де: Mt – вартість основної сировини, що переробляється, в t-м періоді, грн.

Зазначимо, що величина ставки роялті буде залежати від прийнятої бази роялті. Так, якщо у якості бази роялті прийнято прибуток, то ставка роялті дорівнюватиме частці ліцензіара у прибутку ліцензіата, тобто її величина може, як було показано вище, досягати 50%.

З метою стимулювання ліцензіата до збільшення обсягів виробництва до ліцензійних договорів рекомендується включати диференційовані ставки роялті, тобто зменшувати їх після досягнення більш високих порівняно із розрахунковим варіантом показників. Ставки роялті повинні зменшуватися і після закінчення пільгового періоду, протягом якого прибуток або дохід ліцензіата від використання винаходу не обкладалися податком. Інакше використання винаходу може стати для нього невигідним. Роялті відповідає як інтересам обох партнерів, так і суспільства. Тому вони мають набути широкого застосування при торгівлі ліцензіями усередині країни.

7.6. Визначення ціни ліцензії у вигляді паушального платежу

Паушальні платежі рекомендується застосовувати, якщо до ліцензіата переходять усі права на об'єкт ліцензії або коли ліцензія передається підприємству іншої галузі або маловідомому незалежному ліцензіатові, контроль за діяльністю яких утруднений. Ця форма платежів особливо вигідна ліцензіарові. Вона значно знижує його ризик, звільняє від необхідності контролювати діяльність ліцензіата і одночасно надає ліцензіарові достатньо велику суму.

Ціну ліцензії у вигляді паушального платежу розраховують за формулою:

Порівнюючи рівняння для визначення ціни ліцензії при платежі роялті і паушальному платежі, бачимо, що ціна ліцензії у вигляді паушального платежу є меншою за суму платежів по роялті, оскільки у рівнянні для паушального платежу грошові потоки Ct зменшуються на коефіці-

При паушальному платежі ліцензіат виступає в ролі кредитора, а ліцензіар - одержувача кредиту. Це й визначає їхню поведінку при укладанні ліцензійного договору. Ліцензіар має прагнути одержати таку суму, яка, будучи вкладеною до банку, забезпечувала б йому прибуток, за величиною і часом одержання рівний платежам у вигляді роялті. У свою чергу, ліцензіатові вигідно знизити розрахункову ціну до такої величини, щоб різниця між роялті і паушальним платежем дорівнювала б вартості кредиту.

Ставка дисконту it в останній формулі може бути прийнята рівною відсотку за кредитними операціями, що визискується провідним комерційним банком країни ліцензіара.

Щоб стимулювати використання предмета ліцензії ліцензіатом, виплату платежів слід чітко пов’язати із цим фактом. Так, при виплаті паушального платежу у два-три прийоми переказ першої його частини доцільно пов’язати із датою укладання договору, другої - із освоєнням предмета ліцензії ліцензіатом, третьої - із виходом виробництва на проектну потужність. Перший платіж, як правило, повинен відшкодовувати ліцензіарові його витрати на маркетинг, укладання угоди, передачу технічної документації, а, за певних умов, - і витрати на створення винаходу. Якщо паушальний платіж провадиться одноразово, його рекомендується пов'язати із освоєнням винаходу ліцензіатом.

Переказ ліцензійних сум при паушальних платежах, як правило, відбувається у наступному співвідношенні:

-10-30% переказуються під час підписання або набуття ліцензійним договором чинності;

-40-60% переказуються під час підписання акту приймання технічної документації;

-10-30% переказуються під час підписання акту про початок випуску ліцензійної продукції.

358

В окремих випадках вся сума первісного проекту виплачується на стадії підписання і на стадії передачі технічної документації (тобто у два етапи) у рівних пропорціях.

7.7. Визначення ціни ліцензії при комбінованих (змішаних) платежах

Виплата ліцензійної винагороди у вигляді паушального платежу або роялті може виявитися неприйнятною для одного або обох партнерів. У таких випадках звичайно використовуються комбіновані платежі. Вони складаються із першого платежу, виплачуваного на початку дії ліцензійного договору, і роялті, що відраховується протягом періоду комерційного використання винаходу по закінченні кожного звітного періоду.

Перший платіж служить свого роду гарантією серйозності намірів ліцензіата, що дуже важливо для вітчизняної практики торгівлі ліцензіями. У той же час він дозволяє ліцензіарові окупити витрати на маркетинг, укладання угоди, виготовлення і передачу технічної документації, зразків спеціального устаткування, приладів, виконання інших умов договору, а, за певних обставин, - і витрати на створення винаходу.

Розмір першого платежу встановлюється зазвичай у межах 25% розрахункової ціни ліцензії. Перевести її в комбіновані платежі можна, встановивши на початку розмір первісного внеску і, пропорційно до цього, зменшивши роялті.

Задля стимулювання використання винаходу ліцензіатом при застосуванні комбінованих платежів в угодах передбачають також мінімально гарантовані платежі. Їх виплачують по закінченні звітного періоду незалежно від результатів освоєння винаходу, обсягів виробництва і реалізації ліцензійної продукції. При цьому сума первісного і мінімальних гарантованих платежів, як правило, не повинна перевищувати 75% суми винагороди у вигляді роялті при одноособовій і виключній ліцензії, 50% - при невинятковій ліцензії. Розмір щорічних мінімальних гарантованих платежів фіксується у договорі. Їхнє скасування передбачається в тому випадку, якщо ліцензіат перейшов до виробництва продукції із кращими споживчими властивостями, що користується більшим попитом, виготовленої з меншими виробничими витратами.

359

8. ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ІНВЕСТИЦІЙНОГО АНАЛІЗУ ДЛЯ ОЦІНКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

8.1. Завдання аналізу

Об'єкти інтелектуальної власності, будучи результатом інноваційної діяльності, у свою чергу, є основою інвестиційних проектів. Їхньою особливістю є те, що вони дають фінансову віддачу лише після випуску продукції. А для цього необхідно пройти шлях: ідея → НДР → ДКР → постановка продукції на виробництво → серійне виробництво → збут продукції. Для покриття витрат на здійснення цих стадій необхідні інвестиції: внутрішні або зовнішні. У цьому випадку доводиться вирішувати, принаймні, два питання:

-чи варто інвестувати в даний проект;

-якщо так, то скільки.

Позитивна відповідь на перше питання свідчить про економічну ефективність інноваційного рішення. Відповіддю на друге питання є визначення розміру інвестиції.

На жаль, не існує одного абстрактного і універсального виміру і критерію ефективності інвестицій на будь-який випадок. Але, будучи розглянутими разом, кілька окремих вимірів можуть дати цілком однозначне рішення.

Хоча розглянутий нижче аналіз є скоріше якісним, ніж кількісним, проте, він дозволяє прийняти важливе рішення щодо доцільності ухвалення інноваційного рішення або щодо інвестиції, і, у такий спосіб, опосередковано визначити економічну ефективність прав на об'єкти права інтелектуальної власності, які генерують, принаймні, часто позитивний фінансовий потік, здатний компенсувати розмір інвестиції [66].

8.2.Критерії економічної ефективності

Уякості критеріїв економічної ефективності за аналогією із міжнародною практикою оцінки інвестиційних проектів використаємо наступні показники:

1)чиста дійсна (наведена) вартість;

2)період окупності;

3)внутрішня норма віддачі;

360