- •Вступ
- •1.5. Ринкова рівновага та механізм її досягнення
- •1.6. Сутність та структура господарського механізму
- •1.7. Підприємництво та власність, її різновиди
- •1.8. Витрати виробництва, ціна та прибуток
- •1.9. Державне регулювання економіки
- •2.2. Сутність та економічний зміст інтелектуального капіталу
- •2.3. Класифікація видів інтелектуального капіталу за ознаками
- •3.1. Сутність та джерела інвестицій
- •3.2. Інноваційна діяльність в сфері інтелектуальної економіки
- •3.3. Інноваційна модель розвитку економіки та її стратегія
- •3.4. Міжнародний рух капіталу та економічна інтеграція
- •4. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ В СИСТЕМІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
- •4.2. Корпоративні трансакції та корпоративні права
- •4.3. Інтелектуальна власність як складова активів, її ознаки
- •4.6. Економічний аналіз нематеріальних активів
- •5.1. Фінанси в системі економічних відносин
- •5.4. Фінансова політика нематеріальних активів
- •5.5. Облікова політика нематеріальних активів.
- •6.1 Принципи побудови та організації бухгалтерського обліку об’єктів нематеріальних активів
- •6.2. Система рахунків бухгалтерського обліку
- •7.1. Вимоги до проведення амортизації нематеріальних активів
- •7.2. Методи амортизації нематеріальних активів
- •7.3. Переоцінка нематеріальних активів
- •8.1. Безоплатне одержання та передача нематеріальних активів
- •8.2. Внесення нематеріальних активів до Статутного капіталу
- •8.4. Продаж нематеріальних активів
- •8.5. Бухгалтерський облік роялті
- •9. МЕХАНІЗМ КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ТА ЙОГО ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ
- •9.3. Комерціалізація інтелектуальної власності та її механізм
- •10. ОПОДАТКУВАННЯ ОПЕРАЦІЙ З НЕМАТЕРІАЛЬНИМИ АКТИВАМИ
- •10.1 Визачення
- •10.3. Операції придбання нематеріальних активів на корпоративних умовах та на умовах здійснення спільної діяльності
- •10.5. Операції придбання нематеріальних активів, що не передбачають передачі права власності на таке майно та на умовах подальшої реалізації їх іншим особам
- •10.6. Операції з продажу нематеріальних активів
- •ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ДО ЧАСТИНИ І
- •ВСТУП
- •1. ПОНЯТТЯ РИНКУ, ВАРТОСТІ, ЦІНИ
- •1.1. Поняття ринку
- •1.2. Вартість
- •1.3. Ціна та її формування
- •1.3.1. Формування рівноважної ціни
- •1.3.2. Оцінка знизу і оцінка зверху
- •1.4. Зміна вартості грошей у часі
- •1.4.1. Основні закони фінансів
- •1.4.2. Техніка розрахунку дійсної вартості
- •1.4.2.1. Формула дисконтованого грошового потоку
- •1.4.2.2. Дійсна вартість нескінченного потоку постійних платежів
- •1.4.3. Складний відсоток і періодичність платежів
- •Простий відсоток
- •Складний відсоток
- •2.1. Право на об'єкти інтелектуальної власності
- •3. ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ І МЕТОДИ ОЦІНКИ ВАРТОСТІ ПРАВ НА ОБ'ЄКТИ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
- •3.1. Підходи до оцінки
- •3.1.1. Загальна характеристика підходів
- •3.1.2. Витратний підхід
- •3.1.3. Порівняльний підхід
- •3.1.4. Дохідний підхід
- •3.2.1. Зв'язок між підходами і методами оцінки
- •3.2.2. Метод прямого відновлення
- •3.2.3. Метод заміщення
- •3.2.4. Метод фактичних витрат
- •3.2.5. Метод приведених витрат
- •3.2.6. Метод порівняння продажів
- •3.2.7. Метод прямої капіталізації доходу
- •3.2.8. Метод дисконтування грошових потоків
- •3.2.9. Метод надлишкового прибутку
- •3.2.10. Метод роялті
- •3.2.11. Метод звільнення від роялті
- •4.1. Оцінка ризиків
- •4.1.1. Поняття невизначеності та ризику
