3.Техніко-криміналістичне дослідження документів.

У слідчій практиці часто виникає необхідність встановлення справжності документів.

За допомогою техніко-криміналістичного дослідження документів вирішуються:

1.Діагностичні завдання;

2.Ідентифікаційні завдання.

Стосовно до завдань та об'єктів технічного дослідження документів розроблені спеціальні експертні методики, однак деякі з вказаних завдань вирішуються безпосередньо слідчим у порядку огляду та попереднього дослідження документів.

Встановлення факту зміни змісту документів.

Документи бувають:

1. Справжні;

2. Підробні.

Справжні документи в свою чергу поділяються на:

1. Дійсні;

2. Недійсні (наприклад, відсутній підпис особи, яка видала документ, або закінчився строк дії документу);

Належно виготовлені але неправдиві документи називаються підробними документами.

Є два види підробки:

1. Інтелектуальний-це коли на бланках встановленого примірника, при наявності всіх реквізитів, викладені дані, які не відповідають дійсності,

2. Матеріальний-це коли в справжній документ вносяться зміни шляхом підчистки, травлення, або виготовляється повністю підробний документ, включаючи всі його реквізити.

Підробні бланки документів частіше всього виготовляються:

1. За допомогою малювання;

2. Друкування кліше.

Кліше одержується шляхом:

1. Набору топографічного шрифту

2. Гравіюванням від руки

3. Фотоцинкографічним та іншими способами.

На підробних бланках, шляхом малювання, відмічаються:

1. Нерівномірність товщини штрихів;

2. Неоднаковість по розміру та конфігурації однойменних літер;

3. Нестандартні малюнки;

4. Наявність у тексті граматичних помилок та логічних протиріч, слідів олівцевої підготовки.

Для кліше, гравіювання вручну характерні такі ознаки:

1. Нестандартність шрифту;

2. Наявність ізломів у овальних елементах знаків, хвилястостей рядка, наявність дзеркальності знаків та іншого.

1. Підчистка - це механічне видалення штрихів тексту з метою зміни його першопочаткового змісту.

При цьому відмічається порушення структури верхнього шару паперу, в результаті чого він робиться більш шороховатим та тонким, що проявляється при вивченні документа на просвіт.

При підчистці нерідко ушкоджуються штрихи захисної сітки та штрихи письмових знаків, які знаходяться поряд.

Знову написані літери, цифри, мають нерівні краї штрихів, які з'являються через збільшення засмоктуючої здатності паперу.

Сліди механічного впливу інколи маскуються пригладжуванням, у результаті чого можуть виникнути характерні риски від предметів, які застосовуються у цих цілях.

2. Травлення - це видалення записів шляхом обезбарвлювання барвника штриха хімічними реактивами (кислоти, окислювачів).

Ознаками травлення є:

1. Порушення проклейки паперу;

2. Поява матовості або зміна кольору паперу у місцях травлення, де він нерідко стає жовтуватого відтінку, утворення тріщин, зміна кольору захисної сітки.

Ознаки травлення виявляються за допомогою:

1. Лупи;

2. Мікроскопу;

3. Ультрафіолетових освітлювачів;

4. Шляхом контрастуючої фотозйомки.

3. Змивання-це видалення штрихів з поверхні документу за допомогою різних розчинників.

Деякі ознаки, які характерні для травлення проявляються і при змиванні. Вони, як правило, виявляються за допомогою засобів, які рекомендовані для встановлення місця травлення.

4. Дописка - це зміна першопочаткового змісту документів шляхом внесення нових літер, цифр, слів та їх з'єднань на вільні місця (у тому числі після змивання, стирання минулих записів).

Ознаками дописки є:

1. різниця у кольорі та відтінках штрихів в першопочаткових та нових записах;

2. в ширині штрихів та виробленості почерку, яким вони виконані та ін.

5. Заміна фотокарток, як правило, виконується у документах, які посвідчують особистість.

Найбільш розповсюджені прийоми заміни та їх ознаки:

1. повна заміна фотокарток (при візуальному огляді видно неспівпадання овалу та тексту печатки);

2. монтаж - на документі залишається частина старого знімку, на якому є відтиск печатки, до якої підклеюється фотокартка іншої особи. Монтаж може бути виявлений по різниці сорту та якості фотопаперу, слідам розрізу фотознімка, неспівпаданню елементів печатки.

3. нанесення на обгортку старої фотокартки частини емульсійного шару іншої фотокартки.

Цей прийом розрізняють по сорту фотопаперу, нерівностям наклеєної частини фотокартки.

5. Заміна листів - зустрічається в трудових книжках, паспортах та інших документах, які складаються з декількох листів.

Заміну можливо виявити по:

1. Різницям у відтінках та якості паперу, різних листів одного документа;

2. Неспівпаданню нумерації сторінок;

3. Неспівпаданню серії та номерів листів документів та ін.

Встановлення факту підробки підпису.

Найбільш часто зустрічаються слідуючі, способи підробки:

1. По пам'яті - коли підпис відтворюється по пам'яті;

2. За допомогою малювання - це коли підпис відтворюється з використанням прикладу справжнього підпису;

3. Копіювання - це коли підпис обводиться чорнилом або шариковою ручкою;

4. Передавлення - шляхом передавлення штрихів загостреним предметом з слідуючою обводкою слідів тиску;

5. Підробка фотографічними засобами - для цієї цілі виготовляють факсиміле.

Такі підписи мають мікроструктуру штрихів, специфічну для металевих кліше.

Багато які ознаки підробки підписів можливо встановити при огляді документів за допомогою лупи, мікроскопу.

Встановлення факту підробки відтисків, печаток, штампів.

Печатки та штампи-це спеціально виготовлені в гравіювальних майстернях кліше, що мають відповідну форму, розмір, шрифт, і відповідають певним зразкам. їх виготовляють з каучуку або металу.

У практиці відомі декілька засобів підробки:

1. Малювання печатки на самому документі;

2. Одержання відтиска за допомогою саморобного кліше;

3. Перекопіювання справжнього відтиску на підробний документ.

Малювання печатки або штампу на самому документі є найбільш простим засобом підробки. Йому характерні слідуючі ознаки:

1. Нестандартність шрифту та нерівномірне розміщення тексту;

2. Несиметричність розміщення літер, слів та рядків;

3. Перекручення малюнків (гербу, емблеми);

4. Присутність граматичних помилок в тексті та виправлений його текстовий зміст;

5. Сліди підготовки відтиску (проколу паперу від циркулю, залишки олівцевих штрихів).

Перекопіювання відтиску печатки або штампу з справжнього документу може бути прямим (дзеркальне відображення), але частіше усього шляхом дворазового копіювання.

При цьому спостерігаються слідуючи ознаки:

1. Слабка насиченість фарбника;

2. Відсутність глянцю паперу;

3. Відрізняння люмінесценції ділянки, де знаходиться відтиск, від інших;

4. Наявність штрихів, які не відносяться до відображення печатки, але перекопійовані разом з нею.

Іноді для виготовлення підробних документів використовуються справжні печатки або штампи іншої організації, але при цьому маскується їх зміст.

З цією ціллю печатка під час притискання до листа паперу трохи прокручується, й відтиск виходить нечітким, "змазаним".

В останній час дуже широко для підробки відтисків печаток та штампів використовуються засоби оперативної поліграфії та комп'ютерної техніки, які дозволяють досить точно утворити оригінал, наприклад, за допомогою ксерокопіювання, сканування та іншого.