- •Вступ
- •1.5. Ринкова рівновага та механізм її досягнення
- •1.6. Сутність та структура господарського механізму
- •1.7. Підприємництво та власність, її різновиди
- •1.8. Витрати виробництва, ціна та прибуток
- •1.9. Державне регулювання економіки
- •2.2. Сутність та економічний зміст інтелектуального капіталу
- •2.3. Класифікація видів інтелектуального капіталу за ознаками
- •3.1. Сутність та джерела інвестицій
- •3.2. Інноваційна діяльність в сфері інтелектуальної економіки
- •3.3. Інноваційна модель розвитку економіки та її стратегія
- •3.4. Міжнародний рух капіталу та економічна інтеграція
- •4. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ В СИСТЕМІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
- •4.2. Корпоративні трансакції та корпоративні права
- •4.3. Інтелектуальна власність як складова активів, її ознаки
- •4.6. Економічний аналіз нематеріальних активів
- •5.1. Фінанси в системі економічних відносин
- •5.4. Фінансова політика нематеріальних активів
- •5.5. Облікова політика нематеріальних активів.
- •6.1 Принципи побудови та організації бухгалтерського обліку об’єктів нематеріальних активів
- •6.2. Система рахунків бухгалтерського обліку
- •7.1. Вимоги до проведення амортизації нематеріальних активів
- •7.2. Методи амортизації нематеріальних активів
- •7.3. Переоцінка нематеріальних активів
- •8.1. Безоплатне одержання та передача нематеріальних активів
- •8.2. Внесення нематеріальних активів до Статутного капіталу
- •8.4. Продаж нематеріальних активів
- •8.5. Бухгалтерський облік роялті
- •9. МЕХАНІЗМ КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ТА ЙОГО ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ
- •9.3. Комерціалізація інтелектуальної власності та її механізм
- •10. ОПОДАТКУВАННЯ ОПЕРАЦІЙ З НЕМАТЕРІАЛЬНИМИ АКТИВАМИ
- •10.1 Визачення
- •10.3. Операції придбання нематеріальних активів на корпоративних умовах та на умовах здійснення спільної діяльності
- •10.5. Операції придбання нематеріальних активів, що не передбачають передачі права власності на таке майно та на умовах подальшої реалізації їх іншим особам
- •10.6. Операції з продажу нематеріальних активів
- •ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ДО ЧАСТИНИ І
- •ВСТУП
- •1. ПОНЯТТЯ РИНКУ, ВАРТОСТІ, ЦІНИ
- •1.1. Поняття ринку
- •1.2. Вартість
- •1.3. Ціна та її формування
- •1.3.1. Формування рівноважної ціни
- •1.3.2. Оцінка знизу і оцінка зверху
- •1.4. Зміна вартості грошей у часі
- •1.4.1. Основні закони фінансів
- •1.4.2. Техніка розрахунку дійсної вартості
- •1.4.2.1. Формула дисконтованого грошового потоку
- •1.4.2.2. Дійсна вартість нескінченного потоку постійних платежів
- •1.4.3. Складний відсоток і періодичність платежів
- •Простий відсоток
- •Складний відсоток
- •2.1. Право на об'єкти інтелектуальної власності
- •3. ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ І МЕТОДИ ОЦІНКИ ВАРТОСТІ ПРАВ НА ОБ'ЄКТИ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
- •3.1. Підходи до оцінки
- •3.1.1. Загальна характеристика підходів
- •3.1.2. Витратний підхід
- •3.1.3. Порівняльний підхід
- •3.1.4. Дохідний підхід
- •3.2.1. Зв'язок між підходами і методами оцінки
- •3.2.2. Метод прямого відновлення
- •3.2.3. Метод заміщення
- •3.2.4. Метод фактичних витрат
- •3.2.5. Метод приведених витрат
- •3.2.6. Метод порівняння продажів
- •3.2.7. Метод прямої капіталізації доходу
