- •Переднє слово
- •Список скорочень
- •А. Олександра Примаченко. Умовно прогресивний кодекс
- •13 Квітня у традиційному режимі парламентської вакханалії, про що
- •Б. Микола мельник,
- •Об'єктивну оцінку новому кп к дасть його застосування.
- •Історичні форми кримінального процесу
- •Стадії кримінального процесу
- •Процесуальні відносини -
- •2004 Р., «Про міліцію» — 1990 р., «Про оперативно-розшукову діяль-
- •1993 Р., «Про попереднє ув'язнення» — 1993 р., «Про судову експертизу»
- •Чинність кримінального процесуального закону в просторі, часі та за колом осіб
- •11. Поняття і значення принципів.
- •12. Принцип верховенства права.
- •17. Принцип законності.
- •19. Забезпечення доведеності вини.
- •36. Доступ до правосуддя.
- •Принцип верховенства права
- •Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості
- •Підтримання державного обвинувачення в суді прокурором
- •Основною засадою судочинства є підтримання державного обвинувачення в суді прокурором.
- •2. В інших випадках обов'язкова участь захисника забезпечується у
- •Гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами
- •3) Скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок;
- •4) Скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу;
- •5) Скасувати вирок або ухвалу і закрити кримінальне провадження;
- •Принцип державної мови судочинства
- •Повага до гідності особи, невтручання в її особисте і сімейне життя
- •Кожен мас право на повагу до його гідності.
- •Право на свободу та особисту недоторканність
- •Розумність строків
- •Класифікація учасників процесу
- •Суд (суддя), слідчий суддя
- •Сторона обвинувачення
- •Прокурор Прокурор - це єдиний учасник усіх стадій процесу
- •Прокурор уповноважений:
- •Слідчий
- •Слідчий уповноважений:
- •Оперативні підрозділи
- •Сторона захисту
- •Права обвинуваченого:
- •Виправданий, засуджений
- •Законний представник підозрюваного, обвинуваченого
- •Обов'язки захисника
- •Залучення захисника
- •Відмова від захисника
- •Потерпілий і його представник
- •І Потерпілий зобов'язаний:
- •Представник потерпілого
- •Заявник
- •Заявник має право:
- •Цивільний позивач
- •Цивільний відповідач
- •Представник цивільного позивача, цивільного відповідача
- •Права представника
- •Відповідальність свідка
- •Перекладач
- •Експерт
- •Спеціаліст
- •Секретар судового засідання
- •Судовий розпорядник
- •Відводи
- •Підстави для відводу прокурора, слідчого
- •Підстави для відводу захисника, представника
- •Підстави для відводу спеціаліста, перекладача, експерта, секретаря судового засідання л
- •Поняття, належність та допустимість доказів
- •Обставини, які підлягають доказуванню у криміналі.Чому ііроніїджсіші у будь-якій справі має бути встановлений склад злочину:
- •Обов'язок доказування (опизргоЬапйі)
- •Збирання і оцінка доказів
- •Речові докази
- •Зберігання речових доказів і документів
- •Висновок експерта
- •Форми фіксування кримінального провадження
- •Протокол
- •Додатки до протоколу:
- •Запис за допомогою технічних засобів
- •Журнал судового засідання
- •Реєстр матеріалів досудового розслідування
- •Процесуальні рішення
- •Повідомлення
- •Поняття процесуальних строків
- •Обчислення процесуальних строків
- •Додержання та поновлення процесуальних строків
- •Види процесуальних витрат
- •Розміри процесуальних витрат
- •Відшкодування шкоди потерпілому
- •Цивільний позов у кримінальному провадженні
- •Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю.
