- •Вступ
- •1.5. Ринкова рівновага та механізм її досягнення
- •1.6. Сутність та структура господарського механізму
- •1.7. Підприємництво та власність, її різновиди
- •1.8. Витрати виробництва, ціна та прибуток
- •1.9. Державне регулювання економіки
- •2.2. Сутність та економічний зміст інтелектуального капіталу
- •2.3. Класифікація видів інтелектуального капіталу за ознаками
- •3.1. Сутність та джерела інвестицій
- •3.2. Інноваційна діяльність в сфері інтелектуальної економіки
- •3.3. Інноваційна модель розвитку економіки та її стратегія
- •3.4. Міжнародний рух капіталу та економічна інтеграція
- •4. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ В СИСТЕМІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
- •4.2. Корпоративні трансакції та корпоративні права
- •4.3. Інтелектуальна власність як складова активів, її ознаки
- •4.6. Економічний аналіз нематеріальних активів
- •5.1. Фінанси в системі економічних відносин
- •5.4. Фінансова політика нематеріальних активів
- •5.5. Облікова політика нематеріальних активів.
- •6.1 Принципи побудови та організації бухгалтерського обліку об’єктів нематеріальних активів
- •6.2. Система рахунків бухгалтерського обліку
- •7.1. Вимоги до проведення амортизації нематеріальних активів
- •7.2. Методи амортизації нематеріальних активів
- •7.3. Переоцінка нематеріальних активів
- •8.1. Безоплатне одержання та передача нематеріальних активів
- •8.2. Внесення нематеріальних активів до Статутного капіталу
- •8.4. Продаж нематеріальних активів
- •8.5. Бухгалтерський облік роялті
- •9. МЕХАНІЗМ КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ТА ЙОГО ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ
- •9.3. Комерціалізація інтелектуальної власності та її механізм
- •10. ОПОДАТКУВАННЯ ОПЕРАЦІЙ З НЕМАТЕРІАЛЬНИМИ АКТИВАМИ
- •10.1 Визачення
- •10.3. Операції придбання нематеріальних активів на корпоративних умовах та на умовах здійснення спільної діяльності
- •10.5. Операції придбання нематеріальних активів, що не передбачають передачі права власності на таке майно та на умовах подальшої реалізації їх іншим особам
- •10.6. Операції з продажу нематеріальних активів
- •ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ДО ЧАСТИНИ І
- •ВСТУП
- •1. ПОНЯТТЯ РИНКУ, ВАРТОСТІ, ЦІНИ
- •1.1. Поняття ринку
- •1.2. Вартість
- •1.3. Ціна та її формування
- •1.3.1. Формування рівноважної ціни
- •1.3.2. Оцінка знизу і оцінка зверху
- •1.4. Зміна вартості грошей у часі
- •1.4.1. Основні закони фінансів
- •1.4.2. Техніка розрахунку дійсної вартості
- •1.4.2.1. Формула дисконтованого грошового потоку
- •1.4.2.2. Дійсна вартість нескінченного потоку постійних платежів
- •1.4.3. Складний відсоток і періодичність платежів
- •Простий відсоток
- •Складний відсоток
- •2.1. Право на об'єкти інтелектуальної власності
- •3. ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ І МЕТОДИ ОЦІНКИ ВАРТОСТІ ПРАВ НА ОБ'ЄКТИ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
- •3.1. Підходи до оцінки
- •3.1.1. Загальна характеристика підходів
- •3.1.2. Витратний підхід
- •3.1.3. Порівняльний підхід
- •3.1.4. Дохідний підхід
- •3.2.1. Зв'язок між підходами і методами оцінки
- •3.2.2. Метод прямого відновлення
- •3.2.3. Метод заміщення
- •3.2.4. Метод фактичних витрат
- •3.2.5. Метод приведених витрат
- •3.2.6. Метод порівняння продажів
- •3.2.7. Метод прямої капіталізації доходу
- •3.2.8. Метод дисконтування грошових потоків
- •3.2.9. Метод надлишкового прибутку
- •3.2.10. Метод роялті
- •3.2.11. Метод звільнення від роялті
- •4.1. Оцінка ризиків
- •4.1.1. Поняття невизначеності та ризику
- •4.1.2. Аналіз чутливості
- •4.1.3. Аналіз сценаріїв
- •4.1.4. Імітаційне моделювання Монте-Карло
- •4.2. Визначення ставки дисконту