- •4.1.2. Аналіз чутливості
- •4.1.3. Аналіз сценаріїв
- •4.1.4. Імітаційне моделювання Монте-Карло
- •4.2. Визначення ставки дисконту
- •4.2.1. Сутність дисконтування
- •4.2.2. Модель оцінки капітальних активів (САРМ)
- •4.2.3. Кумулятивний підхід
- •4.2.4. Поправка на країновий ризик
- •4.3. Визначення ставки роялті
- •4.3.1. Зв'язок між роялті і ставкою роялті
- •4.3.2. Визначення ставки роялті для орієнтовних розрахунків
- •4.3.5. Приклад розрахунку ставки роялті
- •5.1. Загальний порядок оцінки
- •5.1.1. Алгоритм оцінки
- •5.1.2. Ідентифікація предмета оцінки
- •5.1.3. Визначення мети оцінки
- •5.1.4. Вибір бази оцінки
- •5.1.4.1. Загальні положення
- •5.1.4.2. Ринкова вартість
- •5.1.4.3. Вартість на відкритому ринку
- •5.1.4.4. Вартість при існуючому використанні
- •5.1.4.5. Розрахункова вартість реалізації
- •5.1.4.6. Розрахункова вартість обмеженої реалізації
- •5.1.4.7. Залишкова вартість заміщення
- •5.1.4.8. Вартість оренди на відкритому ринку
- •5.1.4.9. Розрахункова майбутня вартість оренди
- •5.1.4.10. Утилізаційна вартість
- •5.1.4.11. Вартість для страхування і оподаткування
- •5.1.4.12. Інвестиційна вартість
- •5.2. Оцінка прав на об'єкти промислової власності
- •5.2.1. Оцінка прав на винаходи і корисні моделі
- •5.2.1.1. Оцінка на базі витратного підходу
- •5.2.1.2. Порівняльний підхід
- •5.2.1.3. Дохідний підхід
- •5.2.2. Оцінка прав на промисловий зразок
- •5.2.3. Оцінка прав на торговельну марку
- •5.2.4.1. Нормативно-правова база оцінки
- •5.2.4.2. Формули для розрахунку вартості прав
- •5.2.4.4. База роялті
- •5.2.4.5. Ставка роялті
- •5.2.4.6. Оцінка прав на програми для ЕОМ
- •6.1.1. Поняття гудвіла
- •6.1.2. Оцінка гудвілу
- •6.2.1. Людський капітал як об'єкт оцінки
- •6.2.2. Кількісна оцінка інтелекту
- •7. ОЦІНКА ПРЕДМЕТА ЛІЦЕНЗІЇ
- •7.1. Ліцензія і ціна ліцензії
- •7.2. Фактори, що визначають ціну ліцензії
- •7.3. Види ліцензійних платежів
- •7.4. Визначення ціни ліцензії на основі розміру прибутку ліцензіата
- •7.4.1. Формула для розрахунку
- •7.5. Визначення ціни ліцензії за методом роялті
- •7.5.1. Формула для розрахунку ціни ліцензії
- •7.5.2. Розрахунковий термін дії ліцензії
- •7.5.3. Визначення величини грошових потоків
- •7.6. Визначення ціни ліцензії у вигляді паушального платежу
- •8.1. Завдання аналізу
- •8.2. Критерії економічної ефективності
- •8.3. Чиста дійсна вартість (NPV)
- •8.4. Період окупності (PBP)
- •2.8.5. Внутрішня норма віддачі (IRR)
- •8.6. Індекс прибутковості (PI)
- •8.7. Середній дохід на чистий капітал (BRR)
- •9.1.3. Міжнародні стандарти оцінки
- •9.1.4. Європейські стандарти оцінки
- •9.2. Суб'єкти оціночної діяльності
- •9.3. Основи проведення оцінки
- •9.3.1. Випадки проведення оцінки
- •9.3.2. Підстави для проведення оцінки
- •9.4. Етапи проведення оцінки
- •9.4.2. Аналіз ринку, до якого відноситься об'єкт оцінки
- •9.4.5. Складання і передача замовникові звіту про оцінку
- •9.4.5.2. Рекомендації з оформлення звіту про оцінку
- •9.4.5.3. Рецензування звіту (акту) про оцінку прав на ОІВ
льної власності, однак вони містять у собі прогресивну ідею про те, що неврахована на балансі підприємства аморфна маса результатів інтелектуальної діяльності повинна братися до уваги при оцінці бізнесу як гудвілу. Ще одним нововведенням по відношенню до національної нор- мативно-правової бази України є те, що Європейські стандарти оцінки розглядають людський капітал як провідну складову бізнесу. Предметом оцінки може виступати як інтелект окремого індивідуума, наприклад, керівника компанії, так і "навчена та зібрана разом робоча сила" [98].