- •Відшкодуванню громадянинові підлягають:
- •Моральна шкода
- •Виклики і приводи
- •Накладення грошового стягнення
- •У клопотанні зазначається:
- •У клопотанні зазначаються:
- •Слідчий суддя зобов'язаний врахувати:
- •В ухвалі слідчий суддя зазначає:
- •Відсторонення від посади
- •У клопотанні зазначається:
- •До клопотання також додаються:
- •Слідчий суддя, суд зобов'язаний врахувати такі обставини:
- •Структура ухвали:
- •Тимчасовий доступ до речей і документів
- •Структура клопотання:
- •Охоронювана законом таємниця: і
- •В ухвалі слідчого судді зазначається:
- •Тимчасове вилучення майна
- •Вилучаються речі, документи, гроші,
- •Арешт майна
- •У клопотанні повинно
- •При арешті майна враховується:
- •Структура ухвали:
- •Загальні положення про запобіжні заходи
- •4) Домашній арешт - полягас в забороні підозрюваному,
- •Враховуються наступні обставини:
- •Особисте зобов'язання
- •Розмір грошового стягнення:
- •Особиста порука
- •Домашній арешт
- •Строки домашнього арешту:
- •До шести місяців
- •Застава
- •Тримання під вартою
- •Може бути застосовано:
- •Розмір застави не зазначатиметься:
- •Структура клопотання:
- •До клопотання додаються:
- •Клопотання про дозвіл на затримання подається:
- •Структура ухвали:
- •Суддя може зобов'язати підозрюваного:
- •Застосування електронних засобів контролю
- •Електронні засоби контролю можуть застосовуватися:
- •В ухвалі зазначається:
- •Сукупний строк тримання під вартою:
- •Структура клопотання про продовження строку
- •Затримання особи
- •Структура протоколу затримання: і
- •Службова особа зобов'язана:
- •Глава II
- •Початок досудового розслідування
- •Відомості, що
- •ДоЄдиного досудових розслідувань:
- •Об'єднання і виділення справ
- •Строки досудового розслідування
- •Строк досудового розслідування може бути продовжений. При ньому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:
- •Недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування до його завершення
- •Поняття та види слідчих (розшукових) дій
- •Оглвдтрупа
- •Обов'язкове призначення експертизи:
- •Поняття та види негласних слідчих (розшукових) дій
- •С Ухвала повинна містити відомості про:
- •7) Вказівку на вид негласної слідчої
- •Негласні слідчі (розшукові) дії, пов'язані з втручанням у приватне спілкування
- •Різновиди втручання в приватне спілкування:
- •3Нягтя ін формації з транспортних телекомуні каці йних м ереж
- •Інші види негласних слідчих (розшукових) дій
- •Мета обстеження:
- •Випадки повідомлення про підозру
- •Зміст письмового повідомлення про підозру
- •Структура повідомлення:
- •Розшук підозрюваного та відновлення досудового розслідування
- •Підстави закриття:
- •Звільнення особи від кримінальної відповідальності
- •Структура клопотання прокурора:
- •9) Дата та місце складення клопотання.
- •Відкриття матеріалів іншій стороні
- •Структура обвинувального акту
- •Додатки до обвинувального акту:
- •Продовження строку досудового розслідування
- •Строки продовження досудового слідства:
- •Загальні положення досудового розслідування кримінальних проступків
- •Особливості закінчення досудового розслідування кримінальних проступків
- •Клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні
- •Додатки до обвинувального акта:
- •3) Матеріали досудового розслідування, втому числі документа, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.
- •Строк подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, її повернення або відмова відкриття провадження
- •Скарга повертається а
- •Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового провадження
- •Види ухвал:
- •Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового провадження
- •Глава III судове провадження у першій інстанції
- •Підготовче провадження
- •В їзди рішень суду:
- •З метою підготовки до судового розгляду суд:
- •Загальні положення судового розгляду
- •Проведення процесуальних дій у режимі відео- конференції під час судового провадження
- •Дистанційне судове провадження провадиться у разі:
- •Межі судового розгляду
- •Процедура судового розгляду
- •Початок судового розглвду
- •І "я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю говорити суду правду і лише правду". II
- •Порядок допиту свідка
- •Присяга експерта:
- •I щ п о р я док д о п и т у експерта:
- •Судові дебати *
- •Останнє слово обвинуваченого
- •Ухвалюючи вирок суд вирішує такі питання:
- •Судові рішення
- •ЯЗміст ухвали:
- •1) Вступна частина із
- •Види вироків:
- •Спрощене провадження щодо кримінальних проступків
- •Порядок спрощеного провадження:
- •Провадженн я в суд і присяжни х
- •1 "Я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю виконувати свої обов'язки чесно і
- •Глава IV перегляд судових рішень
- •Поняття та значення апеляційного провадження
- •Верховному Суді України
- •Особливості апеляційного оскарження окремих судових рішень
- •Суб'єкти, порядок та строки апеляційного оскарження Суб'єкти апеляційного оскарження:
- •Порядок апеляційного оскарження
- •Вимоги до апеляційної скарги Атрибути Апеляційної скарги:
- •Розгляд справ за апеляцією
- •Атрибути заперечення:
- •7) Перелік матеріалів, які додаються.
