначення.

Техніка визначення:

1) включають прилад в електромережу. Дистильованою водою промивають площини призм і витирають насухо серветкою;

2) скляною паличкою наносять 2 краплі молока на нижню призму, закривають її верхньою призмою так, щоб між ними не було повітря;

3) встановлюють освітлювач над отвором верхньої призми і спостерігають в окуляр за полем зору. Гайку окуляра обертають до появи в полі зору чітких штрихів юстировочної шкали і сітки. Шкалу фіксують гвинтом;

4) спостерігаючи в окуляр за полем зору, обертають рукоятку до встановлення в полі зору чіткої межі світлотіні. Три пунктирних лінії юстировочної шкали повинні бути проти лінії, що відокремлює темну частину шкали від світлої. По нижній круговій шкалі для білка роблять відлік показання стрілки. Ця величина відповідає вмісту (%) білка в молоці (Бм) Промивають призму водою і насухо витирають;

5) у флакон відміряють 5 мл молока і додають до нього 5-6 крапель 4%-ного розчину хлористого кальцію, закривають флакон гумовим корком. Після легкого струшування ставлять флакон на 10 хв. у киплячу водяну баню. Потім охолоджують у холодній воді протягом 2 хв., витирають серветкою і струшують так, щоб конденсат на стінках змішався із сироваткою (нагрівання сприяло осадженню білків);

6) через ватяний тампон із флакона скляною трубкою або піпеткою відбирають сироватку, що виділилася, і дві краплі наносять на нижню призму рефрактометра;

7) повторюють операції, описані в п. 3 та 4 і визначають по шкалі "білок" цифру, що вказує на кількість небілкових речовин (лактоза, мінеральні речовини), що знаходяться в сироватці (Б_с);

8) вміст білкових речовин у молоці визначають по різниці: Б_м – Б_с.

Приклад. При дослідженні молока показник відліку по шкалі склав 10,6, а сироватки – 7,4. Отже, кількість білка в молоці дорівнює 3,2 % (10,6 – 7,4).