3. Версії по ступеню визначеності висунутих припущень:

Ці криміналістичні версії підрозділяються на:

1. Типічні (типові);

2. Конкретні (специфічні).

1. Типічні версії висуваються не тільки на основі наявної інформації, коли такої інформації ще занадто мало і вона суперечлива і не цілком достовірна, але і на основі досвіду слідчого, криміналістичних рекомендацій, загальної слідчої практики, простого життєвого досвіду і т.д. Ця версія має дуже велике практичне значення, оскільки допомагає організувати роботу з справою в найперший, найбільш відповідальний момент розслідування.

2. Усе сказане вище відноситься і до конкретних (специфічних) версій, що висуваються на основі вивчення матеріалів розслідуваної справи, або матеріалів перевірки до порушення кримінальної справи.

У процесі такої перевірки слідчим або працівником дізнання висуваються конкретні версії, які проробляються, перевіряються і тільки при наявності складу злочину вирішується питання про порушення кримінальної справи.

Не виключено, що в ході подальшої, більш ретельної перевірки, встановлюються і помилкові варіанти, що відкидаються, а типова версія , що підтверджує, деталізується та конкретизується і на її базі будуються конкретні (специфічні) версії.

Головну роль в побудові типових версій відіграє теоретична база, тоді, як для конкретних версій - фактична база Типовій слідчій ситуації відповідають типові криміналістичні версії, що перевіряються при провадженні типових слідчих дій і оперативно-розшукових заходів.

4. По обсягу фактів версії діляться на:

1. Загальні

2. Приватні, характеристику яких вже розглянуто на самому початку лекції.

При розслідуванні конкретного злочину криміналістичні версії утворюють систему.

Системність версій полягає в тому, що для розкриття злочину висувається не одна, а декілька загальних версій, усередині яких, у свою чергу, висувається система приватних версій, що охоплює всі елементи предмета доведення, причому жодна з приватних версій не повинна суперечити загальній версії.

5. По ступеню ймовірності:

1. Є малоймовірні версії;

2. Найбільш ймовірні.

Незалежно від ступеня ймовірності тієї або іншої версії їх необхідно перевіряти паралельно. Часом саме відпрацьовування малоймовірних версій і приводять до розкриття злочинів.

6. За часом побудови :

1. Є початкові;

2. Наступні, але ні перші, ні другі не є пріоритетними. Нерідко в процесі розслідування доводиться звертатись до «старих», тобто до початкових версій.

7. Стосовно предмета доведення ці версії підрозділяються на:

1. Обвинувачувальні;

2. Виправдувальні.

Обвинувачувальна версія - лише одне з ймовірних пояснення здійсненого злочинного діяння, альтернативою якої є виправдувальна версія, що припускає безвинність даної особи. Обидві ці версії вимагають рівнозначної об'єктивної перевірки.

При побудові версій широко використовуються прийоми логічного мислення - такі як аналіз і синтез, індукція і дедукція, аналогія.

Аналіз - це дослідження окремих сторін, властивостей, складових частин предмета, факту, явища

Синтез - це дослідження виділених за допомогою аналізу ознак у їхній єдності і взаємному зв'язку. Приведемо конкретний приклад використання цих прийомів.

Приклад: оперативна група в складі слідчого, оперативного працівника, дільничного інспектора й експерта-криміналіста виїхала на місце пригоди в продовольчий магазин.

У результаті огляду з'ясувалося, що в торговий зал злочинці проникнули через стелю, попередньо її проломивши. Розмір пролому невеликий - доросла людина не могла б через нього проникнути в приміщення. Викрадені були цукерки, цигарки і банки з компотом. Проаналізувавши ситуацію (розміри пролому, характер викраденого), була висунута версія, що крадіжку зробила група підлітків, що і підтвердилося в кінці розгляду справи

Індукція - це приблизний висновок від часткового до загального.

Дедукція - висновок від загального до часткового (приватного).

При використанні прийому індукції для побудови версій, спочатку встановлюються і досліджуються ознаки одиничних фактів, вивчається їхнє походження. Потім факти індуктивно узагальнюють. Приблизний висновок робиться від часткового до загального, від одиничних суджень щодо встановлених фактів до пояснення їхнього походження.

Аналогія - прийом логічного мислення який заключається на основі зіставлення фактів, їхніх окремих ознак. У результаті такого зіставлення робиться висновок - якщо ознаки подібні, то і факти подібні або пояснюються одною причиною. Наприклад, знаючи спосіб учинення крадіжки і те що саме таким способом робить крадіжки неодноразово засуджений Н., слідчий висуває версію: «крадіжку зробив, можливо, «Н.».

Перевірка версій перебуває у виявленні фактичних даних що підтверджують або спростовують версію. Необхідні дані утворюються процесуальним шляхом, тобто в результаті проведення слідчих дій. Версії перевіряються також, по можливості одночасно і паралельно, а не в порядку черговості. Деякі слідчі допускаючи відступи від даного правила, звичайно мотивують це тим, що та версія яка перевіряється в першу чергу є більш ймовірною, ніж інші. Однак нерідко версія, що здається більш очевидною, не підтверджується, а після її перевірки можливості для перевірки інших версій виявляються втраченими.

Забезпечити цілеспрямовану перевірку усіх версій, повноту, об'єктивність і всебічність розслідування неможливо, якщо слідчий не буде планувати свою роботу.