Відшкодуванню громадянинові підлягають:
—
ш
—
—
— .
.„
""
1
моральна шкода;
майно (у тому числі гроші та цінні папери), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами, які проводили оперативно-розшукову діяльність, органами дізнання чи досудового слідства, а також майно, на яке накладено арешт;
штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, на судові витрати;
заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій;
суми, сплачені громадянином за надану йому юридичну допомогу;
Громадянину поновлюються звання і повертаються нагороди, якщо він незаконно був їх позбавлений. За реабілітованим громадянином, а у разі його смерті і за його родичами, за наявності підстав залишається право ви- магати відповідного повідомлення в пресі, за місцем проживання чи робо- ти, навчання.
Правом на відшкодування шкоди користуються громадяни, щодо яких незаконні дії, передбачені ч. І ст.1 Закону України «Про порядок відшкоду- вання шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», були вчинені після набуття ним чинності, тобто з 17 січня 1995 р.
У разі смерті громадянина право на відшкодування шкоди мають його спадкоємці, коло яких визначається цивільним законодавством.
Для
визначення
розміру
шкоди
громадянин
протягом
шести
місяців
після
направлення
йому
повідомлення
може
звернутися:
" .1
до Генеральної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ чи Служби безпеки України — в разі закриття провадження у справі органом дізнання або слідства;
до суду, який розглядав справу по першій інстанції, в разі винесення виправдувального вироку або закриття справи судом першої інстанції чи в апеляційному або касаційному порядку.
Орган, до якого звернулася особа, у місячний строк з дня звернення збирає всі необхідні документи для визначення розміру шкоди і виносить мотивовану постанову (ухвалу), в якій вказує загальну суму, що підлягає виплаті, порядок її виплати, а також порядок і строк оскарження постанови (ухвали).
Визначення моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню в таких ви- падках, наводиться в ч.5, 6 ст.4 Закону України «Про порядок відшкоду- вання шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» та в п.17 Положення про за- стосування зазначеного Закону.
108
Моральна шкода
-
Страждання, які були заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу
<
призвели до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, до погіршення відносин з оточуючими людьми
3
О
СІ 1^
негативно вплинули на його репутацію, тобто призвели до порушення нормальних життєвих зв'язків і вимагають від особи додаткових зусиль для організації свого життя.
Завдана шкода повинна бути відшкодована в повному обсязі, незалежно від ступеня вини службових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.
Заяву про оскарження постанови про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства чи прокуратури, на вибір громадянина може бути подано до суду за місцем його проживан- ня або за місцезнаходженням відповідного органу дізнання, досудового слідства чи прокуратури. Сторони в цих справах звільняються від сплати судових витрат (див. ст.14 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попе- реднього слідства, прокуратури і суду» від 1 грудня 1994 р.).
Опорний конспект № 8. Заходи забезпечення кримінального прова- дження
88. Види заходів забезпечення кримінального провадження.
89. Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального
провадження.
90. Виклики і приводи.
91. Накладення грошового стягнення.
92. Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом.
93. Відсторонення від посади.
94. Тимчасовий доступ до речей і документів.
95. Тимчасове вилучення майна.
96. Арешт майна.
97. Загальні положення про запобіжні заходи.
98. Особисте зобов \язання.
99. Особиста порука.
100. Домашній арешт.
101. Застава.
102. Тримання під вартою.
103. Застосування електронних засобів контролю.
104. Затримання особи.
109
Види заходів забезпечення кримінального провадження
1. виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід;
2. накладення грошового стягнення;
3. тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом;
4. відсторонення від посади;
5 . тимчасовий ш т т т речей і шзщкятв ;
6. тимчасове вшіушшя майна;
9. запобіжні заходи.
особисте зобов'язання
Запобіжні заходи ^ ^
домашній арешт
тримання під вартою
. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовуєть- ся з підстав та в порядку, визначеному КПК.
Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини є достатніми для переко- нання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених КПК, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим — тримання під вартою.
11 0
Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого погодженого з прокурором або за клопотанням прокурора, під час судового провадження — судом за клопо- танням прокурора.
Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження
Всі заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді, суду, постанови прокурора, слідчого.
Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального про- вадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового роз- слідування.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не до- пускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
> існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопо- рушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосу- вання заходів забезпечення кримінального провадження;
> потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
> може бути виконане завдання, для досягнення якого слідчий, проку- рор звертається із клопотанням.
Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя, суд зо- бов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримі- нальному провадженні.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримі- нального провадження сторони повинні надати слідчому судді, суду докази обставин, на які вони посилаються.
До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасу- вання заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального прова- дження, в рамках якого подається клопотання.
