Практична робота Властивості омилюваних ліпідів.

Дослід 1. Розчинність жирів.

В пробірку внести 2-3 краплі рослинного жиру (олії) і прилити 3-4 краплі води. Спостерігати за розчинністю старанно помішуючи дану суміш. Випробувати розчинність олії, в етанолі, етиловому етері, бензолі, хлороформі. Що спосте-рігається у кожному випадку?

Зробити висновок про розчинність жирів у різних розчинниках.

Дослід 2. Виявлення ненасичених кислот у жирах.

У пробірку наливають 0,5 см³ рослинного жиру та 2 краплі конц. сульфатної кислоти і розчину калій перманганату (нейтралізованого содою). Вміст пробірки добре струсити до розчинення і прилити краплями розчин лугу з індикатором фенолфталеїном до знебарвлення. Чим викликане знебарвлення?

Від чого залежить кількість лугу, яка потрібна для знебарвлення? Для чого використовується даний метод у фармацевтичній практиці?

Дослід 3. Виявлення в жирі вільних жирних кислот.

У пробірку налити 1 см³ спирту, додати 2 краплі олії, струсити до повного розчинення і прилити краплями розчину лугу з індикатором фенолфталеїном до знебарвлення. Чим викликане знебарвлення? Від чого залежить кількість лугу, потрібна для знебарвлення? Для чого використовується даний метод в об'ємному аналізі? Написати рівняння гідролізу жиру.

Дослід 4. Омилення молочного жиру (синтез).

У фарфорову чашку помістити 1 г молочного жиру і 4 см³ спиртового розчину лугу. Вміст чашки безперервно помішувати скляною паличкою, нагріваючи на водяній ванні до повного розчинення жиру. Ознакою готовності мила є його повне розчинення у воді, коли перенести пробу у пробірку з водою. Описати фізичні властивості мила. Написати рівняння омилення жиру.

Дослід 5. Якісні реакції деяких олій.

а) 5 крапель олії змішати з таким же об'ємом конц. НNO₃;

б) 5 крапель олії змішати з подвійним об'ємом H₂SO₄;

в) 5 крапель олії змішати з 1 см³ конц. НСІ.

Напишіть результати спостережень.

Дослід 6. Властивості мила і синтетично-миючих засобів.

а) Шматочок мила розчинити у воді і прилити 2-3 краплі фенолфталеїну. Що спостерігається? Написати рівняння гідролізу мила.

б) До розчину мила прилити 3-4 краплі розчину солі Кальцій. Що спостерігається? Написати рівняння утворення кальцієвого мила.

в) Проробити аналогічно досліди з СМЗ (пральний порошок). Яка різниця між розчинами мила і СМЗ. Зробити висновки.

г) До розчину мила прилити декілька крапель НСl. Що утворюється на поверхні розчину? Написати рівняння взаємодії мила з мінеральними кислотами.

Дослід 7. Емульгуючі властивості мила.

У пробірку помістити 1 краплю соняшникової олії і 5 крапель дистильованої води. Вміст пробірки енергійно струшують. Додати в пробірку 5 крапель розчину мила і знову струшуємо. Що спостерігаємо?

Дослід 8. Виділення жирних кислот з мила.

У пробірку вміщують 5 крапель розчину мила і 1 краплю концентрованої сульфатної кислоти. Що спостерігаємо. Напишіть рівняння реакції.

Заняття №34

Тема. Неомилювані ліпіди. Простагландини. Функціональний аналіз органічних речовин.

Актуальність теми. Простагландини у невеликих кількостях містяться у більшості тканин організму і мають надзвичайно широкий спектр біологічної активності: впливають на роботу кишково-шлункового тракту, легень, нирок, щитовидної залози, розширюють та звужують судини тощо.

Навчальні цілі:

Знати:

• будову молекул простагландинів;

• класифікацію простагландинів;

• фізіологічні та фармакологічні властивості;

• якісні реакції на основні класи органічних сполук.

Вміти:

• писати формули простагландинів;

• визначати їх функціональні групи;

• проводити якісні реакції на основні класи органічних сполук.