1.Поняття засад кримінального провадження (принципів кримінального процесу). Значення нормативного закріплення засад (принципів) для забезпечення правильного і точного застосування кримінально-процесуальногозаконодавства.

Принцип-наукова чи моральна засада, підвалина, правило, основа, від якої не відступають.

Засада-це основне вихідне положення якої-небудь наукової системи, теорії ідеологічного напряму тощо.

Принципи (засади) кримінального процесу-це закріплені в законі вихідні положення, правила, що відображають панівні в державі політичні й правові ідеї щодо завдань і способу здійснення судочинства в кримінальних справах, які визначають спрямованість та побудову кримінального процесу загалом, форму й зміст його стадій та інститутів.

Усі принципи кримінального процесу тісно пов'язані між собою, зумовлюють один одного, а тому утворюють систему.

Ознаки принципів кримінального процесу:

1)  вони закріплені в нормах кримінально-процесуального права;

2)вони є основою для удосконалення чинного кримінально- процесуального законодавства;

3)вони є загальними, фундаментальними правовими положеннями у сфері кримінального судочинства;

4)норми-принципи діють на всіх або декількох стадіях кримінального процесу і обов'язково в його центральній стадії - судовому розгляді кримінальної справи;

5)порушення хоча б одного принципу, зазвичай, призводить до порушення інших принципів кримінального процесу, а отже, до порушення законності під час провадження в кримінальній справі;

6)процесуальні рішення, що прийняті з порушенням будь-якого принципу, є незаконними та підлягають скасуванню.

Згідно ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є:

1)    законність;

2)     рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

3)     забезпечення доведеності вини;

4)     змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і доведеності перед судом їх переконливості;

5)     підтримання обвинувачення в судів прокурором;

6)     забезпечення обвинуваченому права на захист;

7)     гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

8)     забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом;

9)     обов'язковість рішень суду.

Принципи кримінального процесу можуть бути класифіковані залежно від певних ознак.

За юридичною силою джерела, в якому закріплені принципи:

-       конституційні -у Конституції України (переважно, в розділі 2 та в ст. 129);

-         інші(спеціальні) - в інших законах, передусім, у Кримінально- процесуальному кодексі України.

Залежно від поширеності принципу на галузі права:

-       загальноправові -ті, що діють у всіх галузях права, але з певними особливостями в кримінально-процесуальному праві (наприклад, принцип законності);

-    міжгалузеві -ті, що діють у кількох галузях права, зокрема й з певними особливостями в кримінально-процесуальному праві (приміром, принцип змагальності);

-        галузеві -ті, що діють лише в межах кримінального процесу (до прикладу, принцип забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист).

Значення принципів кримінального процесу:

1)   гарантія дотримання прав і законних інтересів особи при провадженні у кримінальній справі;

2)   юридична база для тлумачення певних кримінально-процесуальних норм, а також для вирішення суперечностей, що виникають під час кримінально-процесуальної діяльності;

3)       основа для удосконалення кримінально-процесуальних інститутів і розвитку кримінально-процесуальної форми;

4)      кожне рішення правозастосувача, яке приймається з порушенням вимог принципів, підлягає скасуванню, а одержана інформація не має доказового значення.

2. Система засад кримінального провадження (принципів кримінального процесу).

Традиційно в юридичній літературі всі принципи кримінального процесу поділяють на конституційні (закріплені в Конституції держави) та інші (суто кримінально-процесуальні). На слушну думку М.М. Михеєнка, слід розрізняти такі принципи: а) суто організаційні, наприклад, назначуваність слідчих; б) організаційно-функціональні, наприклад, колегіальність; в) функціональні, тобто суто кримінально-процесуальні, наприклад, презумпція невинуватості, змагальність. За визначенням М. М. Михеєнка, система засад кримінального процесу охоплює: конституційні засади: 1) законність; 2) державна мова судочинства; 3) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 4) повага до гідності особи, невтручання в її особисте і сімейне життя; 5) право людини на свободу та особисту недоторканність; 6) недоторканність житла; 7) таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції; 8) з'ясування істини; 9) забезпечення підозрюваному, обвинувачуваному, підсудному права на захист; 10) презумпція невинуватості; 11) свобода від самовикриття, викриття членів сім'ї чи близьких родичів; 12) здійснення правосуддя виключно судами; 13) участь народу у здійсненні правосуддя; 14) незалежність і недоторканність суддів, підкорення їх лише законові; 15) змагальність судового розгляду; 16) гласність судового процесу; 17) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження судових рішень; 18) обов'язковість рішень суду; інші засади: 1) публічність; 2) забезпечення всім особам, які беруть участь у справі, права на захист їхніх законних інтересів; 3) вільна оцінка доказів; 4) безпосередність дослідження доказів; 5) усність процесу.

Залежно від поширеності принципу на галузі права:

-       загальноправові -ті, що діють у всіх галузях права, але з певними особливостями в кримінально-процесуальному праві (наприклад, принцип законності);

-    міжгалузеві -ті, що діють у кількох галузях права, зокрема й з певними особливостями в кримінально-процесуальному праві (приміром, принцип змагальності);

-        галузеві -ті, що діють лише в межах кримінального процесу (до прикладу, принцип забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист).

3. Загальноправові засади в кримінальному процесі:

1. -верховенство права;

-     усі учасники кримінального процесу зобов'язані дотримуватися приписів законів, а для державних органів і їхніх посадових осіб діє принцип „дозволено тільки те, що передбачено законом";

-     у разі конкуренції закону та відомчих нормативно-правових актів, якими регламентується порядок провадження в кримінальних справах, підлягає застосуванню закон;

-         при конкуренції конституційних норм і норм інших законів слід застосовувати норми Конституції України як ті, що мають найвищу юридичну силу;

-     правильне застосування закону є завданням кримінального процесу (ст. 2 КПК України);

-        ніхто не може бути притягнутий як обвинувачений інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом (ст. 5 КПК України);

-       ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні злочину, а також підданий кримінальному покаранню інакше, як за вироком суду й відповідно до закону (ч. 2 ст. 15 КПК України);

-       істотне порушення кримінально-процесуального закону (ст. 370 КПК України) та неправильне застосування кримінального закону (ст. 371 КПК України) є підставами до скасування чи зміни вироку.