Практична робота

Властивості монокарбонових кислот.

Дослід 1. Порівняння ступеня йонізації монокарбонових кислот.

Кілька крапель або кристалів мурашиної, оцтової, трихлороцтової, монохлороцтової, бензойної і стеаринової кислот помістити у окремі пробірки, і прилити по 2 см³ води (якщо кислота не розчиняється, то нагріти). Після охолодження спостерігати за змінами в кожній пробірці. Вміст кожної пробірки випробувати універсальним індикатором. Результати спостережень та величини рН внести в дану таблицю. Осад нерозчинних кислот зберегти для другого досліду.

Порядковий №	Назва кислот	Формули	рН розчину кислот	Сила кислот	Висновок

Дослід 2. Добування солей монокарбонових кислот.

До нерозчинних у попередньому досліді кислот прилити розчину лугу. Що спостерігається? Зробити висновок. Написати рівняння реакції взаємодії даних кислот з лугом

Дослід 3. Оксидація мурашиної кислоти.

У пробірку помістити декілька крупинок натрій форміату , долити 3 краплі 2н розчину сульфатної кислоти і 2 краплі 0.1н розчину калій перманганату. Вміст пробірки закрити корком з Г-подібною трубкою, кінець якої опустити в розчин баритової або вапняної води. Приготовлену суміш нагріти. Що спостерігається? Написати рівняння реакції оксидації форміатної кислоти.

Дослід 4. Доведення ненасиченості олеїнової або акрилової кислоти.

В пробірку налити 1-5 крапель олеїнової або акрилової кислот і долити 3-4 крапель бромної води. Дослід повторити з розчином калій перманганату, нейтралізованого 2-3см³ розчину соди. Що спостерігається в обох випадках? Написати рівняння реакції з бромною водою та розчином калій перманганату.

Дослід 5. Якісні реакції на карбонові кислоти.

В окремі три пробірки помістити кілька крупинок натрій форміату, ацетату та бензоату, долити кілька крапель води і 1-2краплі розчину ферум (ІІІ) хлориду. Що спостерігається? Розчин ферум (ІІІ) ацетату нагріти (1-2 хвилин ) до утворення осаду у вигляді пластівців. Де змінилось забарвлення? Де використовується дана реакція? Написати рівняння реакції з ацетатною кислотою.

Дослід 6. Утворення естерів.

У пробірці змішати 2 см³ етанолу спирту і стільки ж ацетатної кислоти та долити 0,5 см³ конц. сульфатної кислоти. Помістити пробірку в гарячу воду (60-70˚С), і нагрівати не доводячи до кипіння. Охолодити пробірку і долити 2 см³ води. За запахом визначити естер. Дослід повторити з мурашиною (форміатною) кислотою. Написати рівняння реакцій утворених естерів. Дати їм назву.

Дослід 7. Електропровідність та сила кислот.

У склянку для визначення електропровідності налити розчину ацетатної кислоти. Опустити електроди приладу. Звернути увагу на яскравість загоряння лампочки. Проробити аналогічний дослід з розчином масляної та сульфатної кислот. Порівняти яскравість загоряння лампочки у всіх випадках. Прилад нарисувати в протокол. Зробити висновки. Кислоти розмістити в ряду зменшення їх сили.

Дослід 8. Оксидація мурашиної (форматної) кислоти: ("реакція срібного дзеркала").

У пробірку налити 5-6 крапель аргентум нітрату і краплями приливати 5%-ний розчин аміаку до повного розчинення осаду. До утвореного аргентум аміакату долити 5-10 крапель 80%-ного розчину мурашиної кислоти. Вміст пробірки слабо нагріти. Спостерігати за зміною забарвлення реакційної суміші (утворення темно-сірого осаду). Написати рівняння реакцій.

Дослід 9. Кислотні властивості вищих насичених кислот.

В пробірці розчинити незначну кількість стеаринової або пальмітинової кислоти в диетиловому етері. В іншій пробірці змішати 2-3 крапель лугу з 1-2 краплями фенолфталеїну, який забарвиться в малиновий колір. До забарвленого розчину прилити краплями розчин даної кислоти. Спостерігати за зміною забарвлення. Написати рівняння реакції нейтралізації. Зробити висновок.

Дослід 10. Сублімація бензойної (бензоатної) кислоти "зимовий сад".

В хімічну склянку насипати кілька крупинок бензоатної кислоти і опустити в неї гілки ялинки. Склянку закрити склом і злегка нагріти. Спостерігати за гілочками, які вкриваються кристалами кислоти. Для чого можна використати дане явище?