Самостійна робота

1. Класифікація судових експертиз.

2. Види судових експертиз.

3. Поняття та види зразків для порівняльного дослідження, вимога до них. Правила і тактика отримання зразків.

4. Особливості призначення додаткової, повторної, комісійної і комплексної експертиз.

5. Особливості проведення експертизи поза експертним закладом.

6. Використання спеціальних знань при розслідуванні податкових злочинів.

1. Поняття, завдання та значення судових експертиз у кримінальному судочинстві.

Ефективність розкриття і розслідування злочинів в теперішній час в більшості випадків залежить від використання у кримінальному процесі - наукових, технічних та інших спеціальних знань. Відповідно ст.196 КПК України визначається порядок призначення експертизи.

Закон не дає визначення поняттю „спеціальні знання”. Під цим терміном загалом розуміють знання отримані при здобутті спеціальної освіти чи в процесі практичної роботи по конкретній спеціальності. Не відносяться до спеціальних знань загальновідомі, а також юридичні знання. Форми використання спеціальних знань можуть бути різні — це залучення спеціаліста до провадження слідчих і судових дій та використання спеціальних знань при дачі висновків по судовим експертизам.

Основними завданнями, які вирішуються судовими експертами є:

1. ідентифікація об’єктів (людей, тварин, рослин, предметів);

2. діагностика механізму події (часу, засобу і послідовності дій, подій, явищ, причинному зв’язку між ними та інше);

3. експертна профілактика, діяльність по виявленню обставин, сприяючих вчиненню злочину.

Об’єктами експертизи в основному є речові докази, відображення людей, предметів механізмів та агрегатів, речовини, матеріали та вироби, документи, виділення людини, частини його тіла та трупи, різні і об’єкти рослинного та тваринного походження.

Висновок експерта є одним із передбачених кримінально-процесуальним законом джерел доказів.

Згідно зі ст. 75 КПК України експертизи призначаються у випадках, коли для вирішення певних питань, потрібні наукові, технічні або інші „спеціальні знання”.

Вони є „спеціальними” в тому розумінні, що ними володіє обмежене коло спеціалістів, які мають відповідну професійну підготовку.

Будь—яка експертиза призначається і проводиться тільки після порушення кримінальної справи. У висновку даються пояснення експерта отримані шляхом оцінки результатів дослідження.

Таким чином застосування „спеціальних знань” і дача висновку, це два взаємопов’язаних факти, які відрізняють експертизу від інших способів встановлення фактичних даних.

1) В разі необхідності по справі може бути призначено декілька експертів по одній експертизі. Питання про кількість експертів вирішує слідчий, прокурор, суд (ст. 15 КПК України) в залежності від виду, складності і об’єму експертного дослідження, тут залучаються експерти однієї спеціальності.

2) А якщо призначається комплексна експертиза, то в дослідженні беруть участь спеціалісти різних областей, тобто різних галузей знань. В практиці мають місце випадки, коли висновки експерта суперечать фактичним обставинам справи, в таких випадках призначається повторна або комплексна експертиза.

Наприклад — відбулося ДТП, при якій зіткнулося 2 автомобіля: ЗІЛ — 130 і пасажирський автобус, в результаті чого два пасажири загинуло. Зіткненню передував виїзд за осьову смугу водієм автобусу, який посилався на непередбачені несправності рульового управління. При огляді місця ДТП брав участь спеціаліст автотехнік., який вказав на недопустиме спрацювання шарнірів рульової тяги, що слідчий спільно з працівниками ДАІ зафіксував у відповідному протоколі. Експерт отримавши постанову про призначення автотехнічної експертизи прийняв за основу вказівки автотехніка і свідчення водія і дав висновок, що причиною ДТП послужили вище вказані несправності. Слідчий не погодився з висновками експерта і призначив повторну автотехнічну експертизу, попередньо проводячи відтворення обстановки та обставин події з участю водія автобусу, експерта, використовуючи при цьому в автобусі ті ж самі шарніри. Після чого експерт дав цілком протилежний висновок в результаті якого водій не впорався з управлінням і виїхав на зустрічну смугу де й здійснив дорожньо — транспортну пригоду.