- •Вступ
- •1.5. Ринкова рівновага та механізм її досягнення
- •1.6. Сутність та структура господарського механізму
- •1.7. Підприємництво та власність, її різновиди
- •1.8. Витрати виробництва, ціна та прибуток
- •1.9. Державне регулювання економіки
- •2.2. Сутність та економічний зміст інтелектуального капіталу
- •2.3. Класифікація видів інтелектуального капіталу за ознаками
- •3.1. Сутність та джерела інвестицій
- •3.2. Інноваційна діяльність в сфері інтелектуальної економіки
- •3.3. Інноваційна модель розвитку економіки та її стратегія
- •3.4. Міжнародний рух капіталу та економічна інтеграція
- •4. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ В СИСТЕМІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
- •4.2. Корпоративні трансакції та корпоративні права
- •4.3. Інтелектуальна власність як складова активів, її ознаки
- •4.6. Економічний аналіз нематеріальних активів
- •5.1. Фінанси в системі економічних відносин
- •5.4. Фінансова політика нематеріальних активів
- •5.5. Облікова політика нематеріальних активів.
- •6.1 Принципи побудови та організації бухгалтерського обліку об’єктів нематеріальних активів
- •6.2. Система рахунків бухгалтерського обліку
- •7.1. Вимоги до проведення амортизації нематеріальних активів
- •7.2. Методи амортизації нематеріальних активів
- •7.3. Переоцінка нематеріальних активів
- •8.1. Безоплатне одержання та передача нематеріальних активів
- •8.2. Внесення нематеріальних активів до Статутного капіталу
- •8.4. Продаж нематеріальних активів
- •8.5. Бухгалтерський облік роялті
- •9. МЕХАНІЗМ КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ТА ЙОГО ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ
- •9.3. Комерціалізація інтелектуальної власності та її механізм
- •10. ОПОДАТКУВАННЯ ОПЕРАЦІЙ З НЕМАТЕРІАЛЬНИМИ АКТИВАМИ
- •10.1 Визачення
- •10.3. Операції придбання нематеріальних активів на корпоративних умовах та на умовах здійснення спільної діяльності
- •10.5. Операції придбання нематеріальних активів, що не передбачають передачі права власності на таке майно та на умовах подальшої реалізації їх іншим особам
- •10.6. Операції з продажу нематеріальних активів
- •ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ДО ЧАСТИНИ І
- •ВСТУП
- •1. ПОНЯТТЯ РИНКУ, ВАРТОСТІ, ЦІНИ
- •1.1. Поняття ринку
- •1.2. Вартість
- •1.3. Ціна та її формування
- •1.3.1. Формування рівноважної ціни
- •1.3.2. Оцінка знизу і оцінка зверху
- •1.4. Зміна вартості грошей у часі
- •1.4.1. Основні закони фінансів
- •1.4.2. Техніка розрахунку дійсної вартості
- •1.4.2.1. Формула дисконтованого грошового потоку
- •1.4.2.2. Дійсна вартість нескінченного потоку постійних платежів
- •1.4.3. Складний відсоток і періодичність платежів
- •Простий відсоток
- •Складний відсоток
- •2.1. Право на об'єкти інтелектуальної власності
- •3. ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ І МЕТОДИ ОЦІНКИ ВАРТОСТІ ПРАВ НА ОБ'ЄКТИ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
- •3.1. Підходи до оцінки
- •3.1.1. Загальна характеристика підходів
- •3.1.2. Витратний підхід
- •3.1.3. Порівняльний підхід
- •3.1.4. Дохідний підхід
- •3.2.1. Зв'язок між підходами і методами оцінки
- •3.2.2. Метод прямого відновлення
- •3.2.3. Метод заміщення
- •3.2.4. Метод фактичних витрат
- •3.2.5. Метод приведених витрат
- •3.2.6. Метод порівняння продажів
- •3.2.7. Метод прямої капіталізації доходу
- •3.2.8. Метод дисконтування грошових потоків
- •3.2.9. Метод надлишкового прибутку
- •3.2.10. Метод роялті
