Література

1. Аверьянова Т.В., Белкин Р.С., Корухов Ю.Г., Россинская Е.Р. –Криминалистика/ под редакцией Р.С.Белкина. - М., 1999.

2. Доля Е.А. Использование в доказывании результатов оперативно-розыскной деятельности. - М. 1996.

3. Криминалистика / Под. ред. А.Г. Филипова, А.Ф. Волынского. - М., 1999.

4. Криминалистика. Учебник для ВУЗов. / Волынский А.Ф. и др. - ЮНИТИ, 2000.

5. Мешков В.М., Попов В.Л. Оперативно-розыскная тактика и особенности легализации полученной информации в ходе предварительного следствия: Учебно-практич. пособие. - М.: Щит-М, 1999. -79с.

6. Томин В.Т. Взаимодействие органов внутренних дел с населением в борьбе с преступностью. - Омск, 1975.

7. Шумилов А. Ю. Закон и оперативно-розыскная деятельность: Толковый словарь понятий и терминов, используемых в законодательстве в области оперативно-розыскной деятельности. - М.: АВС, 1996. - 75 с.

Тема №25 „Використання допомоги громадян і засобів масової інформації у розкритті і розслідуванні злочинів”

План

1. ІІоняття, завдання, форми і методи криміналістичної профілактики.

2. Правові основи І принципи участі громадськості у розслідуванні злочинів.

3. Основні форми участі громадськості у розслідуванні злочинів.

4. Використання засобів масової інформації в розшуковій роботі.

Самостійна робота

1. Гласність у діяльності правоохоронних органів як умова активною участі населення в боротьбі зі злочинністю.

2. Можливості і форми використання засобів масової інформації і допомога населення у розслідуванні податкових злочинів.

3. Проблеми збереження слідчої таємниці, недопущення ображення честі і гідності особи та забезпечення безпеки осіб, що надають допомогу слідству.

1. Поняття, завдання, форми і методи криміналістичної профілактики

Профілактична діяльність взагалі, це система заходів економічного, соціальне культурного та правового характеру, які використовуються державними органами та громадськими організаціями з метою боротьби зі злочинністю та усунення її причин та передумов.

Тому за видом суб'єкта профілактичну діяльність розрізняють:

1) на слідчу профілактику, яка провидиться слідчим;

2) оперативну профілактику, яка провидиться органом дізнання;

3) експертну профілактику;

4) судову профілактику і т. ін.

Метою профілактики є усунення причин та умов виникнення злочинів.

Профілактика може бути загальною і індивідуальною.

Відповідно до ст. 22 КПК України, суд, прокурор, слідчий та особа яка проводить дізнання, зобов'язані прийняти всі необхідні, передбачені законом заходи щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження справи.

У зв'язку з проведенням дізнання, досудового слідства, та судового розгляду справи, орган дізнання, слідчий, прокурор, та суд згідно зі ст. 23 КПК України зобов'язані виявляти причини і умови, які сприяють вчиненню злочину.

На основі зібраної інформації при розслідуванні справи формують:

• загальні причини та умови, які сприяють вчиненню злочину такі матеріали доводяться до громадськості через пресу, лекції на підприємствах і т. ін.

• конкретні причини та умови, які сприяють вчиненню злочину, це внесення подання у відповідний державний орган, громадську організацію або посадовій особі стосовно прийняття заходів щодо усунення виявлених причин злочину.

Основна робота з профілактики проводиться на стадії розслідування, коли зібрана повна інформація, досліджено механізм злочину, та встановлені причини злочину.

Слідчий вносить подання і ще до кінця слідства зобов'язує керівництво організації ліквідувати причини та умови вчинення злочину:

-- встановити охоронну сигналізацію;

- посилити пропускний режим;

- огородити територію;

- освітити конкретні ділянки території сховища, складу, тощо.

На заключному етапі розслідування та стадії судового розгляду-справи, організовуються виїзні сесії суду на підприємство, вносяться подання, окремі визначення та інші.