9.4.5. Складання і передача замовникові звіту про оцінку

9.4.5.1.Загальні вимоги до складання звіту про оцінку і до підготовки висновку про оцінку прав на ОІВ

Результати оцінки оформлюються або у вигляді звіту про оцінку, або у вигляді акту оцінки.

Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна і підтверджує виконані процедури оцінки прав на ОІВ суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарської діяльності згідно із договором. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо здійснювали оцінку, і скріплюється печаткою і підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку, порядку його оформлення і рецензування встановлюються Національним стандартом 1 "Загальні принципи оцінки майна і майнових прав" [68]. Звіт про оцінку майна повинен містити розділи, які розкривають зміст проведених процедур і використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна і підтверджує виконані процедури з оцінки прав на ОІВ, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки прав на ОІВ для складання акту оцінки передбачене попереднє проведення оцінки повністю або частково суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарської діяльності, звіт про оцінку прикладається до акту оцінки прав на ОІВ. Акт оцінки підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Зміст, форма, порядок складання, затвердження і термін дії акту оцінки встановлюються Кабінетом Міністрів України [3].

Звіт про оцінку може складатися у повній або в короткій формі.

Звіт про оцінку, складений у повній формі, повинен містити:

−опис об'єкта оцінки, що дає можливість його ідентифікувати;

−дату оцінки і дату завершення складання звіту, а в разі потреби - термін дії звіту і висновку про вартість майна згідно із вимогами законодавства;

−мету проведення оцінки і обґрунтування вибору відповідної бази оцінки;

−перелік нормативно-правових актів, згідно із якими здійснювалася оцінка;

−перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки;

389

−виклад всіх припущень, у межах яких проводилася оцінка;

−опис і аналіз зібраних і використаних під час проведення оцінки вихідних даних та іншої інформації ;

−висновки щодо аналізу чинного використання та найбільш ефективного використання об'єкта оцінки;

−виклад змісту застосованих методичних підходів, методів і оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких було підготовлено висновок про вартість майна;

−письмова заява оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об'єкта оцінки (у випадку неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки та інших нормативно-правових актів з оцінки під час її проведення, інші заяви, які є важливими для підтвердження вірогідності та об'єктивності оцінки майна і висновку про його вартість;

−висновок про вартість майна;

−додаток із копіями всіх вихідних даних, а також в разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз'яснюють і підтверджують припущення і розрахунки.

Звіт про оцінку дозволяється складати в короткій формі у випадку доробки (актуалізації) оцінки об'єкта оцінки на нову дату оцінки, а також в інших випадках, визначених відповідними національними стандартами.

Узвіті про оцінку, складеному в короткій формі, повинні відображуватися етапи проведення незалежної оцінки, здійснені оціночні процедури, міститися висновок про вартість, а також зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація.

Узвіті про оцінку, складеному в короткій формі з метою доробки (актуалізації) оцінки на нову дату, повинні відображуватися:

−дата оцінки і дата завершення складання звіту, а в разі потреби - термін дії звіту та висновку про вартість майна згідно із вимогами законодавства;

−мета проведення оцінки і перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки;

390

−перелік нормативно-правових актів, згідно із якими проводилася оцінка;

−додаткові відомості про зібрані і використані під час доробки (актуалізації) оцінки вихідних даних та інша інформація про об'єкт оцінки, яка може вплинути на вірогідність і об'єктивність оцінки майна, проведеної на нову дату;

−висновки щодо чинного та найбільш ефективного використання об'єкта оцінки, зміни у них порівняно із попередньою датою оцінки;

−зміст використаних методичних підходів, методів і оціночних процедур, в разі потреби – із викладенням необхідних розрахунків, а також зміст відповідних застережень і припущень;

−висновок про вартість майна.

Відповідними національними стандартами можуть передбачатися додаткові вимоги до змісту звіту про оцінку майна в короткій формі.

Документи та інші інформаційні матеріали, зібрані оцінювачами в процесі проведення оцінки, разом зі звітом про оцінку майна зберігаються в архіві суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарської діяльності не менше п'яти років, якщо інше не встановлено договором на проведення оцінки майна.

