Визначення механічного забруднення молока (дст 8212-89)

Ступінь чистоти молока дає можливість судити про його санітарно-гігієнічний стан. Наявність механічних домішок у ньому свідчить про антисанітарні умови одержання, зберігання і транспортування.

Метод ґрунтується на відокремленні механічних домішок із дозованої проби молока при проціджуванні його через фільтр і візуальному порівнянні з еталоном.

Відповідно до державного стандарту України ДСТУ 3662-97 закупівельне молоко, при віднесенні його до екстра, вищого і першого ґатунку повинне мати ступінь чистоти за еталоном I групи, до другого ґатунку – II групи.

Техніка визначення

Перш ніж фільтрувати молоко його підігрівають до 35-40ºС, що сприяє розчиненню грудочок вершків, які, затримуючись на фільтрі, маскують наявність механічних домішок.

1. На металеву сітку приладу кладуть фільтрувальний кружок, затиснувши його металевою сіткою і гвинтовим затвором.

2. 250 мл молока ретельно перемішують і швидко, не даючи механічним домішкам осісти, виливають у судину по стінці, щоб не пошкодити фільтрувальний кружок. По закінченні фільтрування молока фільтр покласти на лист паперу і просушити на повітрі, не допускаючи потрапляння пилу.

3. Фільтрувальний кружок порівняти з еталоном і встановити ступінь чистоти (еталонну групу).

Залежно від кількості механічних домішок на фільтрі молоко поділяють на три групи:

- перша – на фільтрі відсутні механічні домішки. Для сирого молока допускається наявність не більше двох часток механічних домішок;

- друга – на фільтрі є механічні домішки (до 13 часток);

- третя – на фільтрі помітний осад механічних домішок (волос, частки кормів, пісок).

Колір фільтра повинен відповідати кольору молока відповідно до вимог державного стандарту. При зміні кольору фільтра молоко, незалежно від кількості механічних домішок, відносять до третьої групи і на переробні підприємства не приймають.

Фактори, що впливають на точність визначення

1. Недостатнє перемішування молока перед відбором середньої проби.

2. Фільтрування молока при температурі 35-40ºС.

Визначення бактеріального обсіменіння молока

(ГОСТ 9225-84)

Про загальне бактеріальне обсіменіння молоко можна судити за пробою на редуктазу з метиленовою синню або резазурином.

Проба на редуктазу – це непрямий показник бактеріального обсіменіння, який ґрунтується на біохімічній активності мікроорганізмів.

Відповідно до ДСТУ 3662-97 закупівельне молоко, при віднесенні його до вищого та першого ґатунку повинне мати бактеріальне забруднення за редуктазною пробою I класу, до 2-го ґатунку – II класу, позагатункове – III класу.

1. Визначення редуктази з метиленовим синім

Метод заснований на відновленні метиленового синього окислювально-відновними ферментами, які являються продуктами життєдіяльності мікроорганізмів в молоці. За тривалістю знебарвлення метиленового синього оцінюють бактеріальне обсіменіння сирого молока.

Техніка визначення

У пробірки наливають по 1 мл робочого розчину метиленового синього і 20 мл досліджуваного молока, закривають гумовими корками і змішують шляхом повільного триразового перевертання пробірок.

Пробірки поміщають у редуктазник з температурою води (37±1°С). Вода в редуктазнику після занурення пробірок з молоком повинна доходити до рівня рідини в пробірці чи бути трохи вище. Для запобігання впливу на реакцію світла, редуктазник повинен бути щільно закритий кришкою. Момент занурення пробірок у редуктазник вважають початком аналізу. Спостереження за зміною забарвлення ведуть через 40 хв., 2,5 год., 3,5 год. з початку проведення аналізу. Закінченням аналізу вважають момент знебарвлення молока. При цьому невеликий кільцеподібний шар зверху і знизу пробірки (шириною не більш 1 см), який залишився забарвленим до уваги не приймають. Поява забарвлення молока в цих пробірках при струшуванні не враховують.

Залежно від часу знебарвлення розчину молоко відносять до одного з чотирьох класів, зазначених у табл. 15.