Принцип верховенства права

ст. 8

В Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Правосуддя в Україні зд апеляційні, касаційні, в» суди, Верховний Суд У* Конституційний Суд Ук

Делегування функцій су привласнення цих функі

чи посадовими особами не допускається.

2 8

Лише суд, а не будь-який правоохоронний чи інший орган, може після дотриманої встановленої законом судової процедури, дослідження і оцінки доказів, визнати особу винною у вчиненні злочину і призначити їй кримі- нальне покарання або визнати її невинною. Прийняті судові рішення після набрання ними законної сили є обов'язковими до виконання всіма, кого вони стосуються. Змінити або відмінити судові рішення вправі лише суди вищої інстанції, причому — з дотриманням законом встановлених проце- суальних правил і гарантій.

Принцип здійснення правосуддя лише судом був закріплений в ході ре- алізації судово-правової реформи на початку 60-х років. Підставою для цього стало викриття масових репресій, які мали місце до 50-х років нашо- го століття. В основному репресивні заходи кримінального характеру за- стосовувались не в судовому порядку з дотриманням процесуального по- рядку і гарантій, а позасудовими органами: ЧК («чрезвьічайная комиссия»),

«особьіми совещаниями», «тройками», ГПУ («государственное политичес- кое управление»).

0

Багатий і різноманітний життєвий і професійний досвід народних засі- дателів, представників підприємств, установ і організацій, свіжість сприй- няття, активна участь у судовому розгляді сприяють: повному всебічному й об'єктивному дослідженню обставин справи; прийняттю законних, обґрун- тованих і справедливих рішень суду; охороні прав і законних інтересів громадян та організацій; виявленню та вжиттю заходів до усунення причин

2 9

та умов вчинення злочину; розширенню гласності, підвищенню авторитету суду і виховного впливу судових процесів. Бажано було б, щоб суди, які постановили вирок чи ухвалу, повідомляли народним засідателям про ска- сування чи зміну судового рішення, постановленого за їх участю, інформу- вали колективи трудящих і органи, які обрали засідателів, про виконання ними своїх обов'язків у суді (більш детально див. М.М.Михеєнко, В.Т.Нор, В.П.Шибіко. Кримінальний процес України. — К., 1992. — 431 с.).

©

Закон передбачає кримінальну відповідальність за вчинення тиску на суд у будь-якій формі з метою перешкодити всебічному, повному і об'єктивному розгляду конкретної справи. Передбачено також адміністра- тивну відповідальність за прояв неповаги до суду, перешкоду явці до суду народному засідателю, незастосування заходів з окремої ухвали.

Скасовуючи вирок і направляючи справу на новий судовий розгляд, суд вищої інстанції не має права вирішувати наперед питання про оцінку дока- зів і висновки суду; незалежний суд і від висновків органів досудового слідства і прокуратури, а також від висновків і поглядів учасників судового засідання. Незалежність усередині самої судової колегії, зокрема народних засідателів від суддів, суддів, які входять до складу суду від головуючого, тобто можливість кожного із суддів і народних засідателів брати участь в дослідженні доказів, в обговоренні прийнятті рішень за своїм внутрішнім переконанням. Незалежність суддів і народних засідателів усередині коле- гії забезпечується тим, що всі вони мають рівні права; головуючий голосує останнім, і суддя, який залишився у меншості, має право висловити пись- мово свою окрему думку.

ЗО

_©

У кримінальному провадженні правосуддя здійснюється лише судом !!!

СКЛАД СУДУ
У суді першої інстанції:	в апеляційному порядку	в касаційному порядку	у Верховному Суді України
^ одноособово (завжди, крім випадків, передбаче- них КПК); ^ у складі трьох профе- сійних суддів (щодо злочинів, за вчинен- ня яких передбачено пока- рання у вигляді позбавлен- ня полі на строк більше десяти років)	у складі не менш як три професійних судді, при цьому кількість суддів повинна бути не- парною	не менш як три професійних судді, при цьому кількість суддів повинна бути непарною	Колегіально за участю не менше 2/3 судців від складу Судової палати або 2/3 від складу ВСУ

31

V у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд.

У ВСУ справа про перегляд судового рішення розглядається на засіданні Судової палати у кримінальних справах ВСУ. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому 2/3 суддів від складу судової палати або не менше 2/3 суддів від складу ВСУ (ст. 453 КПК).

Кримінальне провадження стосовно службових осіб, які займають особливо відповідальне становище відповідно до частини першої статті 9 Закону України

«Про державну службу», та осіб, посади яких віднесено до першої категорії посад державних службовців, здійснюється:

1) в суді першої інстанції - колегіально судом у складі трьох професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п'яти років, а у разі здійснення кримінального провадження щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п'яти років, та трьох присяжних;

2) в апеляційному порядку - колегіально судом у складі п'яти професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше семи років;

3) в касаційному порядку - колегіально судом у складі семи професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше десяти років.