- •3.2.8. Метод дисконтування грошових потоків
- •3.2.9. Метод надлишкового прибутку
- •3.2.10. Метод роялті
- •3.2.11. Метод звільнення від роялті
- •4.1. Оцінка ризиків
- •4.1.1. Поняття невизначеності та ризику
- •4.1.2. Аналіз чутливості
- •4.1.3. Аналіз сценаріїв
- •4.1.4. Імітаційне моделювання Монте-Карло
- •4.2. Визначення ставки дисконту
- •4.2.1. Сутність дисконтування
- •4.2.2. Модель оцінки капітальних активів (САРМ)
- •4.2.3. Кумулятивний підхід
- •4.2.4. Поправка на країновий ризик
- •4.3. Визначення ставки роялті
- •4.3.1. Зв'язок між роялті і ставкою роялті
- •4.3.2. Визначення ставки роялті для орієнтовних розрахунків
- •4.3.5. Приклад розрахунку ставки роялті
- •5.1. Загальний порядок оцінки
- •5.1.1. Алгоритм оцінки
- •5.1.2. Ідентифікація предмета оцінки
- •5.1.3. Визначення мети оцінки
- •5.1.4. Вибір бази оцінки
- •5.1.4.1. Загальні положення
- •5.1.4.2. Ринкова вартість
- •5.1.4.3. Вартість на відкритому ринку
- •5.1.4.4. Вартість при існуючому використанні
- •5.1.4.5. Розрахункова вартість реалізації
- •5.1.4.6. Розрахункова вартість обмеженої реалізації
- •5.1.4.7. Залишкова вартість заміщення
- •5.1.4.8. Вартість оренди на відкритому ринку
- •5.1.4.9. Розрахункова майбутня вартість оренди
- •5.1.4.10. Утилізаційна вартість
- •5.1.4.11. Вартість для страхування і оподаткування
- •5.1.4.12. Інвестиційна вартість
- •5.2. Оцінка прав на об'єкти промислової власності
- •5.2.1. Оцінка прав на винаходи і корисні моделі
- •5.2.1.1. Оцінка на базі витратного підходу
- •5.2.1.2. Порівняльний підхід
- •5.2.1.3. Дохідний підхід
- •5.2.2. Оцінка прав на промисловий зразок
- •5.2.3. Оцінка прав на торговельну марку
- •5.2.4.1. Нормативно-правова база оцінки
- •5.2.4.2. Формули для розрахунку вартості прав
- •5.2.4.4. База роялті
- •5.2.4.5. Ставка роялті
- •5.2.4.6. Оцінка прав на програми для ЕОМ
- •6.1.1. Поняття гудвіла
- •6.1.2. Оцінка гудвілу
- •6.2.1. Людський капітал як об'єкт оцінки
- •6.2.2. Кількісна оцінка інтелекту
- •7. ОЦІНКА ПРЕДМЕТА ЛІЦЕНЗІЇ
- •7.1. Ліцензія і ціна ліцензії
- •7.2. Фактори, що визначають ціну ліцензії
- •7.3. Види ліцензійних платежів
- •7.4. Визначення ціни ліцензії на основі розміру прибутку ліцензіата
- •7.4.1. Формула для розрахунку
- •7.5. Визначення ціни ліцензії за методом роялті
- •7.5.1. Формула для розрахунку ціни ліцензії
- •7.5.2. Розрахунковий термін дії ліцензії
- •7.5.3. Визначення величини грошових потоків
- •7.6. Визначення ціни ліцензії у вигляді паушального платежу
- •8.1. Завдання аналізу
- •8.2. Критерії економічної ефективності
- •8.3. Чиста дійсна вартість (NPV)
- •8.4. Період окупності (PBP)
- •2.8.5. Внутрішня норма віддачі (IRR)
- •8.6. Індекс прибутковості (PI)
- •8.7. Середній дохід на чистий капітал (BRR)
- •9.1.3. Міжнародні стандарти оцінки
- •9.1.4. Європейські стандарти оцінки
- •9.2. Суб'єкти оціночної діяльності
- •9.3. Основи проведення оцінки
- •9.3.1. Випадки проведення оцінки
- •9.3.2. Підстави для проведення оцінки
- •9.4. Етапи проведення оцінки
- •9.4.2. Аналіз ринку, до якого відноситься об'єкт оцінки
- •9.4.5. Складання і передача замовникові звіту про оцінку
- •9.4.5.2. Рекомендації з оформлення звіту про оцінку
- •9.4.5.3. Рецензування звіту (акту) про оцінку прав на ОІВ
для уточнення розрахункових параметрів, одержуваних при оцінці прав на ОІВ на основі дохідного підходу.