- •Суд апеляційної інстанції має право:
- •Суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі:
- •Судові рішення суду апеляційної інстанції
- •Види судових рішень апеляційної інстанції:
- •Атрибути ухвали:
- •Суб'єкти, порядок та строки касаційного оскарження
- •Порядок оскарження:
- •Вимоги до касаційної скарги Атрибути касаційної скарги:
- •Розгляд справ за касацією
- •Структура заперечення:
- •Суд касаційної інстанції має право:
- •Ухвала суду касаційної інстанції
- •У хв ала с кл адаегь ся з:
- •Підстави для перегляду судових рішень Верховним Судом України
- •Суб'єкти, порядок та строки подання заяви
- •Порядок подання заяви:
- •Вимоги до заяви про перегляд судових рішень. Допуск справи до провадження у заяві зазначаються:
- •5) Вимоги особи, яка подає заяву;
- •6) У разі необхідності - клопотання;
- •Розгляд справи Верховним Судом України
- •Ухвала Верховного Суду України
- •176. Результати розгляду справ за нововиявленими обставинами.
- •Нововиявленими обставинами визнаються:
- •Суб'єкти, порядок та строки звернення про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
- •Порядок подання заяви
- •Вимоги до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у заяві зазначаються:
- •Розгляд справ за нововиявленими обставинами
- •Результати розгляду справ за нововиявленими обставинами Суд має право:
- •Глава V
- •Види угод та порядок їх укладення
- •Зміст угоди Зміст угоди про примирення:
- •Зміст угоди про визнання винуватості:
- •Поняття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення
- •Початок кримінального провадження
- •Відшкодування шкоди потерпілому
- •Суб'єкти, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження Особливий порядок кримінального провадження застосовується стосовно:
- •Повідомлення про підозру
- •Особливий порядок затримання і обрання запобіжного заходу
- •Інформування державних та інших органів чи службових осіб
- •188. Загальні правила кримінального провадження щодо неповнолітніх.
- •Загальні правила кримінального провадження щодо неповнолітніх
- •Обставини що підлягають встановленню у кримінальному провадженні:
- •3) Зв'язки і поведінку неповнолітнього поза домом, навчальним закладом та роботою.
- •Застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх, які не досягли віку кримінальної відповідальності
- •Ухвали суду у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру
- •Порядок здійснення досудового розслідування
- •Обставини, що підлягають встановленню:
- •Продовження, зміна або припинення примусових заходів медичного характеру
- •Відновлення кримінального провадження та оскарження ухвали суду
- •197. Охорона державної таємниці під час кримінального провадження.
- •Охорона державної таємниці під час кримінального провадження
- •Особливості проведення експертизи у кримінальному провадженні, яке містить державну таємницю
- •Процесуальні дії під час кримінального провадження
- •Строки звернення із клопотанням про арешт і затримання особи
- •Місце проведення досудового розслідування
- •Особи, які мають право звертатися до суду із заявою про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження
- •Судови й розгля д
- •207. Порядок виконання судових рішень у кримінальному провадженні.
- •208. Питання, які вирішуються судом під час та після виконання вироків.
- •Відстрочка виконання вироку:
- •Порядок вирішення судом питань, пов'язаних з виконанням вироку
- •Клопотання подасться:
- •Глава VI
- •Обсяг міжнародного співробітництва
- •Центральний орган України
- •Запити про міжнародне співробітництво
- •Запит про міжнародну правову допомогу
- •Атрибути запиту:
- •Порядок виконання запиту
- •Централ ьні органи:
- •Атрибути клопотання:
- •Тимчасова видача та арешт
- •Права особи, видача якої запитується
- •Затримана особа негайно звільняється у разі, якщо:
- •Тимчасовий арешт припиняється в разі, якщо:
- •Проведення екстрадиційної перевірки та спрощений порядок видачі особи
- •Рішення за запитом про екстрадицію та порядок його оскарження
- •Порядок і умови перейняття
- •Кримінальне провадження не може бути перейняте, якщо:
- •Порядок кримінального провадження
- •Зміст та форма клопотання
- •227. Підстави і порядок виконання вироків судів іноземних держав.