- •3.2.11. Метод звільнення від роялті
- •4.1. Оцінка ризиків
- •4.1.1. Поняття невизначеності та ризику
- •4.1.2. Аналіз чутливості
- •4.1.3. Аналіз сценаріїв
- •4.1.4. Імітаційне моделювання Монте-Карло
- •4.2. Визначення ставки дисконту
- •4.2.1. Сутність дисконтування
- •4.2.2. Модель оцінки капітальних активів (САРМ)
- •4.2.3. Кумулятивний підхід
- •4.2.4. Поправка на країновий ризик
- •4.3. Визначення ставки роялті
- •4.3.1. Зв'язок між роялті і ставкою роялті
- •4.3.2. Визначення ставки роялті для орієнтовних розрахунків
- •4.3.5. Приклад розрахунку ставки роялті
- •5.1. Загальний порядок оцінки
- •5.1.1. Алгоритм оцінки
- •5.1.2. Ідентифікація предмета оцінки
- •5.1.3. Визначення мети оцінки
- •5.1.4. Вибір бази оцінки
- •5.1.4.1. Загальні положення
- •5.1.4.2. Ринкова вартість
- •5.1.4.3. Вартість на відкритому ринку
- •5.1.4.4. Вартість при існуючому використанні
- •5.1.4.5. Розрахункова вартість реалізації
- •5.1.4.6. Розрахункова вартість обмеженої реалізації
- •5.1.4.7. Залишкова вартість заміщення
- •5.1.4.8. Вартість оренди на відкритому ринку
- •5.1.4.9. Розрахункова майбутня вартість оренди
- •5.1.4.10. Утилізаційна вартість
- •5.1.4.11. Вартість для страхування і оподаткування
- •5.1.4.12. Інвестиційна вартість
- •5.2. Оцінка прав на об'єкти промислової власності
- •5.2.1. Оцінка прав на винаходи і корисні моделі
- •5.2.1.1. Оцінка на базі витратного підходу
- •5.2.1.2. Порівняльний підхід
- •5.2.1.3. Дохідний підхід
- •5.2.2. Оцінка прав на промисловий зразок
- •5.2.3. Оцінка прав на торговельну марку
- •5.2.4.1. Нормативно-правова база оцінки
- •5.2.4.2. Формули для розрахунку вартості прав
- •5.2.4.4. База роялті
- •5.2.4.5. Ставка роялті
- •5.2.4.6. Оцінка прав на програми для ЕОМ
- •6.1.1. Поняття гудвіла
- •6.1.2. Оцінка гудвілу
- •6.2.1. Людський капітал як об'єкт оцінки
- •6.2.2. Кількісна оцінка інтелекту
- •7. ОЦІНКА ПРЕДМЕТА ЛІЦЕНЗІЇ
- •7.1. Ліцензія і ціна ліцензії
- •7.2. Фактори, що визначають ціну ліцензії
- •7.3. Види ліцензійних платежів
- •7.4. Визначення ціни ліцензії на основі розміру прибутку ліцензіата
- •7.4.1. Формула для розрахунку
- •7.5. Визначення ціни ліцензії за методом роялті
- •7.5.1. Формула для розрахунку ціни ліцензії
- •7.5.2. Розрахунковий термін дії ліцензії
- •7.5.3. Визначення величини грошових потоків
- •7.6. Визначення ціни ліцензії у вигляді паушального платежу
- •8.1. Завдання аналізу
- •8.2. Критерії економічної ефективності
- •8.3. Чиста дійсна вартість (NPV)
- •8.4. Період окупності (PBP)
- •2.8.5. Внутрішня норма віддачі (IRR)
- •8.6. Індекс прибутковості (PI)
- •8.7. Середній дохід на чистий капітал (BRR)
- •9.1.3. Міжнародні стандарти оцінки
- •9.1.4. Європейські стандарти оцінки
- •9.2. Суб'єкти оціночної діяльності
- •9.3. Основи проведення оцінки
- •9.3.1. Випадки проведення оцінки
- •9.3.2. Підстави для проведення оцінки
- •9.4. Етапи проведення оцінки
- •9.4.2. Аналіз ринку, до якого відноситься об'єкт оцінки
- •9.4.5. Складання і передача замовникові звіту про оцінку
- •9.4.5.2. Рекомендації з оформлення звіту про оцінку
- •9.4.5.3. Рецензування звіту (акту) про оцінку прав на ОІВ
4)індекс прибутковості;
5)середній дохід на чистий капітал.
8.3.Чиста дійсна вартість (NPV)
При оцінці економічної ефективності проекту головним завданням є визначення вартості майбутніх вигід, які можна одержати протягом терміну реалізації проекту. При цьому майбутня вартість вигід через процедуру дисконтування приводиться до їхньої дійсної вартості [66].