5.2.1.3.Дохідний підхід
Урамках дохідного підходу оцінку вартості прав на винахід і корисну модель найчастіше проводять за методом надлишкового прибут-
ку [82].
Під "надлишковим прибутком" розуміють різницю між прибутком, отриманим при використанні винаходу або корисної моделі, і тим прибутком, що виробник одержує від реалізації продукції без використання винаходу або корисної моделі. Цю щорічну перевагу у прибутку дисконтують із урахуванням передбачуваного періоду його одержання.
Вартість прав на винахід або корисну модель за цим методом можна визначити за формулою:
n |
|
1 |
|
|
||
PV = ∑Pt |
|
|
, |
|||
|
|
it |
|
|||
t =1 |
(1+ |
|
)t |
|||
100 |
||||||
|
|
|
|
де: Рt – чистий надлишковий прибуток, одержуваний за рахунок використання винаходу або корисної моделі в періоді t, грн.;
it – ставка дисконту, %;
n – число періодів t, у яких передбачається одержання надлишкового прибутку.
Pt = Pto Vt ,
де: Рto – чистий надлишковий прибуток, одержуваний від використання винаходу або корисної моделі в періоді t, віднесений до одиниці продукції, грн.;
Vt – число одиниць продукції, вироблених у періоді t.
Під терміном "чистий" мається на увазі прибуток без податку.
Згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" податок на прибуток становить 25%.
5.2.2. Оцінка прав на промисловий зразок
Вартість прав на промисловий зразок може бути визначена за формулою [82]:
324
|
n |
|
|
1 |
|
|
|
|
|
PV = k ∑Pt |
|
|
|
|
, |
||
|
|
|
i |
|
t |
|||
|
t =1 |
|
|
|
|
|||
|
|
|
1+ |
|
t |
|
|
|
|
|
100 |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
||
де Рt – |
чистий прибуток, одержуваний у період t від то- |
|||||||
|
го об'єкта техніки, де використаний промисло- |
|||||||
|
вий зразок, грн.; |
|
|
|
|
|
|
|
n – |
число періодів t, у яких передбачається одер- |
|||||||
|
жання прибутку від об'єкта техніки; |
|||||||
it – |
ставка дисконту в періоді t, %; |
Pt розраховують за формулою:
Pt = Pto Vt ,
де Рto – чистий прибуток, одержуваний з одиничного об'єкта техніки в періоді t, грн.;
Vt – число одиниць об'єкта техніки, вироблених у періоді t, шт.;
k – частка прибутку від об'єкта техніки, у якому використаний промисловий зразок.
k = k1·k2·k3,
|
де k1 – |
коефіцієнт оригінальності промислового зразка; |
|
|
k2 – |
коефіцієнт складності рішень |
дизайнерського |
|
|
завдання; |
|
|
k3 – коефіцієнт обсягу випуску. |
|
|
|
Вибір чисельного значення коефіцієнтів проводиться за табл. |
||
2.11-2.13. |
|
Таблиця 2.11 |
|
|
|
|
|
|
Коефіцієнт оригінальності промислового зразка (k1) |
||
|
|
|
|
№ |
|
Оригінальність |
Значення |
п/п |
|
коефіцієнта k1 |
|
|
|
||
1 |
Застосування відомих художньо- |
|
|
|
конструкторських засобів, коли в переліку істо- |
0,25 |
|
|
тних ознак промислового зразка використову- |
||
|
|
||
|
ється тільки термін "застосування" |
|
|
2 |
Використання нової сукупності художньо- |
|
|
|
конструкторських засобів, що дозволяє відріз- |
0,3 |
|
|
нити промисловий зразок від найбільш близь- |
|
|
|
|
|
325 |
|
|
кого аналога |
|
|
|
|
|
3 |
Промисловий зразок має прототип, що збіга- |
|
|
|
|
|
|
ється із даним промисловим зразком за біль- |
|
0,4 |
|
|
|
|
шою кількістю істотних ознак |
|
|
|
|
|
4 |
Промисловий зразок має прототип, що збіга- |
|
|
|
|
|
|
ється із промисловим зразком за половиною |
|
0,5 |
|
|
|
|
істотних ознак |
|
|
|
|
|
5 |
Промисловий зразок має прототип, що збіга- |
|
|
|
|
|
|
ється із промисловим зразком за меншою кіль- |
