4. Система судово-експертних установ в Україні

В 1994 році Верховною Радою України був, прийнятий Закон „Про судову експертизу”, який був введений в дію 25 лютого 1994 року Постановою Верховної Ради №4038а.

Закон України „Про судову експертизу” має 4 розділи, такі як „Загальні положення”, „Судовий експерт”, „Фінансове та організаційне забезпечення діяльності державних спеціалізованих установ відомчих служб” і „Міжнародне співробітництво в галузі судової експертизи”, а також 24 статті.

Відповідно до ст. 7 цього Закону судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи та відомчі служби, до яких належать:

1. Науково-дослідні та інші установи судових експертиз Міністерства юстиції і Міністерства охорони здоров’я України;

1. Експертні служби Міністерства внутрішніх справ в Україні;

2. Міністерство оборони України;

3. Служба безпеки України;

4. Судова-експертна діяльність може здійснюватися на підприємницьких засадах на підставі спеціального дозволу (ліцензії), а також громадянами за разовими договорами.

Ліцензія видається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

5. Науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції.

Розглянемо кожну з них зокрема:

1) Науково-дослідні інститути і їх філіали в системі Міністерства юстиції України.

На сьогоднішній день таких інститутів у нас нараховується 5 і 4 філіали, це такі:

І. Київський науково-дослідний інститут судових експертиз (КНДІСЕ), який обслуговує в основному м. Київ, Київську, Вінницьку, Житомирську, Тернопільську, Хмельницьку, Черкаську, Чернігівську області.

Керівниками і організаторами цієї установи були такі відомі вчені як Потапов С.Н., Фаворський В.Е.(до 1917), Сапожніков Ю.С., Вехліс Б.С., Лисиченко В.К., Сапун О.П., Кононенко І.П.

Від цього інституту існує Тернопільський філіал КНДІСЕ, який теж обслуговує Тернопільську, Хмельницьку і Вінницьку області.

На цей час в Київському інститути функціонує дев’ять лабораторій:

1. Лабораторія судово-почеркознавчих досліджень;

1. Лабораторія технічних досліджень документів, трасології та балістики;

2. Лабораторія фізико-хімічних і біологічних досліджень;

3. Лабораторія судово-автотехнічних досліджень;

4. Фоноскопічна лабораторія;

5. Лабораторія пожежно-технічних досліджень;

6. Лабораторія будівельних і товарознавчих досліджень;

7. Лабораторія судово-економічних досліджень;

8. Відділ теорії судової експертизи, сформований на правах лабораторії, який займається прогнозуванням потреб практики

II. Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз (ХНДІСЕ) ім. М.С. Бокаріуса, який існує з 1912 року і в даний час обслуговує Автономну Республіку Крим, Дніпропетровську, Запорізьку, Полтавську, Сумську, Харківську області.

Керівниками і організаторами цієї установи були такі відомі вчені як професор Бокаріус М.С., Бокаріус М.М.(його син), Колмаков В.П., Скорик М.В.

Від цього інституту існує два філіали в Дніпропетровську і в Криму.

В інституті існує також 9 лабораторій, де проводяться такі ж дослідження як і в Київському інституті.

III. Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз (ЛНДІСЕ.), який обслуговує Волинську, Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Рівненську і Чернівецьку області

Там проводяться дослідження природних та технічних наук, методи вакуумного напилювання металів для виявлення невидимих слідів на матеріальних слідах.

IV. Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз (ДНДІСЕ), який обслуговує дві області, Донецьку і Луганську.

Інститут поки перебуває в стадії становлення. Він розробляє нові методики і засоби дослідження джерел інформації у справах, пов’язаних з порушенням правил безпеки гірничих робіт, встановленням механізму вчинення подібних злочинів і утворення їх слідів.

V. Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз (ОНДІСЕ), який обслуговує Кіровоградську, Миколаївську, Одеську і Херсонську області.

Від інституту існує один філіал з центром в м. Миколаїв, тобто Миколаївський філіал ОНДІСЕ. Інститут був утворений в 1914 році як кабінет судової експертизи при прокуратурі судової палати на зразок Київського та Харківського кабінетів.

Керівниками цієї установи були Макаренко М.П., Кравцов М.А., Шаркова Т.Ф.

Інститут виконує ті ж функції, що Київський та Харківський Інститути, тільки для південної зони України.