11. Поняття і значення принципів.
12. Принцип верховенства права.
13. Здійснення правосуддя виключно судом.
14. Участь народу у здійсненні правосуддя.
15. Незалежність суддів і підкорення їх лише закону.
16. Одноособовий і колегіальний розгляд справи.
17. Принцип законності.
18. Рівність всіх учасників перед законом та судом.
19. Забезпечення доведеності вини.
20. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
21. Підтримання державного обвинувачення в су- ді прокурором.
22. Забезпечення обвинуваченому права на захист.
23. Гласність судового процесу та його повне фі- ксування технічними засобами.
2 6
24. Забезпечення апеляційного і касаційного оскарження рішень суду.
25. Обоє \язковість рішень суду.
26. Презумпція невинуватості.
27. Виборність і призначуваність суддів.
28. Принцип державної мови судочинства.
29. Повага до гідності особи, невтручання в її особисте і сімейне
життя.
30. Право на свободу та особисту недоторканність.
32. Таємниця листування, телефонних розмов,
телеграфної та іншої кореспонденції.
33. Недоторканність права власності.
34. Свобода від самовикриття та право не сві-
дчити проти близьких родичів та членів сім 'ї.
35. Заборона двічі притягувати до кримінальної
відповідальності за одне і те саме правопорушення.
36. Доступ до правосуддя.
37. Безпосередність дослідження показань, ре-
чей і документів.
38. Публічність.
39. Диспозитивність.
40. Розумність строків.
Принципи кримінального процесу: є основою формування всієї системи кримінального процесуального права; закріплені в чинному законодавстві у вигляді правових засад; найбільш повно виражають зміст кримінального процесуального законодавства; поширюють свою дію на всі стадії кримі- нального процесу; тісно взаємопов'язані з державною політикою в сфері кримінального судочинства, з урахуванням положень міжнародних актів; ідійснюють охоронну та регулятивну дію щодо всіх кримінальних проце- суальних норм.
Значення принципів як норм вищого ступеня нормативності полягає перш за все у тому, що кожне рішення правозастосувальника, яке прийма-
< і і.ся з порушенням їх вимог, підлягає скасуванню, а одержана інформація ні- мас доказового значення. Знання принципів сприяє правильному розу-
2 7
мінню змісту звичайних правових норм. Нерідко доцільність і порядок їх практичного застосування визначається через норму — принцип. У подіб- них випадках принцип виступає як оціночний критерій правильності реалі- зації правових норм і засіб для застереження від механічного застосування, того чи іншого правового положення.
Значення принципів полягає також у тій ролі, яку вони відіграють у хо- ді подолання прогалин у законодавстві. Будучи своєрідними ціннісними орієнтирами, принципи використовуються у разі правозастосування за ана- логією (більш детально див. Кримінальний процес України, за редакцією проф. Ю.М. Грошевого так В.М.Хотенця, — Харків, — 2000р. — 496 с.).
А. Конституційні принципи
