Фактори, що впливають на точність аналізу

1. Надмірна кількість води, додана при титруванні, занижує показники, а недостатнє – завищує результати аналізу. Титрування можна проводити і без додавання води, але від отриманих даних необхідно відняти 2ºТ.

2. Визначення кислотності молока методом титрування раніше ніж через 1,5-2 години після доїння корів приводить до завищених показників кислотності молока. Свіжовидоєне молоко насичено вуглекислим газом.

3. Різна швидкість титрування: При швидкому титруванні результати будуть нижчими, ніж при повільному.

4. Наявність різної кількості доданого індикатора в суміш.

5. Температура молока, води, розчину лугу повинна бути ідентичною і близькою до 20ºС.

6. Неправильне приготування і тривале зберігання 0,1 н. розчину NаОН.

7. Еталон забарвлення може бути використаний для роботи лише в день приготування на протязі 8 годин. При необхідності зберігання розчину сірчанокислого кобальту (але не більше 6 місяців), до нього треба додати одну краплю формаліну.

Визначення титрованої кислотності свіжовидоєного молока

(за А.А.Кабишом)

Визначення кислотності свіжовидоєного молока може показати порушення на ранній стадії фосфорно-кальцієвого обміну у тварин.

Титровану кислотність молока можна швидко визначити у виробничих умовах.

Визначення основується на титруванні лугом двох проб свіжовидоєного молока в присутності індикатору фенолфталеїну. В одну з проб додають хлористий кальцій, іншу титрують без нього. По різниці кислотності обох проб роблять висновки про стан обміну речовин.

Техніка визначення

1. Для дослідження беруть свіжовидоєне молоко, причому перші порції зливають. Молоку дають постояти 20-30 хв., потім набирають піпеткою 10 мл і виливають у склянку. Піпетку обполіскують 1-2 рази дистильованою водою і зливають у склянку з пробою молока.

2. Для одержання більш точних даних беруть 2-4 проби молока, у склянки додають по 3-4 краплі фенолфталеїну і по 1 мл 4%-ного розчину хлористого кальцію, в інші склянки хлористий кальцій не доливають.

3. Проби молока по черзі титрують 0,1 н. розчином їдкого натру до слабо-рожевого забарвлення (не зникаючого протягом 1 хв.) і відзначають кількість витраченого при цьому NаОН.

Кожен 1 мл 0,1 н. NaОН, витрачений на титрування 100 мл молока, відповідає одному градусу кислотності по Тернеру.

Оцінку результатів досліджень визначають за табл. 11.

Визначення кислотності молока на рН-метрі

Метод ґрунтується на визначенні активності іонів водню за допомогою потенціометричних аналізаторів за ГОСТ 19881-74 і приведенні показників рН до титрованої кислотності молока в градусах Тернера.

Можливість контролю кислотності молока і молочних продуктів за значенням рН ґрунтується на тому, що зі збільшенням вмісту молочної кислоти в продукті змінюється концентрація іонів водню – значення рН. Для виміру рН молока використовується система зі скляним електродом, електрорушійна сила якого залежить від активності іонів водню в розчині. По показнику рН, а також використовуючи таблицю, встановлюють кислотність молока, виражену в градусах Тернера.

Буферні розчини фосфорнокислого калію однозаміщеного (КН₂РО₄) з рН 6,88 та фталевокислого калію кислого (С₂Н₅О₄К) з рН 4,00 для рН-метрії готують із фіксаналів і зберігають при температурі 20±3ºС протягом 2 місяців.

Для приготування розчину хлористого калію 256 г реактиву вносять у колбу на 1000 см³ і доливають до мітки дистильованою свіжо-кип’яченою водою з температурою 50-60°С. Розчин старанно перемішують до повного розчинення реактиву, фільтрують і охолоджують. Його зберігають у бутлі, закритому корком, при температурі 20±5°С протягом 6 місяців.

Техніка визначення

Визначення проводять при температурі повітря 25°С та відносній вологості не вище 95 %, температура молока – від 5 до 35°С. Прилад вмикають за 30 хв. до початку перевірки і настроюють за буферними розчинами з рН 6,88 і 4,00 при температурі 20±1ºС. Перед перевіркою приладу електроди старанно промивають дистильованою водою, видаливши її залишки фільтрувальним папером.