- •4.2.1. Сутність дисконтування
- •4.2.2. Модель оцінки капітальних активів (САРМ)
- •4.2.3. Кумулятивний підхід
- •4.2.4. Поправка на країновий ризик
- •4.3. Визначення ставки роялті
- •4.3.1. Зв'язок між роялті і ставкою роялті
- •4.3.2. Визначення ставки роялті для орієнтовних розрахунків
- •4.3.5. Приклад розрахунку ставки роялті
- •5.1. Загальний порядок оцінки
- •5.1.1. Алгоритм оцінки
- •5.1.2. Ідентифікація предмета оцінки
- •5.1.3. Визначення мети оцінки
- •5.1.4. Вибір бази оцінки
- •5.1.4.1. Загальні положення
- •5.1.4.2. Ринкова вартість
- •5.1.4.3. Вартість на відкритому ринку
- •5.1.4.4. Вартість при існуючому використанні
- •5.1.4.5. Розрахункова вартість реалізації
- •5.1.4.6. Розрахункова вартість обмеженої реалізації
- •5.1.4.7. Залишкова вартість заміщення
- •5.1.4.8. Вартість оренди на відкритому ринку
- •5.1.4.9. Розрахункова майбутня вартість оренди
- •5.1.4.10. Утилізаційна вартість
- •5.1.4.11. Вартість для страхування і оподаткування
- •5.1.4.12. Інвестиційна вартість
- •5.2. Оцінка прав на об'єкти промислової власності
- •5.2.1. Оцінка прав на винаходи і корисні моделі
- •5.2.1.1. Оцінка на базі витратного підходу
- •5.2.1.2. Порівняльний підхід
- •5.2.1.3. Дохідний підхід
- •5.2.2. Оцінка прав на промисловий зразок
- •5.2.3. Оцінка прав на торговельну марку
- •5.2.4.1. Нормативно-правова база оцінки
- •5.2.4.2. Формули для розрахунку вартості прав
- •5.2.4.4. База роялті
- •5.2.4.5. Ставка роялті
- •5.2.4.6. Оцінка прав на програми для ЕОМ
- •6.1.1. Поняття гудвіла
- •6.1.2. Оцінка гудвілу
- •6.2.1. Людський капітал як об'єкт оцінки
- •6.2.2. Кількісна оцінка інтелекту
- •7. ОЦІНКА ПРЕДМЕТА ЛІЦЕНЗІЇ
- •7.1. Ліцензія і ціна ліцензії
- •7.2. Фактори, що визначають ціну ліцензії
- •7.3. Види ліцензійних платежів
- •7.4. Визначення ціни ліцензії на основі розміру прибутку ліцензіата
- •7.4.1. Формула для розрахунку
- •7.5. Визначення ціни ліцензії за методом роялті
- •7.5.1. Формула для розрахунку ціни ліцензії
- •7.5.2. Розрахунковий термін дії ліцензії
- •7.5.3. Визначення величини грошових потоків
- •7.6. Визначення ціни ліцензії у вигляді паушального платежу
- •8.1. Завдання аналізу
- •8.2. Критерії економічної ефективності
- •8.3. Чиста дійсна вартість (NPV)
- •8.4. Період окупності (PBP)
- •2.8.5. Внутрішня норма віддачі (IRR)
- •8.6. Індекс прибутковості (PI)
- •8.7. Середній дохід на чистий капітал (BRR)
- •9.1.3. Міжнародні стандарти оцінки
- •9.1.4. Європейські стандарти оцінки
- •9.2. Суб'єкти оціночної діяльності
- •9.3. Основи проведення оцінки
- •9.3.1. Випадки проведення оцінки
- •9.3.2. Підстави для проведення оцінки
- •9.4. Етапи проведення оцінки
- •9.4.2. Аналіз ринку, до якого відноситься об'єкт оцінки
- •9.4.5. Складання і передача замовникові звіту про оцінку
- •9.4.5.2. Рекомендації з оформлення звіту про оцінку
- •9.4.5.3. Рецензування звіту (акту) про оцінку прав на ОІВ
Точне визначення вартості гудвілу може бути досить корисним, оскільки останній всі частіше фігурує у судових спорах, договорах купів- лі-продажу підприємств, податкових розглядах. Оцінка вартості гудвілу є досить корисною для керівників підприємства, які хочуть довідатися про стан його "здоров'я". Оскільки значна позитивна величина гудвілу засвідчує значні ресурси для розвитку бізнесу, а його негативне значення може повідомляти про те, що підприємство рухається до банкрутства.
Оцінка гудвілу є необхідною у випадку продажу підприємства (бізнесу), оскільки таке підприємство повинне оцінюватися як сума його активів і гудвілу. Тобто підприємство, яке має гудвіл, коштує дорожче, ніж те, яке його не має.
6.1.2. Оцінка гудвілу
Нижче наведена методика і приклад оцінки гудвілу, засновані на формулі податкового відомства США.
