31) Порожнина носа, її будова. Повітроносні шляхи.

Носова порожнина є початком дихального шляху. Саме через неї повітря потрапляє в організм по спеціальному каналу, який з'єднує між собою зовнішнє середовище і носоглотку. Крім основної дихальної функції вона виконує ще ряд завдань: захист, очищення і зволоження. З віком розміри порожнини збільшуються, у літніх людей вона приблизно втричі більше, ніж у немовлят. Носова порожнина є досить складним утворенням. Вона складається з декількох частин, до яких відносяться безпосередньо зовнішня частина носа і носової прохід, ряд кісток черепа, якими він утворений, хрящі, покриті з зовнішньої сторони шкірою, а з внутрішнього - слизовою оболонкою. Це лише загальний список того, з чого складається носова порожнина.

Будова її досить складна. Так, зовнішня частина носа - це крила (або більше популярна назва - ніздрі) і спинка. До останньої складової відносять серединну частину і корінь, який йде у лобову частину обличчя. З боку ротової порожнини носа обмежується твердим і м'яким небом. А зсередини порожнину формується кістками черепа.

Сам ніс складається з двох ніздрів, між якими встановлена хрящова перегородка. У кожної з них є задня, нижня, латеральна, верхня і медійна стінки. Також анатомія носа включає в себе особливу зону, яка складається з кровоносних судин. До речі, це одна з причин частих кровотеч у цій галузі. Перегородка ділить ніс на 2 частини, але далеко не у всіх вони однакові. Вона може бути викривлена в результаті пошкоджень, травм або через появу утворень.

Носові ходи умовно поділяються на переддень і безпосередньо порожнину. Перша частина вистелена плоским епітелієм і покрита невеликими волосками. А безпосередньо в носовій порожнині знаходиться миготливий епітелій.

32 Носова частина глотки, гортань, трахея, бронхи, бронхіоли, їх будова, функції.

Носоглотка, носова частина глотки (pars nasalis pharyngis) — відділ дихальних шляхів, верхня частина глотки, розташована позаду порожнини носа, що сполучається з нею за допомогою хоан і вмовно відмежована від ротової частини глотки площиною, у якій лежить тверде піднебіння.

Носоглотка має 4 отвори: 2 хоани та 2 отвори слухових труб на латеральнихстінках носоглотки (біля них розташовані трубні мигдалики). На задній стінці носоглотки розташований непарний глотковий мигдалик.Носоглотка є органом дихання, з неї повітря надходить до глотки. У її стінці розташовані скупчення лімфоїдної тканини — мигдалики, які захищають організм від бактерій і вірусів, що вдихаються разом із повітрям. Носоглотка знаходиться над гортанню та під носовою порожниною. У носоглотці є дуже велике скупчення лімфатичних тканин: 2 піднебінних мигдики, 2 трубні, 2 глоткові та язичний мигдалик.

Тепер вже зрозуміло, що таке гортань. Будова і функції цього органу дуже важливі. Розташовується він в районі з 4-го по 6-й шийний хребець. При цьому важливо відзначити, що гортань сполучається з під’язикової кісткою, а також зв’язками. Зверху вона стикується з глоткою, знизу – з трахеєю. Сама по собі гортань є так званим хрящовим скелетом, який представлений наступними досить великими хрящами:

• черпаловидными;

• рожковидными;

• клиноподібними.

Сама ж основа даного органу – це перстеневидный хрящ, який названий так тому, що сама його структура нагадує перстень. Цікаво, що його також можна і самостійно намацати. Знаходиться він безпосередньо під кадиком, або ж, іншими словами, «адамовим яблуком».

Гортань прикривається надгортанником – особливим непарним хрящем, який захищає дихальні шляхи від влучення в них їжі, а також різних сторонніх предметів. Черпаловідние хрящі розмістилися на задній стінці гортані. Самі по собі вони рухливі, тому просвіт між ними може як розширюватися, так і звужуватись, залежно від необхідності.

1. Гортань проводить повітря від трахеї в одну сторону і до носоглотці – в іншу.

2. Найважливіші функції гортані: контроль кількості і якості повітря, що поступає.

3. Гортань контролює глибину, а також ритм дихання людини.

4. Чим ще займається гортань? Функції цього органу – захист від попадання в її порожнину частинок їжі та інших чужорідних елементів. У такому разі в роботу вступають три основних захисних механізму.

Які ще є функції гортані? Даний орган приймає безпосередню участь у творенні голосу. Саме тут і народжуються всі звуки, які пізніше складаються у всьому звичну людську мову.

Спереду до трахеї прилягають м'язи, розташовані нижче під'язикової кістки, а у верхньому її відділі — щитоподібна залоза. Волокнисто-м'язево-хрящева оболонка трахеї утворена з 16 — 18(20) гіалінових хрящів, що не дають спадатись її стінкам і забезпечують безперебійне надходження повітря до легень. Хрящі трахеї мають вигляд непових кілець. Незамкнена їх частина звернена до стравоходу (дорзально). Кінці хрящових дужок з'єднуються між собою сполучною тканиною із гладенькими м'язами — перетинчаста стінка трахеї. Півкільця сполучаються між собою сполучною тканиною. Перетинчаста стінка трахеї дозволяє вільному проходженню грудки їжі. Трахея — трубка, яка утворена хрящовими дугами, з'єднаними щільною сполучною тканиною. Дуги запобігають спаданню трахеї. Продовженням трахеї є два головних бронхи, які спрямовуються до правої і лівої легені. Внутрішня поверхня трахеї і бронхів вистелена війчастим епітелієм і вкрита бактерицидним слизом. Вії женуть слиз разом із пилом і мікроорганізмами до глотки, де він проковтується.

Бро́нхи (від грец. Βρονχος — «дихальне горло», «трахея» лат bronchia) — розгалуження дихальних шляхів у вищиххребетних амніот, у тому числі у людини.

Головні бронхи мають таку ж будову як і трахея. Вони розходяться і входять у вороталегень.

Правий бронх ширший і коротший (в ньому 6-8 хрящових півкілець) від лівого (тут є 9-12 півкілець), за напрямком правий бронх є ніби продовженням трахеї.

Від правого головного бронха беруть початок 3 часткових бронхи — верхній (під ним проходить права легенева артерія), середній і нижній.

Лівий головний бронх відразу ділиться на 2 часткових бронхи — верхній і нижній. Через лівий головний бронх перегинається дуга аорти, через правий — непарна вена.

Головні бронхи дають початок вторинним (частковим) бронхам. Від них відходятьтретинні (сегментарні) бронхи, які далі галузяться дихотомічно.

Далі бронхи поділяються на сегментарні (10 сегментів), часточкові івнутрішньочасточкові. Іноді трапляються додаткові сегментарні та субсегиентарні.

Міжнародна класифікація передбачає певні назви кожного бронхолегеневого сегмента та їх нумерацію.

Бронхіоли - кінцеві найдрібніші розгалуження бронхів влегочних часточках, не містять хряща і переходять у альвеолярні ходи легких. Брижа (мезентерій), - складка очеревини, прикріплюється внутрішні органи до стінок порожнини тіла.