- •2. Система засад кримінального провадження (принципів кримінального процесу).
- •3. Загальноправові засади в кримінальному процесі:
- •-Законність;
- •-Обґрунтованість процесуальних рішень;
- •- Заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення;
- •-Обов’язковість судових рішень;
- •- Забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності;
- •- Диспозитивність;
- •-Змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
- •- Розумність строків;
- •-Мова, якою здійснюється кримінальне провадження;
- •-Гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами.
- Диспозитивність;
- усі учасники кримінального процесу повинні бути ознайомлені зі своїми правами та їм повинна бути надана можливість їх реалізації;
- учасники кримінального процесу (сторони) мають можливість вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами;
- суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для виконання сторонами їхніх процесуальних обов'язків та здійснення наданих їм прав.
Винятки з принципу пов'язані з діяльністю прокурора щодо представництва інтересів громадян і держави у кримінальному процесі (зокрема, йдеться про випадки порушення прокурором кримінальних справ приватного обвинувачення та за відсутності скарги потерпілого - частини 3, 4 ст. 27 КПК України).
-Змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
Принцип змагальності-це конституційно-правове положення, згідно з яким двом рівноправним сторонам (обвинуваченню та захисту) забезпечується можливість брати активну участь у дослідженні обставин кримінальної справи перед незалежним арбітром - судом (ст. 7 Загальної декларації прав людини, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 24 і п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 16-1 КПК України).
Положення, що розкривають зміст цього принципу в кримінальному процесі:
1) ніхто не може бути суддею у власній справі;
2) розмежування в суді трьох кримінально-процесуальних функцій (обвинувачення, захисту та вирішення справи);
3) виконання кожної з функцій органами, незалежними один від одного;
4) рівність прав сторін і підтримання судом рівного положення сторін протягом усього часу провадження в кримінальній справі;
5) панівне становище суду;
6) заборона вирішення судом за власною ініціативою суперечливих питань, які виникають між сторонами;
7) суду заборонено виходити за межі пред'явленого обвинувачення;
8) законом передбачено можливість для потерпілого й обвинуваченого скористатися допомогою, відповідно, представника та захисника своїх прав.
- Розумність строків;
-Мова, якою здійснюється кримінальне провадження;
- особам, що беруть участь у справі та не володіють мовою, якою провадиться судочинство, забезпечується право робити заяви, давати показання, заявляти клопотання, знайомитися з усіма матеріалами справи, виступати в суді рідною мовою та користуватися послугами перекладача (ч. 2 ст. 19 КПК України; ч. 3 ст. 18 Закону України „Про мови в Україні");
- слідчі та судові документи вручають: 1) особам, які беруть участь у справі, на їхню вимогу, в перекладі рідною мовою чи іншою мовою, якою вони володіють (ч. 4 ст. 18 Закону України „Про мови в Україні"); 2) обвинуваченому - незалежно від його вимоги (ч. 3 ст. 19 КПК України). Письмово перекладаються тільки ті документи, щодо яких законом передбачена необхідність їх вручення. Зокрема, для обвинуваченого перекладаються копії: постанови про притягнення його як обвинуваченого; обвинувального висновку; постанови про закриття щодо нього кримінальної справи; вироку. Решту документів перекладають усно.