|
0,6 |
|
|
|
|
кістю істотних ознак |
|
|
|
|
|
6 |
Промисловий зразок не має прототипу |
|
0,8 |
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 2.12 |
|
|
|
Коефіцієнт складності дизайнерського завдання (k2) |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
№ |
Складність вирішеного дизайнерського за- |
|
Значення кое- |
||
|
п/п |
вдання |
|
|
фіцієнта k2 |
|
|
1 |
Зовнішній вигляд однієї простої деталі |
|
0,2 |
|
|
|
2 |
Зовнішній вигляд складної або збірної дета- |
|
0,3 |
|
|
|
|
лі неосновного вузла |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
Зовнішній вигляд одного основного вузла |
|
0,4 |
|
|
|
|
або декількох неосновних |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
Зовнішній вигляд декількох основних вузлів |
|
0,5 |
|
|
|
5 |
Зовнішній вигляд простої машини, приладу, |
|
0,7 |
|
|
|
|
верстата, апарата, споруди |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
Зовнішній вигляд складної машини, верста- |
|
0,9 |
|
|
|
|
та, приладу, апарата, споруди |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
7 |
Зовнішній вигляд поточних ліній |
|
1,1 |
|
|
|
8 |
Зовнішній вигляд принципово нових об'єктів |
|
1,25 |
|
|
|
|
техніки |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 2.13 |
|
|
|
Коефіцієнт обсягу випуску (k3) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
№ |
Обсяг випуску продукції |
|
Значення кое- |
||
|
п/п |
|
|
фіцієнта k3 |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
1 |
Дослідний зразок |
|
0,2 |
|
|
|
2 |
Установочна партія |
|
0,3 |
|
|
|
3 |
Дрібна серія |
|
0,4 |
|
|
|
4 |
Середня серія |
|
0,6 |
|
|
|
5 |
Велика серія |
|
0,8 |
|
|
|
6 |
Масове виробництво |
|
1,0 |
|
326
5.2.3. Оцінка прав на торговельну марку
Значимість, а отже і вартість прав на торговельну марку, набагато більше залежить від репутації підприємства, що володіє нею, тривалості її перебування на ринку і якості позначуваного цією маркою товару або послуги, ніж право на винахід, корисну модель або промисловий зразок [82].
Вартість прав на торговельну марку можна розрахувати за емпіричним рівнянням:
PV =C K ,
де C – собівартість: розробки марки для товарів і послуг, одержання правової охорони, витрати на рекламу і використання, грн.;
К – коефіцієнт.
|
|
|
K = K1 · K2 · K3 · K4, |
|
|
|
|
|
|
|
||||
де |
K1 – коефіцієнт, що враховує термін використання |
|
||||||||||||
|
|
торговельної марки (з моменту початку широ- |
|
|||||||||||
|
|
комасштабної реклами із використанням мар- |
|
|||||||||||
|
|
ки); |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
K2 – коефіцієнт, що враховує тривалість функціону- |
|
||||||||||||
|
|
вання фірми (підприємства) на ринку. |
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Роки |
1 |
|
|
2 |
3 |
|
|
... |
|
10 і більше |
|
|||
ДО1, |
1,0 |
|
|
1,2 |
1,3 |
|
|
... |
|
|
2,0 |
|
||
ДО2 |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
K3 – масштабність використання марки для товарів і |
|
||||||||||||
|
|
послуг залежно від величини товарообігу: |
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Величина |
това- |
|
|
|
50- |
|
100- |
500- |
|
Більше |
|
|||
рообігу на мі- |
до 10 |
10-50 |
|
|
|
|
||||||||
|
100 |
|
500 |
1000 |
|
1000 |
|
|||||||
сяць, тис. $ US |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
ДО3 |
|
1,0 |
1,2 |
|
1,4 |
|
1,6 |
1,8 |
|
2,0 |
|
K4 = 1,4 – константа, що враховує інші, невраховані K1, K2 і K3 параметри.
327