Відповідно до цієї методики дійсна вартість гудвілу визначається після сплати податків за наступною формулою:
PV = |
Пcp − ПMA |
, |
(2.4) |
|
K |
|
де: Пср – середньорічний наведений прибуток підприємства після оподатковування;
ПМА – середньорічний прибуток від ринкової вартості матеріальних активів за винятком пасивів (на основі вибраної стандартної норми прибутку для галузі);
К – коефіцієнт капіталізації. Розрахунок проводиться у такій послідовності:
1.Визначається середньорічний прибуток підприємства за розрахунковий період (не менше 5 років);
2.Визначається середня вартість матеріальних активів за той самий період;
3.Визначається прибуток, який генерують матеріальні активи:
ПМА=СМА·Нп, (2.5)
де: СМА - середня вартість матеріальних активів;
Нп - норма прибутку в середньому по галузі;
336
4. Визначається вартість гудвілу за формулою:
PV = |
Пcp − ПMA |
. (2.6) |
|
||
|
K |
Нижче наведено приклад розрахунку вартості гудвілу.
Таблиця 2.16
Розрахунок середньорічного прибутку Пср
Фінансовий рік |
Прибуток після |
Виправлення |
Наведений |
оподатковування |
прибуток, грн. |
||
1 |
71479 |
- |
71479 |
2 |
57616 |
5692 |
51924 |
3 |
66540 |
743 |
65797 |
4 |
72920 |
10791 |
62129 |
5 |
58720 |
9405 |
49315 |
Усього за 5 років |
|
|
300644 |
Середньорічний прибуток за 5 років |
|
60129 |
Таблиця 2.17
Розрахунок середньої вартості матеріальних активів СМА, грн.
Фінансо- |
Вартість |
Вартість немате- |
Пасиви |
Вартість матеріа- |
вий рік |
усіх активів |
ріальних активів*) |
льних активів, грн. |
|
1 |
477869 |
37512 |
74992 |
365365 |
2 |
497257 |
45165 |
86721 |
365371 |
3 |
513470 |
52711 |
86343 |
374416 |
4 |
640144 |
61362 |
190597 |
388185 |
5 |
665152 |
79605 |
207560 |
327987 |
Усього за |
5 років |
|
|
1871324 |
Середнє за 5 років |
|
|
374265 |
*) Маються на увазі активи, поставлені на бухгалтерський облік
Розрахуємо прибуток на матеріальні активи (за норми 10%):
ПМА=374265·0,1=37426 грн.
Розрахуємо вартість гудвілу (з коефіцієнтом капіталізації 0,2):
PV = |
60129 −37426 |
=113515 грн. |
|
0,2 |
|||
|
|
Ясно, що цей метод має обмеження, тому що допускає визначення вартості через сукупний дохід, отриманий за рахунок всієї маси
337
матеріальних і нематеріальних активів, що знаходяться на балансі підприємства. Однак, якщо підприємство не має на своєму балансі нематеріальних активів або їхня вартість є невеликою, то така оцінка може бути досить точною. У випадку, коли питомий внесок до прибутку нематеріальних активів, що перебувають на балансі підприємства, є невеликим, такий метод оцінки є дуже економним.
Наведений вище метод визначення вартості гудвілу є цілком застосовним для України, оскільки за оцінками експертів вартість нематеріальних активів на підприємствах України, у середньому, не перевищує 1%.
6.2. Оцінка прав на об'єкти інтелектуальної власності, невідокремлювані від індивідуума
6.2.1.Людський капітал як об'єкт оцінки
Урозділі 1 були виділені в окрему групу результати творчої діяльності, невідокремлювані від індивідуума. У широкому розумінні це сукупність знань, умінь, творчих здібностей людини. Економісти називають цю сукупність "людським капіталом". Людський капітал є невіддільним від свого носія - людини, але він може бути оцінений і перетворений на прибуток.
Розглянемо два варіанти оцінки. Перший, коли людина працює на підприємстві. Тоді її людський капітал буде складовою гудвілу підприємства. Другий, коли цей капітал оцінюється персонально, наприклад, при укладанні контракту при наймі працівника або переході його на інше підприємство, тобто при його "покупці" або "продажу", на кшталт того, як здійснюється трансфер футболістів. По суті справи, мова йде про кількісну оцінку інтелекту індивідуума.
В умовах ринкової економіки людський капітал висувається на перше місце, оскільки успіх будь-якого бізнесу, у першу чергу, залежить від інтелектуального рівня команди менеджерів, які здійснюють цей бізнес і які своєю творчою працею створюють об'єкти права інтелектуальної власності. Саме цим пояснюється інтерес, що проявляється фахівцями до оцінки його вартості. Проте відомі на сьогодні спроби такої оцінки носять, в основному, якісний характер [71, 22-25].
Така оцінка корисна при:
−визначенні економічної ефективності співробітника, який працює на підприємстві;
−урегулюванні фінансових відносин при звільненні співробітника;
338