Контрольні запитання

1. Які технічні умови пред’являються до заготівельного молока згідно ДСТУ 3662-97?

2. Назвіть основні правила приймання молока згідно ДСТУ 3662-97.

3. 3а якими показниками безпеки контролюють молоко вищого, першого та другого ґатунків?

4. 3а якими фізико-хімічними, санітарно-гігієнічними та мікробіологічними показниками якості молоко розподіляють на ґатунки згідно з ДСТУ 3662-97?

Т е м а 13 виявлення молока корів, хворих на мастит. Визначення домішок анормального молока в збірному

Мета заняття: Засвоїти методи визначення молока, отриманого від корів, хворих на мастит та методи встановлення домішку анормального молока в збірному.

При захворюванні тварин, особливо при хворобах вимені, змінюється якісний склад молока. Мастит – це запалення молочної залози внаслідок застуди або травм інфекційного характеру. При чітко вираженій клінічній картині захворювання маститом молоко набуває сирної консистенції, синюватий і жовтий колір, іноді з домішками крові, солоний смак. Змінюються його хімічні властивості: зменшується густина до 1,0216-1,0269 г/см³, знижується титрована кислотність до 14-10ºТ, рН молока досягає 7,1-7,2, зменшуються розміри жирових кульок, підвищується вміст жиру, збільшується кількість сироваткових білків, кількість казеїну зменшується, знижується вміст СЗМЗ, зменшується вміст лактози, збільшується кількість хлору, міді.

Складніше визначити початкові стадії захворювання або мастити в субклінічній формі, хоча молоко від таких тварин небезпечно для людини.

Молоко корови, хворої на мастит, можна виявити за лейкоцитарною, димастиновою, мастидиновою, бромтимоловою пробах, електропровідністю, хлор-цукровому числу. Ці методи застосовуються тільки при встановленні захворювання окремих корів.

Для лабораторних занять найбільш доступними є кольорові реакції на лужність. Ці реакції застосовуються при виявленні молока від окремих корів, і при виявленні молока від хворих корів у збірному молоці.

Суть кольорових реакцій з димастином, мастидином, маститоді-агностом і мастопримом полягає в тому, що під впливом лугу, який додається в молоко, лейкоцити, кількість яких значно збільшена в молоці хворих корів, розчиняються зі звільненням дезоксирибонуклеїнової кислоти (речовина ядра), що обумовлює желеутворення в пробі. А лужний індикатор, який входить до складу реактиву змінює колір середовища (колірний показник реакції).

Проба з димастином

Реакція розроблена В.І. Мутовином. Реактив димастин складається із сульфанола, гіпосульфіту натрію, глауберової солі і феноловочервоного індикатора.

Суть її заключається в тому, що при змішуванні реактиву з молоком в однакових пропорціях руйнуються лейкоцити і при цьому виділяється рибонуклеїнова кислота. При внесенні в молоко корови, хворої на мастит, димастину, у залежності від ступеня захворювання утвориться маса тягучої консистенції або щільний згусток консистенції білка курячого яйця від яскраво-червоного, рожевого до оранжево-червоного кольору.

Молоко здорових корів при додаванні до нього димастину дає жовтогаряче забарвлення і рівну (однорідну) консистенцію.

Техніка визначення

1. Приготувати 5 % водний розчин димастину. Порошок димастину, в кількості 5 г розчинити в 100 мл дистильованої води. Якщо порошок розчиняється не цілком, дати відстоятися 1-2 год., потім злити розчин, а осад видалити. Розчин можна зберігати 6 місяців.

2. У заглиблення молочної контрольної пластинки налити 1 мл молока і додати 1 мл розчину димастину. Вміст перемішують скляною паличкою.

3. Визначити колір і консистенцію вмісту заглиблень контрольної пластинки. Контроль наявності захворювання на мастит можна здійснювати не тільки по збірному молоку з усього вимені, але і по окремих четвертях.

Діагностику оцінки клінічної картини наявності маститу можна здійснювати по шкалі (табл. 30).