- •231. Організація виконання покарання щодо переданої засудженої особи.
- •Підстави і порядок виконання вироків судів іноземних держав
- •Розгляд судом клопотання про виконання вироку іноземної держави
- •Умови передачі засуджених осіб і їх прийняття для відбування покарання
- •Умови передачі та прийняття засуджених осіб:
- •До юіопотання додаються такі документи:
- •Організація виконання покарання щодо переданої засудженої особи
- •1. Поняття і завдання кримінального процесу — 1-й модуль.
- •105. Початок досудового розслідування — 2-й модуль.
- •142. Підготовче провадження — 3-й модуль.
- •177. Види угод та порядок їх укладення — 4-й модуль.
- •Розділ X. Прикінцеві положення
- •Розділ XI. Перехідні положення
- •65. Обов'язок доказування . 87
- •Глава V. Особливі порядки кримінального
- •Глава VI. Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження 311
- •Кримінальний процес україни
Б. Микола мельник,
науковий консультант Центру Разумкова, доктор юридичних наук, професор.
Об'єктивну оцінку новому кп к дасть його застосування.
Прийняття нового Кримінального процесуального кодексу породило численні його оцінки з боку юристів, політиків, експертів, представників іноземних держав та міжнародних організацій. Це й зрозуміло, оскільки кодекс такого роду за визначенням є епохальним законом, здатним істотно вплинути як на стан правової системи, так і на розвиток України загалом. Спектр оцінок нового КПК надзвичайно широкий — від повного схвалення до повного не прийняття.
Одні вважають, що новий КПК забезпечить неупередженість та об'єктив- ність досудового розслідування і судового розгляду кримінальних справ, належне дотримання прав людини у кримінальному процесі, дасть більше можливостей для винесення справедливих судових рішень. У їхньому розу- мінні, новий КПК — це панацея від тих проблем, які сьогодні властиві вітчи- зняному кримінальному судочинству. На переконання інших, новий КПК, на- впаки. Руйнує правові засади кримінального процесу, обмежує право на за- хист, створює передумови для зловживань і безпідставного кримінального переслідування. Вони вбачають у новому КПК загрозу для прав та свобод лю- дини, справедливого правосуддя, правової держави. При цьому категоричні висновки нерідко формулюються на підставі аналізу лише однієї чи кількох новел, що саме собою робить оцінку не повною, не точною і не об'єктивною.
На мій погляд, сьогодні неможливо дати об'єктивну оцінку новому КПК. Для такої оцінки самого «чистого» аналізу юридичного змісту його положень недостатньо. Однозначно відповісти на запитання, що саме отримала Україна в результаті кардинальних змін у сфері кримінального процесу, можна буде хоча б через півроку дії нового КПК. Тоді стануть зрозумілими спрямованість здійснених змін, ефективність запроваджених новел, головні тенденції реформованого кримінального судочинства.
Наразі оцінити можна сам факт ухвалення нового КПК. Адже, коли ви- ходити з того, що суть судочинства становить процес (законодавчо визна- чена процедура розгляду справ), то давно була очевидна потреба у зміні багатьох положень минулого кримінального процесу. Вона зумовлювалась об'єктивними чинниками — стрімким розвитком суспільного життя, пра- вової системи, кардинальною зміною законодавства, появою нових науко- вих розробок у сфері кримінального процесу, запровадження міжнародних стандартів кримінального судочинства.
Але зовсім не через абсолютну непридатність чинного КПК (як це бага- тьма акцентується), що був ухвалений ще за радянських часів і призначався для тоталітарної системи. У день (точніше — ніч) прийняття нового КПК один знайомий суддя апеляційного суду (цивіліст за фахом) наполегливо переконував мене у прогресивності нового КПК, базуючи свою оцінку на неспростовному, як він вважав, аргументі. А саме — на тому, що чинний КПК був прийнятий понад 50 років тому, а отже, непридатний для сучас-
12
ного застосування. На що в такому ж «аргументованому» дусі я йому запе- речив, сказавши, що він теж народжений ще у сталінський період (йому вже за 60), але ж не вважає себе «застарілим і непридатним» для «застосу- вання» в сучасному судочинстві.
