5. Перша допомога при нещасних випадках:

При опіках кислотами HNO₃, Н₂S0₄, НСl пошкоджене місце старанно промити водою, накласти примочку з 2-3%-ним розчином соди, риванолу (1:100) чи фурациліну (1:5000), при опіку другого ступеня – пов'язку із стрептоцидової чи синтоміцинової емульсією.

При опіку лугами пошкоджене місце старанно промити водою і накласти пов'язку з 5%-ним розчином оцтової, соляної чи іншої слабкої кислоти. При опіку формаліном пошкоджене місце негайно промити 5%-ним розчином нашатирного спирту (аміаку) чи водою.

При термічних опіках (вогнем, парою, гарячими предметами) першого ступеня (почервоніння) на обпалене місце накласти ватний тампон, змочений 96%-ним етиловим спиртом. З появою водянок уражену ділянку змочити 3-5%-ним розчином марганцевокислого калію або 5%-ним розчином таніну.

При потраплянні кислоти або лугу в очі – негайно промити їх водою; а потім, у випадку опіку кислотою – 2-3%-ним розчином бікарбонату натрію, лугом – 2%-ним розчином борної кислоти, аміаком – 0,5-1,0%-ним розчином квасців.

При хімічних опіках порожнини рота лугами рот прополіскують 3%-ним розчином оцтової кислоти або 2%-ним розчином борної кислоти, при опіках порожнини рота кислотами – прополіскують 5%-ним розчином бікарбонату натрію.

При пораненні склом рану очистити від скла, змазати йодом і зав'язати бинтом.

При отруєнні хімічними речовинами негайно викликати лікаря або відправити потерпілого в медпункт. У виняткових випадках при отруєнні лугами потерпілому дати випити молоко або 2%-ний розчин оцтової чи лимонної кислоти, при отруєнні кислотами – воду з льодом, лимон, 1%-ній розчин питної соди.

6. Миття лабораторного посуду.

1. Лабораторний посуд, що був у вживанні, звільняють від залишків розчинів, молока, промивають водою, а потім миють гарячим 0,5-2%-ним содовим розчином або миючими порошками. Для миття лабораторного посуду застосовують також 0,2-1%-ний розчин каустичної соди (NаОН) і хромову суміш (до 0,5 л концентрованої сірчаної кислоти при перемішуванні додають 50 г дрібно розтертого двухромовокислого калію).

2. Після миючих розчинів посуд промивають звичайною, а потім дистильованою водою і висушують. Ознака чистого посуду – рівномірне стікання по стінці води, без утворення окремих крапель.

3. Піпетки, якими набирали молоко, після промивання теплою водою поміщають у високий циліндр із хромовою сумішшю і залишають на деякий час, обполіскують чистою водопровідною і потім дистильованою водою.

4. При мийці жиромірів стовпчик жиру виводять із градуйованої частини, вміст виливають у спеціальний посуд. Жиромір заповнюють хромовою сумішшю, закривають пробкою і багаторазовим перевертанням заповнюють та виводять хромову суміш із градуйованої частини. У відмитому жиромірі хромова суміш буде змочувати всю внутрішню поверхню градуйованої частини і корпуса. Після цього хромову суміш виливають, а жиромір кілька разів обполіскують водопровідною і дистильованою водою.

5. Гумові корки жиромірів промивають теплим 0,5%-ним содовим розчином, два-три рази обполіскують чистою водою і витирають рушником.

6. Ареометр після роботи обполіскують чистою водою (при температурі не вище 35°С, тому що може лопнути термометрична трубка). Промитий ареометр насухо витирають і кладуть у футляр.

7. Сушать лабораторний посуд у сушильних шафах або на сушильних дошках з кілочками, а жироміри в штативах.