Припустимо, що необхідно ухвалити рішення щодо одного із двох інвестиційних проектів (табл. 2.23):
|
|
Таблиця 2.23 |
|
Порівняння інвестиційних проектів |
|
|
|
|
|
|
|
|
Проект А |
|
Проект В |
Дійсна вартість майбутніх вигід, грн. |
100 000 |
|
100 000 |
Сума початкових інвестицій, грн. |
20 000 |
|
40 000 |
Як випливає із умови дійсна вартість майбутніх вигід обох проектів однакова, тобто обидва проекти сьогодні мають однакову вартість. Проте, якщо розглядати їх як об'єкти для інвестицій, то перевагу варто надати проекту А, оскільки він вимагає менших початкових інвестицій. Інакше кажучи, вкладаючи гроші у проект А, можна одержати більший приріст капіталу.
Якщо розглядати це завдання в термінах аналізу дисконтованого грошового потоку, то критерієм при виборі проектів є різниця між сумою дисконтованих грошових потоків і початкових інвестицій, що нази-
вається чистою дійсною вартістю (net present value - NPV):
|
|
|
n |
|
1 |
|
|
|
|
|
NPV = −Co +∑Ct · |
|
|
, |
|
|
|
|
(1 |
+it ) |
t |
||
|
|
|
t =1 |
|
|
||
де: |
NPV – |
чиста дійсна вартість; |
|
|
|
||
|
Co |
– |
сума початкової інвестиції; |
|
|
||
|
Ct |
– |
майбутній грошовий потік періоду t; |
||||
|
it |
– |
норма дисконтування (ставка дисконту), що |
||||
|
|
|
відповідає періоду t. |
|
|
|
|
Ставку дисконту i можна розрахувати, наприклад, за рівнянням
САРМ:
361
|
i =CRF +(CM −CRF ) β, |
де: i – |
ставка дисконту, рівна очікуваній нормі прибутку |
|
на власний капітал; |
CRF – безризикова ставка прибутку рівна, наприклад, нормі оплати по державних цінних паперах;
CM – середньоринкова ставка прибутку;
β - фактор ризику (див. підрозділ 2.4).
Позитивне значення NPV - чистої дійсної вартості - вказує на те, що при вимірюванні поточними грошима, грошовий потік від проекту перевищує витрати на його здійснення. Отже, позитивне значення NPV є критерієм прийнятності інвестиційного проекту. При цьому величина норми дисконтування визначається альтернативною вартістю капіталу, тобто тією вартістю, яку одержав би інвестор при вкладанні грошей у проект із рівним ризиком.
Інакше кажучи, чим більшим буде значення NPV за однакової початкової інвестиції, тим ціннішим буде право на об'єкт права інтелектуальної власності, що генерує позитивний грошовий потік у даному проекті.
Зі сказаного вище можна зробити висновок про те, що максимізація NPV відповідає цілям фірми щодо збільшення вартості активів і може складати основний напрям діяльності менеджерів.
Чиста дійсна вартість, як критерій ефективності інвестиційного проекту, є досить коректною і економічно обґрунтованою. По-перше, чиста дійсна вартість враховує зміну вартості грошей у часі. Інші інвестиційні критерії, як це буде показано нижче, цього не враховують. По-
друге, чиста дійсна вартість залежить лише від прогнозованого грошового потоку і альтернативної вартості капіталу. По-третє, чиста дійсна вартість має властивість аддитивності, тобто чисті дійсні вартості декількох проектів можна складати, оскільки всі вони виражені в "сьогоднішніх" грошах. При спільному розгляді "поганого" і "доброго" проекту позитивний загальний баланс не введе експерта в оману.
Для застосування критерію чистої дійсної вартості необхідно:
−спрогнозувати всі грошові потоки проекту протягом строку володіння, включаючи грошовий потік можливого продажу наприкінці проекту;
−визначити альтернативну вартість капіталу на фінансовому ринку;
362
−визначити справжню вартість майбутніх грошових потоків шляхом дисконтування за нормою, рівною альтернативній вартості капіталу;
−визначити чисту дійсну вартість шляхом віднімання від справжньої вартості майбутніх грошових потоків суми початкових інвестицій;
−вибрати з кількох варіантів проект, що має максимальне значення чистої дійсної вартості.
8.4.Період окупності (PBP)
Досить часто для оцінки ефективності інвестицій застосовують критерій, що вимірює час, необхідний для того, щоб сума грошових потоків від проекту стала рівною сумі початкових інвестицій.