Справедливості ради, слід зазначити, що радянські закони, особливо кодекси готувалися дуже ретельно і відзначалися відповідністю певним принципам, ґрунтовністю, системністю, взаємоузгодженням положень, закріпленням (правда, часто декларативним) демократичних інститутів. Загалом вони були якісним «законодавчим продуктом». І, після певного змістового корегування, цілком годилися для застосування у нових суспі- льних умовах — що підтверджено багатолітньою практикою: ряд відкоре- ґованих кодексів «старого зразка» чинні до сьогодні (той — таки КПК, Ко- декс законів про працю, Кодекс про адміністративні правопорушення, Жи- тловий кодекс). Деякі новоприйняті кодекси у своїй основі зберегли конце- птуальні положення своїх радянських попередників (наприклад, Криміна- льний кодекс). І це абсолютно нормально з погляду як забезпечення право- вої наступності законодавства, так і використання правових положень, що пройшли випробування практикою і відповідають сучасним потребам. До речі, нікого не дивує той факт, що у Франції донедавна діяв наполеонівсь- кий Кримінальний кодекс, а положення Цивільного кодексу Наполеона зберігають свою актуальність і нині.
Дію будь-якого закону визначають три головні моменти: його зміст (правова якість); умови застосування (політична, правова, соціальна ситуа- ція в державі); механізм застосування (спосіб реалізації, який використову- ється правозастосовними органами). Два останні моменти можуть як спри- яти правильному застосуванню закону, так і перешкоджати цьому.
Якщо говорити про зміст чинного («старого») КПК то попри певні кон- цептуальні вади, прогалини та недосконалості процедур, його нинішній модернізований варіант (за період незалежності України до його тексту внесено сотні змін) дозволяє здійснювати ефективне провадження у кримінальних справах, встановлювати істину у справі, виносите за- конне і справедливе судове рішення. Усе залежить від того, хто і як ви- користовує його положення. У нинішній ситуації їх можна використати в інтересах правосуддя, а можна — і всупереч їм.
Зміст нового КПК заведено вважати таким, що повною мірою відпові- дає сучасним вимогам кримінального процесу. За твердженням його авто- рів, новий КПК приносить у вітчизняний кримінальний процес європейські цінності та принципи, перетворює неухильне дотримання прав людини на ключову ідею всього кримінального процесу, утверджує реальну змагаль- ність процесу, дає змогу віднайти справедливий баланс між інтересами держави та особи, котра притягується до кримінальної відповідальності, оскільки з одного боку, передбачає сучасні інструменти для боротьби зі злочинністю, підвищує оперативність і ефективність кримінального судо- чинства, а з іншого — сприяє утвердженню гарантій прав людини і надає їй значні можливості для захисту своїх прав, свобод та інтересів. Виходячи І таких оцінок змісту нового КПК, можна вважати, що Україна отримала сучасний, досконалий та ефективний процесуальний інструмент утвер- дження законності і справедливості.
13
Однак наявність такого інструменту зовсім не гарантує кардинальних позитивних змін у вітчизняному кримінальному судочинстві. Річ у тому, що існує низка чинників, які стосуються умов і механізму реалізації зако- ну: вони істотно впливатимуть на застосування нового КПК. Ці чинники здатні не лише заблокувати прогресивні новели у сфері кримінального процесу, а й поглибити наявні у ньому проблеми.
Перший і головний — відсутність в Україні незалежної судової вла- ди. Такий стан української судової влади — по суті, загальновизнаний факт, констатований експертами, політиками (в т.ч. навіть самими автора- ми судової реформи), підтверджений судовою практикою, відзначений мі- жнародною спільнотою. Так, Парламентська асамблея Ради Європи в січні ц.р. в останній у часі Резолюції стосовно України повторно висловила
«своє глибоке занепокоєння через відсутність незалежної судової системи» та «уважила, «що це є основним викликом для системи правосуддя в Укра- їні».
Нинішня залежність судової влади здатна повністю нівелювати найпро- гресивніші й найдосконаліші законодавчі положення, у тому числі приписи КПК. Адже залежний суд апріорі не може виступати об'єктивним арбіт- ром. Це унеможливлює належний судовий контроль за діяльністю органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідуван- ня, а отже, в цій сфері залишається широке поле для різного роду зловжи- вань.