Висновок про вартість прав на ОІВ повинен містити відомості

про:

−замовника оцінки та виконавця звіту про оцінку;

−назву об'єкта оцінки і його коротку характеристику;

−мету і дату оцінки;

−вид обумовленої вартості;

−використані методичні підходи;

−величину вартості, отриманої в результаті оцінки.

В разі потреби оцінювач має право відобразити у висновку свої припущення і застереження щодо використання результатів оцінки.

Висновок підписується оцінювачем (оцінювачами), який безпосередньо проводив оцінку майна, і скріплюється печаткою і підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарської діяльності. Законодавством можуть бути встановлені додаткові вимоги до оформлення висновку про вартість об'єкта оцінки.

391

Звіт про оцінку майна, додаток до нього готуються у кількості не менше двох екземплярів, один із яких зберігається у оцінювача, а інші передаються замовникові після реєстрації в книзі обліку виданих документів.

Вірогідність звіту про оцінку може бути оскаржена. Спір щодо вірогідності звіту підлягає вирішенню судом, арбітражним судом відповідно до встановленої підвідомчості або третейським судом за згодою сторін спору. У тому випадку, коли чинне українське законодавство передбачає обов'язковість здійснення угоди, суд може зобов'я- зати сторони здійснити операцію за ціною, визначеною у судовому рішенні.

9.4.5.2. Рекомендації з оформлення звіту про оцінку

Титульний аркуш. На титульному аркуші вказується найменування та адреса об'єкта оцінки, дата оцінки, найменування клієнта і оцінювача.

Супровідний лист. Супровідний лист на ім'я замовника передує звіту. У ньому підтверджується факт закінчення робіт з оцінки, наводяться основні характеристики об'єкта оцінки та отримана в результаті оцінки величина вартості власності.

Вступна частина. З короткого викладу основних фактів і висновків починається звіт про оцінку будь-якого виду власності. По суті, це реферат звіту обсягом в одну - дві сторінки. Він є обов'язковим і необхідним елементом, оскільки особи, які приймають рішення, як правило, не мають часу на вивчення всього звіту. Якість документа зможуть ретельно перевірити відповідні фахівці замовника, а першій особі необхідна лише стисла інформація про вихідні дані, використані методи оцінки і отримані результати.

Перша частина такого реферату фактично повторює те, що записано в додатку до договору на надання оціночних послуг, технічного завдання на оцінку. А друга половина висвітлює методи оцінки й отримані результати.

Вступна частина звіту містить також інформацію про встановлену термінологію і позначення. Тут особливу увагу слід звернути на визначення обраного виду вартості, яку треба буде одержати при оцінці.

Допущення і обмежувальні умови записуються у вигляді стандартних формулювань. Зазвичай обумовлюється, що оцінювач використовує дані, що надаються замовником, без їхньої додаткової перевірки; що оцінка є дійсною лише на дату її проведення і відповідає меті, зазначеній у завданні; що оцінювач не зобов'язаний свідчити в суді тощо.

392

Опис об'єкта оцінки. Говорячи про інтелектуальну власність як об'єкт оцінки, необхідно провести її формалізований опис, а також навести приклади практичної реалізації (призначення та характеристики товарів, вироблених із використанням виключних прав). Необхідно визначити час і територію дії охоронних документів. Опис історії об'єкта допоможе в подальшому визначитися із життєвим циклом оцінюваної власності, на базі якого згодом будуватиметься прогноз грошових потоків. Рішенню цього ж завдання служить і опис вигід, що забезпечуються об'єктом оцінки його власникові. Для цього варто визначити, якими перевагами володіє продукція підприємства у порівнянні із товарами, виробленими конкурентами.

По кожному ОІВ визначається патентовласник або власник ОІВ, його автори, стан патентної охорони, правомірність включення прав на ОІВ до переліку оцінюваних об'єктів із урахуванням мети оцінки. За результатами аналізу встановлюється перелік прав на ОІВ, що підлягають оцінці. Розглядаються діючі на момент оцінки ліцензійні та інші договори, рішення судів тощо.