9.2. Суб'єкти оціночної діяльності
Суб'єктами оціночної діяльності є:
–суб'єкти господарської діяльності – зареєстровані у встановленому законодавством порядку фізичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їхньої організацій- но-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у штаті яких працює хоча б один оцінювач, який одержав сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до Закону [67];
–органи державної влади і органи місцевого самоврядування, які одержали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій управління і розпоряджання державним майном і(або) майном, що перебуває в комунальній власності, і в складі яких працюють оцінювачі [67].
Оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці і особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит і одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог Закону [67].
Оцінювачем не може бути особа, яка має непогашену судимість за корисливі злочини.
Не допускається проведення оцінки майна суб'єктами оціночної діяльності - суб'єктами господарської діяльності в таких випадках:
-проведення суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарської діяльності оцінки майна, що належить йому або оцінювачам, які працюють у його складі, на правах власності або на яке зазначені особи мають майнові права;
-проведення оцінки майна фізичної особи - замовника або керівників юридичної особи, що є замовником оцінки, оцінювачем, який має родинні зв'язки із зазначеними особами, або суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарської діяльності, керівництво якого має зазначені зв'язки;
– проведення оцінки майна своїх засновників (учасників) [2].
374
Під час оцінки майна, що здійснюється органами державної влади, у тому числі Фондом державного майна України і органами місцевого самоврядування, встановлюються такі обмеження:
-не може передбачатися виключне право її проведення органами державної влади і органами місцевого самоврядування або оцінювачами, які працюють в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, за винятком випадків, передбачених законом;
-не можуть передбачатися будь-які форми виключного права на проведення оцінки майна суб'єктами оціночної діяльності, які створені зазначеними органами державної влади і органами місцевого самоврядування.
Результати оцінки майна, проведеної із порушеннями зазначених обмежень, визнаються недійсними і підлягають обов'язковому анулюванню.
Оцінка майна у випадках її обов'язкового проведення, виконана суб'єктами, які не є суб'єктами оціночної діяльності, визнається недійс-
ної [67].
По відношенню до оцінюваної власності статус оцінювача може бути визначений як:
-внутрішній оцінювач – це оцінювач, який є керівником або співробітником компанії, якій належить оцінювана власність, який не має істотної частки в її капіталі;
-зовнішній оцінювач – це оцінювач, який не є внутрішнім, і при цьому ні він, ні його партнери та керівники не мають істотної частки в капіталі компанії-клієнта, а компаніяклієнт не має істотної частки в капіталі компанії-оцінювача;
-незалежний оцінювач – це зовнішній оцінювач, який не має наявних або потенційних відносин до оцінюваної власності, що дозволяли б одержувати окрім гонорару за оцінку ще й додаткову винагороду. Цей факт оцінювач, як правило, відображує у письмовому повідомленні клієнта про те, що на момент оцінки і протягом останніх двох років він не отримував інструкцій із оцінки від зацікавлених сторін і не залучався до угод із власністю, що підлягає оцінці.
375