Залежність суду породжує його упередженість під час розгляду криміна- льних справ. А отже, немає жодних гарантій того, що його рішення за новим КПК в усіх випадках будуть законними (ухваленими згідно з нормами мате- ріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження), обґрунтованими (ухваленими на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та відповід- но оціненими судом) та вмотивованими (аргументованими належними і дос- татніми мотивами за наявності підстав для їх ухвалення).
Передбачене новим КПК удосконалення процедури судового розгляду з метою перетворення суду на незалежного і об'єктивного учасника кримі- нального процесу не вирішує проблеми зовнішньої (зокрема, політичної) залежності судової влади (йдеться про політичні моменти у процедурі при- значення та обрання суддів, притягнення їх до відповідальності тощо, на чому неодноразово наголошувала Венеціанська комісія).
Безперечно, чим досконаліший закон, тим складніше ним маніпулюва- ти, зловживати його положеннями. Водночас, за упередженого підходу, як свідчить практика, і біле цілком може бути назване чорним. І судові рішен- ня не будуть винятками.
Звести нанівець модернізацію кримінального судочинства може висо- кий рівень корумпованості вітчизняної влади, в т.ч. судової та правоо- хоронної систем. Цей факт також незаперечний — він доведений резуль- татами наукових досліджень, констатований політичним керівництвом держави, відзначений різними міжнародними інституціями, які впродовж останнього десятиліття, за різними критеріями, традиційно зараховують Україну до найбільш корумпованих країн світу. Так, у 2011 р., за індексом сприйняття корупції, що його формує міжнародна антикорупційна органі-
14
зація Тгатрагепсу Іпіетаііопаї, Україна мала найгірший результат з усіх європейських країн — вона посіла 152-ге місце серед 183 держав світу.
Корупція, в основі якої лежить зловживання посадовим становищем у корисливих чи інших особистих інтересах, здатна викривити будь-яке про- цесуальне положення, зруйнувати будь-який принцип кримінального про- вадження. Під вплив корупції може потрапити будь-який суб'єкт криміна- льного провадження (оперативний працівник, слідчий, прокурор, суддя) на будь-якому його етапі. «Продуктом» корупції є незаконні оперативно- розшукові заходи, безпідставне кримінальне переслідування, незаконне застосування заходів процесуального примусу (у тому числі затримання та арешт), зрештою — незаконне засудження й покарання. І навпаки — кору- пція дає можливість уникнути відповідальності небезпечним злочинцям, які мають відповідний майновий або владний статус.
Корупція,особливо таких рівня й характеру, як у нашій державі, здатна ішрішити практично будь-яке питання в будь-якій сфері. У тому числі — у сфері кримінального процесу. У такій ситуації досконалість закону не має вирішального значення.
Нереформованість вітчизняної правоохоронної сфери. Це ще один чинник, який істотно впливатиме на дію нового КПК. Попри тривалі роз- мови про необхідність реформування органів, які здійснюють оперативно- розшукову діяльність і досудове слідство, їх законодавча й організаційна трансформація відповідно до сучасних вимог не відбулася. Особливо це стосується прокуратури, яку, фактично, оминають будь-які реформи з мо- менту прийняття Конституції України 1996 р. Це означає збереження спря- мованості дій цих органів, принципів та підходів у роботі, кадрового скла- ду і його менталітету. Своєю чергою, це дає підстави сумніватися в тому, що нове кримінально-процесуальне законодавство застосовуватиметься не так, як сьогодні, а інакше. Відомо про заявлені владою наміри істотно ре- формувати правоохоронну сферу, але, по-перше, сьогодні не зрозуміло, якого змісту набере це реформування, по-друге, вже очевидно, що здійсни- ти його до часу набуття чинності новим КПК об'єктивно не вдасться.
На тлі нереформованості системи правоохоронних органів викликає за- непокоєння посилення ролі прокурора у кримінальному процесі і зниження процесуального статусу слідчого. Згідно з передбаченою КПК процедурою кримінального провадження, прокурор здійснюватиме процесуальне керів- ництво розслідуванням, даватиме доручення слідчим, прийматиме або по- годжуватиме ключові процесуальні рішення. Такі моделі кримінального розслідування властиві ряду європейських країн, і вони успішно діють. Але потрібно враховувати особливості України.
