4. При обшуку з метою виявлення людини:

Потрібно пам'ятати, що розшукувана особа може чинити опір з застосуванням холодної чи вогнепальної зброї. Потрібна група захвату зі службовою собакою.

Огляду підлягають:

• Підпілля, дахи, великі шафи, скриня;

• В дворі обстежується сарай, складені дрова , будматеріали, потрібно приділяти увагу на можливі сліди його перебування (залишки їжі, недопалки) лаз в сховище (в погребі, біля печі і під ґанком і т.д.).

5. При обшуку з метою виявлення трупа:

• При обшуку на відкритій місцевості застосовується службова собака, трупошукач, "водяні проби" ґрунту, а при обстеженні колодязів, надвірних туалетів, вигрібних ям - використовуються багри, а в водоймах -трали. Якщо на тілі (одежі) трупа є метал, застосовується металошукач (це вогнепальна зброя, ключі і т. д.);

• При розчленуванні трупа, в жилих приміщеннях шукають сліди замитої крові, крові в пазах (щілинах) підлоги, під плінтусами, кусочки м'язової та кісткової тканин, бризки крові в ванних кімнатах, наявність волосся.

6. При особистому обшуку (згідно ст. 184 КПК України) не потрібно мотивованої постанови і санкції прокурора.

Особистий огляд проводиться:

1.) при затриманні підозрюваного, обвинуваченого і ув'язнення його під варту;

2.) при наявності достатніх підстав вважати, що особа може ховати при собі предмети і документи, які можуть мати значення для справи;

Особистий обшук тактично правильно проводиться в два етапи:

1.) на місці затримання або арешту підозрюваного;

2.) в райвідділі міліції або кабінеті слідчого, куди він був доставлений.

На другому етапі особливо ретельно треба провести обшук, так як при затриманні злочинці проносять в камеру різні металеві предмети - лезо, пояс, ніж і т.д.

Навести приклад:

1. коли обвинувачений повісився на поясі в камері;

2. порізав собі вени;

3. розібрав цегляну стіну ІТУ.

Особистий обшук проводиться в присутності:

• понятих, слідчого, працівників міліції і в положенні стоячи лицем до стіни, на яку він опирається руками.

В цілях безпеки особистий обшук потрібно починати з поверхневого обстеження одягу, щоб переконатися, що в обшукуваного відсутня зброя.

Далі обшук проводиться від голови до ніг:

• головний убір, козирок / пальто, піджак, білизна, взуття, рукава, кишені, шви, латки, парасольки, портсигари, запальнички, записні книжки, коробки сірників.

Іноді виникає необхідність обшукувати в завершенні тіло:

• ротову порожнину, вуха, ніс, горло, статеві органи (у жінок).

Обшук особи проводиться особою однієї статі і в присутності понятих однієї статі (ст. 184 КПК України).

Якщо обшук проводить не слідчий, то в ньому вказується по дорученню кого він проводиться.

Протокол складається в 3-ох екземплярах (в справу, обшукуваному, і в камеру речдоків).

4. Проведення виїмки

Згідно зі ст. 178 КПК України, виїмка представляє собою добровільну видачу на вимогу слідчого або примусове вилучення ним визначених предметів та документів.

Іншими словами, якщо слідчому відомо в кого і де знаходяться ці предмети, він може обшук не проводити, а провести тільки виїмку.

Виїмка не являється частиною обшуку, а представляє собою самостійну слідчу дію.

На відміну від обшуку закон Не потребує для проведення виїмки санкції прокурора (за виключенням вилучення документів, які містять державну таємницю, яка проводиться, тільки з санкції прокурора, або його заступника і в порядку погодженому з керівником відповідної установи .

При виїмці присутнє таке ж коло осіб, що і при обшуку.

Примусова виїмка із житла чи іншого володіння особи проводиться лише за вмотивованою постановою судді.

Виїмка проводиться по мотивованій постанові слідчого, в якій вказується, які предмети і документи підлягають виїмці, де вони знаходяться і чому їх необхідно вилучити.

Прибувши на місце слідчий пред'являє постанову про виїмку і пропонує добровільно віддати документи, предмети, а в випадку відмови проводить примусове вилучення. А якщо видано частину речей, а частина схована, чи можна їх шукати? Ні, так, як це вже буде обшук. Результати виїмки фіксуються в протоколі, де вказуються індивідуальні ознаки вилучених предметів. Деякі слідчі проводять виїмку без постанови, закон категорично забороняє такі діяння (ст.183 КПК України).

Накладення арешту на поштово-телеграфну кореспонденцію згідно зі ст. 187 КПК України і за наявності підстав слідчий за погодженням з прокурором звертається з поданням до голови апеляційного суду за місцем провадження слідства про накладання арешту на кореспонденцію чи зняття інформації з каналів зв'язку. Голова суду чи його заступник розглядає подання, вивчає матеріали справи, після чого, залежно від підстав для такого рішення, виносить постанову про накладання арешту на кореспонденцію, або постанову про відмову в цьому.

Постанова оскарженню не підлягає, на неї не може бути внесено подання прокурором! Постанова вручається під розписку начальнику поштово-телеграфної установи.