У разі якщо в суді, який згідно з правилами підсудності має здійснювати кримінальне провадження, неможливо утворити склад суду, передбачений цією частиною, кримінальне провадження здійснює найбільш територіально наближений суд, в якому можливо утворити такий склад суду.

Кримінальне провадження щодо розгляду стосовно неповнолітньої особи обвинувального акта, клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності, застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру, їх продовження, зміну чи припинення, а також кримінальне провадження в апеляційному, касаційному порядку щодо перегляду прийнятих із зазначених питань судових рішень здійснюються суддею, уповноваженим згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів» на здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх.

У разі якщо таке кримінальне провадження має здійснюватися судом колегіально, головуючим під час судового розгляду може бути лише суддя, уповноважений згідно з Законом України «Про судоустрій і статус суддів» на здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх.

32

_©

Принцип законності можна визначити як вимогу нормативного харак- теру, що зобов'язує суддю, прокурора, слідчого, дізнавача, а також всіх осіб, які беруть участь у справі, застосовувати, виконувати норми Консти- туції, кримінального та кримінального процесуального законодавства. Мі- жнародні договори, згода на обов'язковість яких надана ВРУ

Законність стосується всіх стадій та інститутів кримінального процесу, всіх його суб'єктів, поширюється на всі дії і процесуальні рішення, характе- ризує всі грані процесуальної діяльності і процесуальних відносин, пронизує всі інші принципи, сприяє їх фактичній реалізації. Законність посідає особ- ливе місце серед принципів кримінального процесу, які розкривають і конк- ретизують її. Законність — загальний, універсальний принцип, який знахо- дить вияв у всіх засадах і нормах кримінального процесуального права.

Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, кері- вник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи орга- нів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Консти- туції України, цього Кодексу, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зо- бов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини криміналь- ного провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких сто- суються кримінального провадження, повинні відповідати КПК. При здій- сненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить КПК.

У разі якщо норми КПК суперечать міжнародному договору України, м ода на обов'язковість якого надана ВРУ, застосовуються положення від- повідного міжнародного договору.

33

Кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуван- ням практики Європейського суду з прав людини.

У випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно ре- гулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження.

Під рівністю громадян перед судом слід розуміти те, що всі вони не- суть відповідальність перед судами, які входять до єдиної судової систе- ми, не маючи при цьому ніяких переваг і не піддаючись ніяким обмежен- ням. Наявність правил про підсудність кримінальних справ не суперечить цьому принципу, бо громадяни не одержують ніяких привілеїв. Як виня- ток з принципу рівності громадян перед законом можна розглядати пра- вила про недоторканність Президента і кандидатів у Президенти України, депутатів, кандидатів у депутати, суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, господарських, обласних, міських і районних судів. Такий виняток необхідний для забезпечення успішного виконання вказаними особами їх обов'язків незалежно від сторонніх незаконних впливів.

3 4

_©

Обов'язок розпочати досудове розслідування за наявності вказаних умов пов'язується з обов'язком прокурора, слідчого, дізнавача, вжити всіх передбачених кримінально-процесуальним законом заходів для встанов- лення:

- події злочину, що означає необхідність: максимально повної реконс- трукції події, що послужили підставою для досудового розслідування; оці- нки встановлених ознак події з точки зору їх відповідності ознакам конкре- тного складу злочину; встановлення відповідності норми КК, яка закріп- лює склад злочину, ознакам діяння, з приводу якого розслідується кримі- нальна справа. Це тягне за собою необхідність встановлення ряду характе- ристик вказаної норми: чи діяла вона в момент вчинення події, чи були з того часу до неї внесені зміни, чи не втратила вона чинності;

- осіб, винних у вчиненні злочину: осіб, які вчинили діяння, що міс- тить ознаки конкретного злочину, передбаченого КК, і стало підставою для розслідування кримінальної справи; чи може підозрювана особа бути суб'єктом даного злочину, тобто чи відповідають ознаки її діяння ознакам суб'єкта і суб'єктивної сторони діяння, що входять до складу певного зло- чину.

Всебічність дослідження означає висунення і перевірку всіх можливих версій загального характеру щодо події злочину, окремих версій щодо осо- би винного, мотиву і мети вчинення злочину, а також однаково ретельне виявлення обставин, що підтверджують вину підозрюваного або спросто- вують її, атак само обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання.

Під повнотою дослідження слід розуміти правильне визначення пред- мета доказування, з'ясування всіх обставин, які підлягають доказуванню у

35

кримінальній справі, системну оцінку всіх допустимих і належних доказів у сукупності, що є основою прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі.

Об'єктивність дослідження полягає у ретельному аналізі всіх обста- вин кримінальної справи в цілому у відповідності з встановленими факта- ми, у співставленні різних точок зору і припущень, у прагненні збирання, перевірки і оцінки доказів неупереджено, з однаковим ставлення до всіх учасників процесу та інших осіб, що беруть участь у справі, з уникненням обвинувального або виправдувального ухилів.