Економічний аналіз. При складанні огляду стану економіки варто приділити особливу увагу відомостям, які можуть вплинути на майбутні грошові потоки від оцінюваної власності. Потрібно особливо відзначити, який вплив здійснюють зміни в економіці регіону, де реалізується інтелектуальна власність.

При описі галузі необхідно дати загальне уявлення про її особливості, поточний стан і перспективи розвитку. Особливу увагу слід приділити ринку збуту продуктів, що містять інтелектуальну власність, тенденціям його розвитку. Необхідно проаналізувати склад учасників цього ринку і визначити місце, яке на ньому займає дане підприємство.

Опис підприємства має містити відомості про його історію, поточну діяльність, про його систему постачання і систему збуту, про стан роботи з маркетингу і, звичайно, повинен бути присутнім його бізнесплан. Особлива увага має бути приділена менеджменту і, зокрема, досвіду роботи керівництва фірми. Треба відзначити, що структура підприємства не повинна братися до уваги, якщо проводиться оцінка не всього бізнесу, а лише його нематеріальних активів.

Фінансовий аналіз. Цей розділ починається з опису нормалізації бухгалтерської звітності, що передбачає приведення видатків і доходів підприємства до типових ринкових умов. Для цього мають бути виключені неопераційні активи і всі грошові потоки, пов'язані з ними, повинні бути зняті із розгляду всі видатки і доходи, не пов'язані із основною виробничою діяльністю. Розрахунок собівартості має ґрунтуватися на діючих ринкових цінах на сировину, комплектуючі, енергоносії, послуги тощо. Якщо заробітна плата персоналу відрізняється від середніх значень, що існують у галузі в розглянутому регіоні, до собівартості по-

393

винні бути внесені відповідні виправлення. Так само повинна бути проаналізована і структура збуту підприємства, повинні бути виявлені продажі за заниженими і за завищеними цінами і внесені виправлення до обсягу реалізації. За нормалізованою звітністю будується грошовий потік підприємства, а на базі бізнес-планів і діаграми життєвого циклу об'є- кта інтелектуальної власності будується прогноз грошових потоків на кілька років уперед (не менш трьох і не більше десяти років). Дуже відповідальним і непростим етапом роботи є виділення серед загальних грошових потоків підприємства потоків коштів, що генеруються оцінюваною власністю. Висновки на цьому етапі повинні бути вагомо аргументовані. Настільки ж відповідальною частиною роботи є визначення норми дисконтування як величини, що характеризує ризик, властивий даному бізнесу. Аналіз цього ризику будується на порівнянні відносних фінансових показників (ліквідність, оборотність, рентабельність) підприємства за кілька (3-5) років, що передують оцінці, а також на базі оцінки рівня менеджменту і маркетингу.

Синтез оцінки. Цей розділ будується за наступною схемою:

-розгляд підходів до оцінки і застосовуваності кожного з них;

-опис вихідних даних, методів, процедури і результатів оцінки по кожному із використаних підходів;

-узгодження отриманих результатів через надання експертним шляхом відносної ваги результатам застосування різних підходів і одержання остаточного значення вартості об'єкта оцінки, як середньозваженої величини.

Слід обґрунтувати вибір методу оцінки із урахуванням мети оцінки, наявності вихідних даних для аналізу, умов використання ОІВ.

Оцінка може проводитися із використанням декількох методів оцінки. При виборі параметрів, що входять до розрахункової формули вартості ОІВ, повинні бути обґрунтовані їхні кількісні значення. Звіт може містити інші відомості, які, на думку оцінювача, є суттєво важливими для повноти відбиття застосованого ним методу.

Сертифікація оцінки. Завершальний розділ звіту починається із сертифіката вартості, що містить:

-заяву про особисту незацікавленість оцінювача в оцінюваній власності;

-висновок про діапазон, у якому перебуває вартість об'єкта оцінки;

-думку оцінювача про конкретну величину вартості, розрахованої в гривнях і доларах США.

394