Практична робота Властивості сечової кислоти

Дослід 1. Розчинність сечової кислоти у воді.

У пробірку помістити невелику кількість сечової кислоти і краплями, струшуючи пробірку, приливати воду. Після додавання 5 крапель води, зазначити розчинність кислоти у воді і долити ще 1-2 краплі 2н розчину лугу.

Що спостерігається?

Добутий розчин зберегти для наступних дослідів.

Дослід 2. Розчинність сечової кислоти в органічних розчинниках.

Незначну кількість сечової кислоти розчинити окремо у спирті, ефірі та бензолі.

Що спостерігається?

Зробити висновок про розчинність сечової кислоти в органічних розчинниках..

Дослід 3. Утворення кислих солей сечової кислоти.

4 краплі розчину (з досліду 1) внести в пробірку і пропустити через нього попередньо добутий вуглекислий газ (СаСО₃ + HCl).

Спостерігати виділення кристалів солі сечової кислоти.

Кристали розглянути під мікроскопом. Зарисувати їх форму в протоколах.

Дослід 4. Відновні властивості сечової кислоти.

У пробірці змішати 2 краплі 2н розчину аргентум нітрату з 3-4 краплями розчину аміаку і прилити 2 краплі розчину з досліду 1.

Що спостерігається?

Дослід 5. Якісна реакція на сечову кислоту (мурексидна проба). (Працювати під витяжкою).

На предметне скло за допомогою піпетки нанести 2 краплі розчину з досліду №1 і 2 краплі конц. нітратної кислоти. Розчин випарувати над полум’ям пальника у витяжній шафі. Нагрівання припинити після появи слабкого почервоніння суміші. Після остигання скла, поряд з плямою помістити 2 краплі 2н розчину аміаку з одного боку, а з другого 2 краплі 0,5н розчину лугу.

Яке забарвлення на стику кожного з двох реактивів?

Дана реакція широко використовується в аналітичній практиці для виявлення всіх похідних пурину, пуринових алкалоїдів та їх подвійних солей.

Дослід 6. Фармакопейна проба на теобромін.

0,1 г препарату помістити в фарфорову чашку, долити 10 крапель розчину НСl. Дану суміш випарити на водяній бані до сухого залишку. Залишок змочити 1-2 краплями розчину аміаку  яскраво-червоне забарвлення.

Дослід 7. Порівняльна характеристика пурину і птеридину.

Гетеро- циклічні сполуки

Формула

Природа гетероатомів

Фізичні властивості

Хімічні властивості

Подібні (+) і відміні(-) властивості

Дослід 8. Ситуаційна задача.

В трьох окремих пробірках даго розчини бензойної , саліцилової та сесової кислот. За допомогою якісних реакцій визначити кожну із речовин. Описати хід виконання і написати відповідні рівняння реакцій.

Заняття №31

Тема:Алкалоїди. Нуклеїнові кислоти. Колоквіум №1.(Гетероциклічні сполуки → нуклеїнові кислоти)

Актуальність теми:Алкалоїди відносяться до нітрогенних органічних сполук. Це рослинні продукти, які мають сильну фізіологічну дію. В склад їх молекул входять гетероциклічні сполуки. Це отрути, але в малій дозі являються ліками. Нуклеїнові кислоти це біополімери, які відіграють важливу роль в організмі відповідаючи за біосинтез білків та спадкову інформацію.

Навчальні цілі:Теоретичне і практичне засвоєння будови, властивостей, класифікації алкалоїдів і нуклеїнових кислот. Малий практикум.

Знати:

• класифікацію алкалоїдів;

• реакції осадження на алкалоїди;

• будову молекул алкалоїдів і нуклеїнових кислот ;

• медичні препарати групи алкалоїдів.

Вміти:

• виділяти алкалоїди з рослинної сировини;

• проводити ідентифікацію функціональних груп, які містяться в молекулах алкалоїдів;

• пояснити будову і склад нуклеїнових кислот.