По-перше, у нас трохи інша правова система, не кажучи про правову ситуацію загалом. У багатьох державах прокуратура належить до системи правосуддя. В Україні, як відомо, вона є абсолютно самостійним держав- ним органом (можна навіть сказати — своєрідною гілкою влади). По-друге, як уже зазначалося, вітчизняна прокуратура залишається найменш транс- формованим із радянських часів правоохоронним органом. По-третє, і до прийняття нового КПК прокуратура мала гіпертрофовані (за європейськи- ми мірками) повноваження, поєднуючи в собі функції, які мають належати
15
різним органам, що дозволяє їй домінувати не лише у правовій, а й у полі- тичній та економічній сферах. До здійснення прокуратурою так званого загального нагляду, проведення досудового слідства (воно залишається у прокуратурі ще щонайменше на п'ять років), нагляду за таким слідством і за здійсненням оперативно-розшукової діяльності відтепер додається ще й керівництво кримінальним розслідуванням. Концентрація таких повнова- жень у прокурора загрожує його необгрунтованим вивищенням не лише над іншими правоохоронними органами, слідчими, а й над судом.
Отже, саме собою прийняття якісно нового (а він справді якісно новий) КПК ще не означає реформування кримінального судочинства, яке забез- печить виконання задекларованих для такого реформування цілей та за- вдань. їх реалізація стане можливою лише тоді, коли буде створено належ- ні умови й механізми правильного (на засадах верховенства права і закон- ності) застосування нового закону. Очевидно, що створення таких умов потребує набагато більше зусиль, часу та ресурсів, ніж підготовка будь- якого закону, зокрема й такого важливого, складного та об'ємного, як КПК.
16
ГЛАВА І
ЗАГАЛЬН А ХАРАКТЕРИСТИК А
КРИМІНАЛЬНОГ О ПРОЦЕСУ УКРАЇН И
Опорний конспект № 1. Предмет і основні поняття курсу
1. Поняття і завдання кримінального процесу.
2. Історичні форми кримінального процесу.
3. Стадії кримінального процесу.
4. Функції кримінального процесу.
5. Процесуальна форма.
6. Процесуальні відносини.
7 Процесуальні гарантії.
8. Наука кримінального процесуального права.
1
10. Дія кримінального процесуального права в часі, у просторі і за ко- лом осіб.
> Як вид державної діяльності судова влада здійснюється державни- ми органами, виражає державну волю. Діяльність правоохоронних органів (дізнавача, слідчого, прокурора) з розслідування справ а також судді під час розгляду кримінальних справ має публічно-правовий характер. Держа-
17
вні органи в межах своєї компетенції зобов'язані вести боротьбу зі злочин- ністю, розслідувати кримінальну справу в кожному випадку виявлення ознак злочину, а суд зобов'язаний розглянути кримінальну справу. Вжити усіх передбачених законом заходів до встановлення події злочину, осіб, винних у вчиненні злочину і до їх покарання.
> Як галузь права. Це значення обумовлено тим, що кримінально- процесуальна діяльність, будучи врегульованою правом, має своєю право- вою основою кримінальне процесуальне право і як галузь права регулює вказану діяльність. Це специфічна, самостійна галузь, в якій дістає вира- ження правоохоронна функція держави, яку виконують спеціальні органи держави.
> Як науково дисципліна і правова наука. Вона розробляє теорію кримінального процесу, вивчає діюче право, практику його застосування органами досудового розслідування, прокуратури і суду, історію криміна- льного процесу, як у нашій країні, так і в зарубіжних країнах.
Охорона прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, які беруть в ньому участь. Це означає, що держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження й забезпечення прав людини є головним обов'язком держави. Кримінальне судочинство покликане гарантувати всім його учасникам створення належних умов для безперешкодної реалізації їхніх законних прав та інтересів.
Швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечен- ня правильного застосування Закону, з тим щоб кожний, хто вчинив злочин був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний. Швидкість — це необхідність виконати дії, спрямовані на розкриття зло- чину у передбаченій законом послідовності, у відповідності з вимогами слідчої та судової практики у чітко визначені строки.
Викриття винних зобов'язує правоохоронні органи забезпечити зібран- ня і процесуальне оформлення доказів, які доводять винність особи у вчи- ненні злочину. Гарантією встановлення істини в справі, застосування до винного справедливого впливу і не притягнення до відповідальності не- винного є суворе додержання норм КК та КПК України.
18
©