Практична робота Властивості дикарбонових кислот аліфатичного ряду.

Дослід 1. Розчинність оксалатної кислоти.

У пробірку помістити декілька кристаликів кислоти і влити подвійний об’єм дистильованої води. Вміст пробірки добре розмішати. За допомогою універсального індикатора визначити за шкалою рН розчину кислоти. Зробити висновок.

Написати рівняння ступінчастої дисоціації кислоти.

Дослід 2. Одерження кальцієвої солі оксалатної кислоти та її розчиність в мінеральних кислотах.

У пробірку прилити 3 см³ 3%-ного розчину калій оксалату і такий же об׳єм см³ 5%-ного розчину кальцій хлориду. Одержаний осад розділити на дві частини (пробірки) і в першу долити 3-5 крапель ацетатної, а в другу стільки ж хлоридної кислот. Що спостерігається в обох пробірках?

Написати рівняння реакцій утворення відповідних солей та їх розчинність в мінеральній кислоті.

Дослід 3. Добування кислих та середніх солей оксалатної кислоти.

У пробірку прилити 2 см³ розчину оксалатної кислоти і краплями, перемішуючи паличкою, прилити розчин калій гідроксиду. Коли осад повністю розчиниться, додати такий же об’єм оксалатної кислоти.

Що спостерігається?

Написати всі відповідні рівняння реакцій.

Дослід 4. Оксидація оксалатної кислоти.

У пробірку налити 3 см³ 5%-ного розчину калій перманганату , 1 см³ 2н розчину сульфатної кислоти і 1 см³ розчину оксалатної кислоти. Швидко закрити пробірку корком з Г-подібною трубкою, кінець якої опустити в розчин баритової води і пробірку з реакційною сумішшю нагріти до початку реакції. Що спостерігається?

Написати рівняння реакцій і урівняти його оксидно – відновним балансом.

Дослід 5. Відновлення оксалатної кислоти.

До щіпки металічного магнію, зволоженого краплею води, прилити порціями (по 1 см³) 5 см³ розчину оксалатної кислоти. Відновлення проходить з виділенням газу. Якого? Утворюється альдокислота, яку можна розпізнати за допомогою фуксинсульфітної кислоти.

Написати рівняння реакції відновлення оксалатної кислоти.

Дослід 6. Добування оксалатів важких металів.

У дві пробірки прилити окремо по 5 крапель розчину амонію оксалату і відповідно до 1-ої пробірки прилити 5 крапель 10%-ного розчину плюмбум ацетату , а в другу – таку ж кількість 10%-ного розчину купрум (ІІ) сульфату. Осади розчинити в розчині хлоридної кислоти

Що спостерігається у пробірках?

Написати рівняння утворення відповідних оксалатів.

Дослід 7. Порівняння сили насичених і ненасичених дикарбонових кислот.

За допомогою приладу для вимірювання електропровідності порівняти силу дикарбонових кислот: янтарної, малеїнової, фумарової. Розмістити їх у порядку зменшення кислотних властивостей. Пояснити як впливає розміщення карбоксильних групи у цис- і транс-положенні на силу кислот.

Написати рівняння дисоціації даних кислот.

Дослід 8. Якісна реакція на малеїнову кислоту.

До 5 крапель розчину малеїнової кислоти прилити 5 крапель бромної води. Що спостерігаються? Аналогічно повторити дослід з розчином калій перманганату. Спостерігати за зміною забарвлення у обох випадках. Написати рівняння реакцій даних кислоти з Br₂ – водою i розчином KMnO₄.

Дослід 9. Ізомеризація малеїнової кислоти.

У пробірку налити 2 см³ 5%-ного розчину малеїнової кислоти і краплями прилити бромну воду. Одержану суміш опромінити кварцевою лампою або прямим сонячним світлом. Випадання кристалів фумарової кислоти свідчить про процес ізомеризації.

Написати рівняння ізомеризації кислоти.

Дослід 10. Ситуаційна задача.

У 3-х окремих пробірках містяться розчини оксалатної, малеїнової і ацетатної кислот. За допомогою якісних реакцій визначити кожну кислоту. Написати відповідні рівняння реакцій.