1.Криміналістична діагностика особи є встановлення загальних і окремих характеристик її обліку:

1. статі особи;

2. віку;

3. расової чи національної приналежності;

4. професії особи;

5. рівня володіння трудовими навичками, тощо.

Діагностика особи здійснюється на основі використання найрізноманітнішої за своєю природою інформації, в основному щодо навичок:

1. навички почерку;

2. письмової та усної мови.

Морфологічні частини тіла:

1. папілярних узорів пальців рук;

2. кисті;

3. будови голови і частин тіла.

4. будова і функціонування голосового апарату;

5. складу частин людського організму:

а. волосся;

б. крові.

6. людських виділень:

а. слини;

б. запаху;

в. поту;

г. сперми.

2.Криміналістична діагностика матеріальних об'єктів.

Умовно цей вид діагностики можна поділити на два напрямки:

1. розпізнання виробів;

2. розпізнання матеріалів.

При дослідженні відкладень мікроволокон і забруднень на одязі, ставиться мета визначення виду матеріалів, з яким він був у контакті. Тканина як об'єкт діагностики належить до виробів текстильної промисловості, але на діагностику цього виробу спеціаліст виходить через діагностику волокон, матеріалів, визначаючи їх природу (натуральні, штучні ) або вид (бавовняні, синтетичні).

3. Криміналістична діагностика виробів і матеріалів.

Це процес багатоетапний.

Спочатку на базі класифікації, які розробляються в науці і техніці, визначаються:

1. родова приналежність об’єктів,

2. видова:

а. автомобільна фарба;

б. світлотехнічне скло.

У межах технічної класифікації встановлюється вузька групова приналежність об'єкта, тобто джерело його походження. На основі даних про збут-споживання об'єктів цього походження визначаються їх призначення, одержувачі.

Таким чином, криміналістична діагностика, включає в себе:

1.товарознавчу діагностику;

2. Матеріалознавчу діагностику та інші.

4. Форми криміналістичної ідентифікації і діагностики.

Криміналістична діагностика визначення групової приналежності та ідентифікація матеріальних об'єктів з метою вирішення завдань боротьби зі злочинністю, залежно від юридичної регламентації здійснюється:

1. в процесуальній формі;

2. в оперативній формі.

За напрямами виділяють наступні форми ідентифікації:

1. експертна форма;

а. за матеріально-фіксованими ознаками.

2. оперативно-слідча форма:

а. пред'явлення для впізнання;

б. ототожнення об'єкта за описом при огляді;

в. обшуку та інших слідчих діях.

3. обліково-реєстраційна форма:

а. криміналістична реєстрація.

Кримінально-процесуальна форма криміналістичних досліджень, які пов'язані з ідентифікацією і діагностикою, має місце на стадії:

1. досудового розслідування;

2. судового розгляду;

Вона проявляється у вигляді:

1. криміналістичних експертиз;

2. пред'явлення для впізнання.

Результати криміналістичних експертиз оформляються висновками експерта, а впізнання - протоколами слідчих дій.

Оперативна форма криміналістичних досліджень, які пов'язані з діагностикою, визначенням групової приналежності та ідентифікацією матеріальних об'єктів, які проходять по оперативних справах, оформляються у вигляді спеціальних досліджень, а оперативне впізнання - довідками.

Таким чином, ідентифікація і визначення групової приналежності матеріальних об'єктів досить схожі за своїм змістом поняття. Різниця між ними полягає в тому, що при визначенні групової приналежності використовуються загальні ідентифікаційні ознаки, ідентифікація не обмежується цим, для її здійснення використовуються, головним чином, окремі ознаки.

У результаті ідентифікації шляхом порівнювального дослідження визначається зв'язок того, хто перевіряється:

1.підозрюваного;

2.розшукуваного(наприклад: виконавця рукописного тексту);

3.об'єктів, кожний із яких проявляє себе при різних обставинах справи.

При позитивному вирішенні ідентифікаційного завдання встановлюється, що обидва вказаних об'єкти - одна і та ж особа.

На відміну від ідентифікації, діагностика стосується однієї конкретної особи, предмета, явища. Об'єкт, що діагностується або пропонується для дослідження, або є матеріальні сліди його існування (рукописний текст, слід контакту, тощо), але цей об'єкт на етапі діагностики не співставляється з іншими об'єктами у справі з метою встановлення їх зв'язку.

Таким чином, головна різниця діагностики від ідентифікації полягає в тому, що в криміналістичній діагностиці порівняльного дослідження не здійснюється, а вона призначена для визначення характеристик матеріального об'єкта.

Її результати можна використовувати при висуванні розшукових версій.