Період окупності (Payback period) може бути розрахований або на основі грошових потоків до сплати податків, або на основі грошових потоків після сплати податків, що має бути зазначене при розрахунку.
Цей показник роботи інвестицій використовується інвесторами, які хочуть швидко і просто довідатися про те, коли відбудеться повне повернення вкладеного капіталу. Для інвесторів власного капіталу періодом окупності є величина, зворотна коефіцієнту капіталізації власного капіталу:
PBP = 1 , RE
де: РВР - період окупності;
RE – коефіцієнт капіталізації власного капіталу.
Як показник період окупності є простим і легко зрозумілим. Проте, він має суттєві недоліки.
Припустимо, що розглядаються проекти C і D (табл. 2.24):
|
|
|
|
|
|
Таблиця 2.24 |
|
|
|
Порівняння інвестиційних проектів |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
Проект |
|
Грошові потоки |
|
Період |
|
NPV при |
|
|
1 рік |
2 рік |
3 рік |
4 рік |
окупності |
|
10% |
C |
- 2000 |
2000 |
0 |
0 |
1 рік |
|
- 182 |
D |
- 2000 |
1000 |
1000 |
5000 |
2 роки |
|
+ 3492 |
|
|
|
|
|
|
363 |
Якщо у якості критерію застосувати NPV, то при альтернативній вартості капіталу 10% проект D є більш ефективним.
Якщо за критерій прийняти період окупності, то для повернення інвестицій у проект C потрібен один рік, а для повернення інвестицій у проект D потрібні два роки. Якщо використовувати правило окупності з обмежувальним періодом один рік, то слід прийняти проект C. Якщо обмежувальний період дорівнює двом рокам, можна приймати обидва проекти. Незважаючи на вибір обмежувального періоду, правило окупності дає результати, відмінні від NPV.
Причина різниці полягає в тому, що окупність надає однакового значення всім грошовим потокам протягом обмежувального періоду і не враховує всі наступні платежі.
Для використання правила окупності кожна фірма повинна вибрати підходящий для неї обмежувальний період залежно від строку життя проекту.
Таким чином, період окупності може бути використаний лише для порівняння інвестицій із подібними інвестиційними характеристиками.
2.8.5. Внутрішня норма віддачі (IRR)
Внутрішня норма віддачі (Internal rate of return - IRR) - це норма дисконтування, за якої чиста дійсна вартість дорівнює нулю. Інакше кажучи, при дисконтуванні грошового потоку за нормою IRR дійсна вартість повернення капіталу дорівнює початковим інвестиціям.
Для знаходження IRR задача аналізу дисконтованого грошового потоку вирішується у зворотньому порядку: всі позитивні і негативні грошові потоки проекту аналізуються для визначення норми дисконтування, за якої їхня дійсна вартість дорівнює початковим інвестиціям.
Метод внутрішньої норми віддачі називається також аналізом віддачі. Хоча цей термін є неточним і зустрічається в різних контекстах, метод IRR розглядається як типовий приклад аналізу віддачі.
Практичне обчислення IRR зазвичай побудоване на ітераційному процесі, що полягає у підбиранні підходящої норми дисконтування для існуючих грошових потоків. Розглянемо простий проект (табл. 2.25):
364
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 2.25 |
|
|
Вихідні дані |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
2 період |
|
|
0 період |
|
|
|
1 період |
||||
Початкова інвестиція |
|
- 4000 |
|
|
|
|
- |
|
- |
Грошові потоки |
|
- |
|
|
|
|
2000 |
4000 |
|
Для цього проекту внутрішня норма віддачі IRR повинна перет- |
|||||||||
ворювати наступне рівняння в тотожність: |
|
|
|
|
|
||||
NPV = −4000 + |
2000 |
|
+ |
|
|
4000 |
= 0. |
|
|
1 + IRR |
(1 |
+ IRR)2 |
|
||||||
|
|
|
|
|
Необхідна умова NPV = 0 досягається за IRR =0,28.
Одним із способів визначення IRR є графічний, за яким кілька обчислених точок з'єднують плавною кривою (рис. 2.11). Швидше і точніше IRR визначається за допомогою фінансового калькулятора або комп'ютера.
Рис. 2.11 До визначення значення IRR
Повертаючись до розглянутого прикладу, можна сказати, що в даний проект доцільно інвестувати, якщо альтернативна вартість капіталу є меншою за внутрішню норму віддачі. При альтернативній вартості капіталу меншій, ніж 28% – NPV є більшим нуля і навпаки. Інакше ка-
365